Постанова № 1485646, 13.03.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.08 Справа№ 12/381А

Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі Джус Р. В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного підприємства “Будмасервіс” до відповідача : Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень № 0000302310/0 від 31.01.2007 р., №0000302310/1/9993 від 23.05.2007р., № 0000302310/2/13289, № 0001842320/0/13290 від 04.07.2007 р., № 0000302310/4/25356, № 0001842320/4/25355 від 30.11.2007 р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Шеремета М.М. (довіреність у справі)

Від відповідача: Томашівський О.Г., Задорожний І.В. , Робейко А.А.(довіреність у справі)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 27,29,49,51 Кодексу адміністративного судочинства України. здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: Приватне підприємство “Будмасервіс” звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень № 0000302310/0 від 31.01.2007 р., №0000302310/1/9993 від 23.05.2007р., № 0000302310/2/13289, № 0001842320/0/13290 від 04.07.2007 р., № 0000302310/4/25356, № 0001842320/4/25355 від 30.11.2007 р.

Обставини справи: Ухвалою суду від 25.12.2007 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено попереднє засідання на 17.01.2008 року.

В попередньому засіданні 17.01.2008 р. оголошувалась перерва до 31.01.2008 р.

Ухвалою від 31.01.2008 р. суд закінчив розгляд справи в попередньому засіданні та призначив судовий розгляд на 12.02.2008 р.

В судовому засіданні 12.02.2008 р. оголошувалась перерва до 21.02.2008 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить визнати нечинним податкове повідомлення –рішення № 0000302310/0 від 31.01.2007 р. яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 4532323,62 грн. з яких основний платіж –3021549,08 та штрафні (фінансові) санкції –1510774,54 грн. та подакові повідомлення - рішення №0000302310/1/9993 від 23.05.2007р., № 0000302310/2/13289, № 0001842320/0/13290 від 04.07.2007 р., № 0000302310/4/25356, № 0001842320/4/25355 від 30.11.2007 р.

Зокрема представник позивача вважає, що оспорюване податкове повідомлення –рішення є необгрунтованиним, таким , що прийняте з порушенням норм матеріального права та на основі матеріалів перевірки, яка була проведена з порушенням встановленого законом порядку здійснення перевірок органами ДПС.

Представник позивача стверджує, що згідно Закону України “Про податок на додану вартість” підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари , на вимогу їх отримувача.

Також представник позивача зазначив, що всю відповідальність за ухилення від сплати податків, якщо таке ухилення мало місце, повинні нести ті платники , які допустили це порушення.

Представник позивача вважає., що ПП “Будмасервіс” правомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ за результатами господарських операцій з ТзОВ “С.К.С. Техпром” , ТзОВ “Багатопрофільна комерційна фірма “Експормаркет” та ТзОВ “Форум України ЛТД”

Відповідач у поданому суду відзиві, стверджує, що однією з підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до державного бюджету України, а оскільки фактичної сплати податку продавцями до бюджету не було, то покупець не має права включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ

Повний текст постанови виготовлено , підписано та оголошено 13.03.2008 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова було проведено виїзну позапланову документальну перевірку Приватного підприємства “Будмасервіс” з питань взаєморозрахунків з ПП “Де метра - 2002”, ТзОВ “С.К.С. Техпром” та ТзОВ “Багатопрофільна комерційна фірма “Експормаркет” .

За результатами перевірки складено акт № 11/23-0/33420377 від 15.01.2007 р. яким встановлено порушення п.п 7.2.3, п.п 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 , п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п 7.7.1, п.п 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в результаті чого ПП “Будмасервіс” безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 3021549,03 грн.

В ході позапланової виїзної документальної перевірки позивача, податковим органом було направлено запити по І ланцюгу з питань підтвердження податкового кредиту.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було надано відповідь по ТзОВ “С.К.С. Технопром” відповідно до якої провести зустрічну перевірку підприємства неможливо, у зв’язку з тим, що період подання останньої звітності –серпень 2005 р. Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.10.2005 р. № 43/576 затверджено звіт ліквідатора, ТзОВ “С.К.С. - Технопром”. Свідоцтво платника ПДВ за № 39069818, ІПН 303406626594 від 14.09.2004 р. примусово скасовано за актом від 20.10.2005 р.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова було отримано також відповідь ДПІ у Печерському районі м. Києва, в якій повідомлено, що провести зустрічну перевірку ТзОВ БКФ “Експо - маркет” неможливо, у зв’язку з тим, що підприємство звітує до ДПІ у Печерському районі м. Києва, однак місцезнаходження не встановлено. Також повідомлено, що за період взаєморозрахунків з ПП “Будмасервіс”, ТзОВ БКФ “Експо - маркет” прозвітувало по податку на додану вартість з наступними показниками: за січень 2006 р. –з “0” показником, за лютий 2006 р. у рядку “9 “Усього податкових зобов’язань ” декларації з податку на додану вартість задекларовано 70,00 грн. а за березень 2006 р. задекларовано 40,00 грн. податкових зобов’язань.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було надано відповідь по ПП “Деметра –2002 ” в які й зазначено, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва відповідно до пп “Г” п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” було складено акт від 17.04.2006 р. № 29-239/1886 про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 35601476, ІПН 319550526538. ПП “Деметра - 2002” виключена з реєстру платників ПДВ 27.04.2005 р.. За юридичною адресою підприємство не знаходиться.

Таким чином, оскільки зустрічними перевірками не підтверджено фактичну сплату ПДВ до бюджету, податковим органом зроблено висновок, що Приватним підприємством “Будмасервіс” безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 3021549,03 грн. в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 3021549,03 грн.

На підставі акту перевірки № 11/23-0/33420377 від 15.01.2007 р., ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000302310/0 від 31.01.2007 р. яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 4532323,62 грн. з яких основний платіж –3021549,08 та штрафні (фінансові) санкції –1510774,54 грн.

В результаті апеляційного оскарження згаданого повідомлення –рішення , ДПІ у Личаківському районі було прийнято подакові повідомлення - рішення №0000302310/1/9993 від 23.05.2007р., № 0000302310/2/13289, № 0001842320/0/13290 від 04.07.2007 р., № 0000302310/4/25356, № 0001842320/4/25355 від 30.11.2007 р.

При прийнятті постанови, суд виходив з наступного:

Відповідно до п. 1.7. ст. 1 ЗУ „Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 7.4. ст. 7 ЗУ „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповіднео до 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У відповідності до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ „Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодування з бюджету регулюється п. 7.7 ст. 7 ЗУ „Про податок на додану вартість”. Згідно з цим пунктом сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумую податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні цієї суми, вона враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з наведеного покупець не несе жодної відповідальності за дотримання законодавства з боку свого постачальника, і тим більше за дії третіх осіб, які можуть бути постачальниками в ланцюгу господарських операцій .

Посилання відповідача на п.1.8 ст. 1 ЗУ „Про податок на додану вартість”, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, спростовується наступним, а саме: обов’язок сплати до бюджету сум ПДВ, отриманих у складі ціни реалізації товарів, робіт, послуг покладено на продаця, а не на покупця, тому що саме він здійснює операції, що є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у п.п.. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи 01.07.2005 р. між ТзОВ “С.К.С. Техпром” та ПП “Будмасервіс” було укладено договір про надання послуг дослідження ринку використання засобів комунікації на автомобільному транспорті

01.08.2005 р. між ТзОВ “С.К.С. Техпром” та ПП “Будмасервіс” було укладено договір № 01/08 згідно якого постачальник (ТзОВ “С.К.С. Техпром”) зобов’язалося поставити товари , а покупець (ПП “Будмасервіс”) зобов’язався прийняти та оплатити їх.

13.06.2005 р., 18.06.2005 р., 24.06.2005 р., 01.07.2005 р., 05.07.2005 р., 19.07.2005 р., 20.07.2005 р., 21.07.2005 р., 22.07.2005 р., 29.07.2005 р., 01.08.2005 р. між ТзОВ “С.К.С. Техпром” та ПП “Будмасервіс” було укладено договори на виконання робіт.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 89-152 том І, ) у зв’язку з постачанням товарів та виконанням робіт ТзОВ “С.К.С. Техпром” було виписано податкові накладні за серпень та жовтень 2005 р. на загальну суму 7742500,80 грн. в тому числі ПДВ на суму 1290417,80 грн. Дана сума ПДВ була включена ПП “Будмасервіс” до складу податкового кредиту.

Посилання ДПІ у Личаківському районі м. Львова на те, що ухвалою господарського суду м. Києва від 20.10.2005 р. № 43/576 затверджено звіт ліквідатора ТзОВ “С.К.С. - Технопром” і підприємство ліквідовано, а свідоцтво платника ПДВ за № 39069818, ІПН 303406626594 від 14.09.2004 р. примусово скасовано за актом від 20.10.2005 р., не дають підстав стверджувати , що останнє не включило суми ПДВ по податкових накладних виданих у серпні 2005 р. до зобов’язань, оскільки у відповідача було достатньо засобів для проведення перевірок вказаних підприємств та з’ясування обставин включення спірних сум до податкових зобов’язань.

Окрім того, як уже зазначалося, покупець не несе жодної відповідальності за дотримання законодавства з боку свого постачальника.

Однак суд погоджується з твердження податкового органу про безпідставність включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 3153,22 грн згідно податкової накладної № 33 від 20.10.2005 р., оскільки ухвалою господарського суду м. Києва від 20.10.2005 р. № 43/576 затверджено звіт ліквідатора ТзОВ “С.К.С. - Технопром” і підприємство ліквідовано, а тому останній не мав права на виписування зазначеної спірної накладної .

Щодо тверджень податкового органу про безпідставність включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 692490,00 грн. по господарських операціях з ТзОВ БКФ “Експо - маркет” судом зазначається наступне.

Як зазначається самими представниками відповідача, ДПІ у Личаківському районі м. Львова було отримано відповідь ДПІ у Печерському районі м. Києва, в якій повідомлено, що провести зустрічну перевірку ТзОВ БКФ “Експо - маркет” неможливо оскільки місцезнаходження не встановлено, однак підприємство звітує до ДПІ у Печерському районі м. Києва і за період взаєморозрахунків з ПП “Будмасервіс”, ТзОВ БКФ “Експо - маркет” прозвітувало по податку на додану вартість з наступними показниками: за січень 2006 р. –з “0” показником, за лютий 2006 р. у рядку “9 “Усього податкових зобов’язань ” декларації з податку на додану вартість задекларовано 70,00 грн. , за березень 2006 р. задекларовано 40,00 грн. податкових зобов’язань. Однак податковим органом не підтверджено жодними первинними документами які б підтверджували факт не включення до податкових зобов’язань контрагентом позивача сум ПДВ до податкових зобов’язань.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 10.4 ст. 10 Закону України “про податок на додану вартість ” контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Безпідставними є також твердження ДПІ у Личаківському районі м. Львова про те, що ПП “Будмасервіс” безпідставно включило до податкового кредиту ПДВ в сумі 1038642,19 грн. сплачене по господарських операціях з ПП “Деметра –2002 ” оскільки актом від 17.04.2006 р. № 29-239/1886 анульовано свідоцтво ПП “Деметра –2002 ” про реєстрацію платника податку на додану вартість № 35601476, ІПН 319550526538. ПП “Деметра - 2002” виключена з реєстру платників ПДВ 27.04.2005 р.. За юридичною адресою підприємство не знаходиться, оскільки покупець в даному випадку ПП “Будмасервіс” не несе жодної відповідальності за дотримання законодавства з боку свого постачальника.

Окрім того, податковим органом не доведено що ПП “Будмасервіс” включило до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних отриманих від ТзОВ “Деметра - 2002”, оскільки як вбачається з матеріалів справи в березні 2006 р. ПП “Будмасервіс” придбало товар у ТзОВ “Форум Україна ЛТД” на суму6255262,21 грн в т.ч. ПДВ 1042543,71 грн., і за твердженнями позивача саме сума ПДВ по господарських операціях з ТзОВ “Форум Україна ЛТД” була включена до податкового кредиту, відповідач не довів зворотнього , а факт включення сум саме по ТзОВ «Форум Україна ЛТД» підтверджується випискою з книги придбання товарів (робіт,послуг), тому твердження відповідача не заслуговують на увагу суду , оскільки вони спростовані позивачем документально.

Слід також звернути увагу на те, що ПП “Деметра - 2002”, ТзОВ “С.К.С. Техпром” та ТзОВ “Багатопрофільна комерційна фірма “Експормаркет” на момент укладення договорів з ПП “Будмасервіс” та їх виконання були як юридичними особами так і платниками ПДВ

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть зменшувати суму бюджетного відшкодування при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого зняття сум з податкового кредиту.

Таким чином, суд встановив, що ПДВ сплачений у зв’язку з придбанням товару було включено до податкового кредиту - правомірно, у повній відповідності до норм діючого законодавства, окрім включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 3153,22 грн згідно податкової накладної № 33 від 20.10.2005 р., тому в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Враховуючи наведені обставини суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 7 ЗУ „Про податок на додану вартість” п.2-1, п. 3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94,158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення –рішення № 0000302310/0 від 31.01.2007 р., №0000302310/1/9993 від 23.05.2007р., № 0000302310/2/13289, № 0001842320/0/13290 від 04.07.2007 р., № 0000302310/4/25356, № 0001842320/4/25355 від 30.11.2007 р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 4527593,79 грн. (з яких: основний платіж в сумі 3018395,86 грн. та штрафні (фінансові ) санкції в сумі 1509197,93 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Главою І “Апеляційне провадження” Розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя Запотічняк О.Д.