ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
20.02.08 Справа № 10/221
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Дух Я.В.
Якімець Г.Г.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування від 23.11.07р. №01-3/247
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.11.2007р.
у справі №10/221
за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», м.Івано-Франківськ
до відповідача Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування, м.Івано-Франківськ
про стягнення 57197,43 грн.
за участю представників
від позивача – не з’явився;
від відповідача – Савчук С.М. - директор.
Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 22.01.08р.
В судовому засіданні 06.02.08р. оголошувалась перерва до 20.02.08р.
Права та обов’язки згідно ст.22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.11.2007р. у справі №10/221 (суддя Шелест С.Б.) задоволено позов Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»до Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування та стягнено з останнього на користь позивача 28210,55 грн. основного боргу за спожиту тепло енергію, 23813,81 грн. пені, 3962,63 грн. інфляційних витрат, 1210,44 грн. трьох відсотків річних.
Рішення судом мотивоване ст.ст.526, 625 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»від 20.05.99р. №686-XIV, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність вимог позивача, оскільки відповідачем не виконано належним чином своїх грошових зобов’язань за договорами про постачання теплової енергії №57 від 01.03.99р. та від 01.02.05р., укладених між сторонами, внаслідок чого у Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.10.04р. по 01.08.07р. в розмірі 28210,55 грн.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржує рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.258 ЦК України, стверджуючи про те, що, оскільки, основна заборгованість за надані послуги теплопостачання виникла до вересня 2006 року, то розрахований позивачем розмір пені суттєво завищений від фактичного.
Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині стягнення з нього пені на суму 23813,81 грн.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договори про постачання теплової енергії №57 від 01.03.99р. та від 01.02.05р., відповідно до умов яких позивач зобов’язувався здійснювати постачання теплової енергії в адмінприміщення відповідача по вул.Гетьмана Мазепи, 162а та будинок смутку по вул.Ребета, 3 в м.Івано-Франківську, за що відповідач, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно проводити оплату за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.
Зокрема, пунктом 6.3.5 договору №57 від 01.02.05р. передбачено, що відповідач повинен самостійно здійснювати оплату за спожиту теплоенергію не пізніше 31-го числа розрахункового місяця, а умовами договору №57 від 01.03.99р. –що строк виконання грошового зобов'язання обумовлений не пізніше 15 числа поточного місяця.
Судом першої інстанції встановлено, а сторонами не заперечується, що позивачем виконано умови вищенаведених договорів щодо постачання відповідачу теплоенергії в адмінприміщення відповідача по вул.Гетьмана Мазепи, 162а та будинок смутку по вул.Ребета, 3 в м.Івано-Франківську у спірний період.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, що вбачається зі справи, Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування свої договірні зобов'язання по проведенню оплати за поставлену позивачем теплоенергію згідно вказаним вище договорам за період з 01.10.04р. по 01.09.07р. не виконав в повному обсязі (частково оплативши отримані послуги), що підтверджується довідкою-динамікою нарахувань по особовому рахунку відповідача, рахунками на оплату, доказами їх вручення (реєстри за спірний період), в результаті чого у останнього виникла заборгованість станом на 01.08.07р. в розмірі 28210,55 грн., що також не заперечується апелянтом.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до п.6.3.5 договору №57 від 01.02.05р. у випадку несплати платіжних документів в терміни, обумовлені цим договором, сторони керуються договірними зобов’язаннями, вимогами Правил користування теплоенергією в частині припинення подачі тепло енергії, а на суми, вказані в платіжних документах, нараховується пеня в розмірі 0,5 відсотка за кожний день прострочення до дня фактичної оплати, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.
Згідно поданого позивачем розрахунку пені на підставі п.6.3.5 спірного договору відповідачу було нараховано пеню за періоди з 01.03.07р. по 30.03.07р., з 31.03.07р. по 31.03.07р., з 01.04.07р. по 30.04.07р., з 01.05.07р. по 31.05.07р., з 01.06.07р., по 30.06.07р., з 01.07.07р., по 31.07.07р., з 01.08.07р. по 31.08.07р. всього на суму 23813,81 грн.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), (ч.2 ст.258 цього ж Кодексу).
Враховуючи вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом безпідставно нараховано відповідачу пеню в розмірі 23813,81 грн. за період з 01.03.07р. по 31.08.07р.
В даному випадку, відповідачу слід нараховувати пеню згідно поданого позивачем суду апеляційної інстанції іншого розрахунку, згідно якого відповідачу нараховано пеню за періоди з 01.01.07р. по 03.07.07р., з 01.02.07р. по 03.08.07р., з 01.03.07р. по 31.08.07р., з 01.04.07р. по 06.09.07р., з 01.05.07р. по 06.09.07р., з 01.06.07р. по 06.09.07р. всього на суму 10602,00 грн.
Щодо стягнення з відповідача судом першої інстанції на користь позивача 3962,63 грн. інфляційних витрат, 1210,44 грн. –три відсотки річних, то таке судова колегія вважає підставним, оскільки згідно вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апелянтом рішення суду в цій частині не оспорюється.
Згідно ч.4 ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право змінити рішення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольняє частково та змінює оскаржуване рішення суду, стягуючи з Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», крім суми основного боргу, 10602 грн. пені, 3962,63 грн. інфляційних витрат, 1210,44 грн. –три відсотки річних.
Крім того, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 ГПК України, яким передбачено, що державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача слід стягнути лише 439,86 грн. держмита та 90,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.11.07р. у цій справі в частині стягнення пені змінити і викласти його резолютивну частині в наступній редакції: «Позов задоволити частково. Стягнути з Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування (76000, м.Івано-Франківськ, вул.Г.Мазепи, 162а, код 03360957, п/р 2600130011439 в УСБ, МФО 336019) на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»(76006, м.Івано-Франківськ, вул.Б.Хмельницького, 59а, код 03346058, п/р 26006022901 в Івано-Франківській філії ВАТ «Кредо банк». МФО 336161) –28210,53 грн. основного боргу за спожиту теплоенергію, 10602 грн. пені, 3962,63 грн. інфляційних витрат, 1210,44 грн. –три відсотки річних, 439,86 грн. державного мита, 90,74 грн. вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що місцевому господарському суду видати наказ. В решті позову відмовити.».
3. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя Я.В.Дух
суддя Г.Г.Якімець
Постанова підписана 25.02.2008р.
Судове рішення № 1485361, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 20.02.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 10/221. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: