Рішення № 1485320, 19.03.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 17/521

19.03.08

За позовом Приватної аудиторської фірми «Аудит України»

До Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»

Про стягнення 9440,00 грн.

Суддя Кролевець О.А.

Представники :

Від позивача: Полякова К.В. (довіреність № 15/01 від 15.01.2007)

Від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст.77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви: 24.12.2007 до 23.01.2008, до 06.02.2008, 12.03.2008 до 19.03.2008.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 9440,00 грн.

Під час розгляду справи позивачем були подані доповнення до позовних вимог, згідно з якими позивач просить суд стягнути з відповідача кошти в розмірі 9440,00 грн., які були сплачені позивачем в якості покриття безпідставної недоплати відповідачем в пайовій участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної структури міста за збудовані приміщення, та стягнути з відповідача кошти у розмірі 15143,82 грн., що є різницею між вартістю площі реально збудованих нежитлових приміщень та вартістю площі нежитлових приміщень, передбачених за інвестиційними контрактами.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Між позивачем та відповідачем були укладені інвестиційні контракти від 19.02.2003 №436-НП, 437-НП, 438-НП, за якими сторони повинні були сплатити кошти для інвестування будівництва об’єкта та частину вартості інфраструктури. Позивач стверджує, що оскільки відповідач своїх зобов’язань за контрактами щодо сплати вартості інфраструктури належним чином не виконав, тому позивач з метою отримання правовстановлюючих документів на об'єкт був вимушений сплатити замість відповідача грошові кошти в розмірі 9440,00 грн. Також позивач зазначає, що за інвестиційними договорами ним було проінвестовано будівництво нежитлових приміщень загальною площею 223,59 кв.м. Оскільки згідно даних БТІ фактично відповідачем було збудовано лише 217,00 кв.м., тому сплачені позивачем грошові кошти в розмірі 15143,82 грн. (різниця між вартістю оплачених та вартістю збудованих приміщень) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю виходячи з наступного. Оскільки інвестиційними контрактами не передбачений розмір вартості інфраструктури, яка підлягає сплаті кожною з сторін, тому, за твердженням відповідача, позивач повинен був сплатити ту частину, яка не була сплачена відповідачем. За таких обставин, сплачені позивачем грошові кошти в розмірі 9440,00 грн. поверненню не підлягають. Щодо заяви позивача про доповнення позовних вимог відповідач посилається на порушення приписів ст.22 ГПК України, оскільки в ній позивач заявив самостійну позовну вимогу, що не є зміною предмету або підстав позову.

Судом не приймаються до уваги такі посилання відповідача, оскільки підставами виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем в частині сплати грошових коштів у розмірі 15143,82 грн. є інвестиційні контракти, які є підставою спору у даній справі.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2003 року між Акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд» (далі –відповідач) та Приватною аудиторською фірмою «Аудит України»(далі –позивач) були укладені Інвестиційні контракти №№436-НП, №437-НП, №438-НП та додаткові угоди до них (далі –Інвестиційні контракти), згідно з умовами яких відповідач зобов’язався своїми силами і засобами, за рахунок залучених від позивача коштів, збудувати і передати позивачеві обумовлений об'єкт інвестування (нежиле приміщення), а позивач зобов’язався забезпечити відповідне фінансування та прийняти об'єкт у свою власність на умова Інвестиційних контрактів.

Об’єктом фінансування та будівництва є нежилі приміщення №№9, 10, 11, які розташовані в м. Київ, узвіз Протасів Яр (поштова адреса: м. Київ, вул. Амосова,4) загальною площею 223,59 кв.м.

Відповідно до п.1.3 Інвестиційних контрактів позивач здійснює фінансування капітальних вкладень (інвестує) по встановленій на момент інвестування вартості вимірної одиниці площі (0,01 кв.м.) в об'єкт інвестування, що буде збудований відповідачем в майбутньому згідно проекту, з урахуванням комплексу робіт, передбачених технічними характеристиками вбудовано-прибудованих приміщень. При цьому, сторони домовились, що кількість коштів, які необхідно інвестувати у відповідний об'єкт, залежить від загальної площі обраного позивачем конкретного об’єкта та поточної вартості вимірної одиниці площі (0,01 кв.м.) конкретного об’єкта на момент інвестування. Поточна вартість вимірної одиниці загальної площі об’єкта інвестування встановлюється Комісією по визначенню поточної вартості вимірної одиниці площі.

Крім того, згідно п.1.9 Інвестиційних контрактів сторони домовились, що позивач відповідно до вимог діючого законодавства, на підставі рішення Київради від 30.09.1999 №49/551 «Про пайову участь інвесторів у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва», крім коштів, які позивач вносить для інвестування будівництва об’єкта, повинен сплатити частину вартості інфраструктури та отримати в Управлінні економіки міськдержадміністрації довідку про виконання умов щодо передачі коштів.

Обов’язки сторін за Інвестиційними контрактами передбачені в розділі 3 контрактів. Так, позивач зобов’язаний сплачувати вартість вимірних одиниць об’єкта інвестування по фіксованій на момент сплати ціні шляхом передачі коштів в довірче управління Банку та дотримувати графік внесення інвестицій, узгоджений сторонами і обумовлений Додатковими угодами №1 до контрактів. За 90 календарних днів до офіційно встановленого терміну вводу об’єкта до експлуатації закінчити всі розрахунки по взаємопогодженому графіку інвестування.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивачем було здійснено інвестування нежитлових приміщень загальною площею 223,59 кв.м. на загальну суму 513809,82 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (платіжними дорученнями та довідками банку про інвестування у 100% загальної площі конкретного об’єкта за контрактом).

Також судом встановлено, що згідно з Технічним паспортом на нежитловий будинок (приміщення) по вул. Амосова,4 в м. Києві, виготовленим Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, за Інвестиційними контрактами відповідачем фактично було збудовано для позивача нежитлові приміщення загальною площею 217,00 кв.м., про що позивач отримав у Головному управлінні комунальної власності м. Києва Свідоцтво про право власності №682-В від 04.06.2007. Розмір фактично збудованих приміщень відповідачем не заперечується.

Викладені обставини, за твердженням позивача, є підставою для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 15143,82 грн., що дорівнює різниці між вартістю сплачених позивачем коштів за будівництво 223,59 кв.м. та вартістю фактично збудованих відповідачем приміщень площею 217,00 кв.м.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Як вже зазначалось вище, матеріалами справи підтверджується, що позивачем було оплачено будівництво нежитлових приміщень загальною площею 223,59 кв.м., а фактично відповідачем було збудовано лише 217,00 кв.м. Різниця між оплаченою позивачем вартістю площі приміщень та вартістю фактично збудованої відповідачем площі, що передана позивачеві, становить 15143,82 грн.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 15143,82 грн. як різницю між вартістю площі реально збудованих нежитлових приміщень та вартістю площі нежитлових приміщень, передбачених за Інвестиційними контрактами, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 9440,00 грн., які були сплачені позивачем в якості покриття безпідставної недоплати відповідачем в пайовій участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за збудовані приміщення, то вони, на думку суду, не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.9 Інвестиційних контрактів сторони домовились, що позивач відповідно до вимог діючого законодавства, на підставі рішення Київради від 30.09.1999 №49/551 «Про пайову участь інвесторів у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва», крім коштів, які позивач вносить для інвестування будівництва об’єкта, повинен сплатити частину вартості інфраструктури та отримати в Управлінні економіки міськдержадміністрації довідку про виконання умов щодо передачі коштів.

Судом встановлено, що розмір частини вартості інфраструктури, яку повинен сплатити позивач, Інвестиційними контрактами не визначений.

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2002 між Головним управлінням економіки Київської міської державної адміністрації та відповідачем був укладений договір №865, за яким відповідач був зобов’язаний сплатити пайову участь (внески) на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв’язку з будівництвом вбудованих приміщень у житловому будинку по узвозу Протасів Яр у Солом’янському районі м. Києва. Розмір такого внеску складає 74460,00 грн.

Аналогічний договір №1016 від 13.11.2006 про сплату позивачем внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв’язку з інвестуванням будівництва нежитлового приміщення по вул. М.Амосова,4 (будівельна адреса: узвіз Протасів Яр) загальною площею 217,0 кв.м., також був укладений між Головним управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та позивачем. Розмір внеску, який повинен був сплатити позивач згідно п.1.2 цього договору становить 42760,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем на користь Головного управління економіки та інвестицій м. Києва було сплачено 42760,00 грн.

Позивач стверджує, що фактично він повинен був сплатити лише 33320,00 грн., а кошти в розмірі 9440,00 грн. повинні були бути сплачені відповідачем. Однак, оскільки для отримання позивачем свідоцтва про право власності на збудовані нежитлові приміщення необхідно була потрібна довідка з Головного управління економіки про повну сплату платежів за Інвестиційними контрактами, в тому числі внесків на інфраструктуру міста, позивач вимушено сплатив замість позивача 9440,00 грн. Посилаючись на положення ст.1212 ЦК України позивач просить суд стягнути зазначені кошти з відповідача, як такі, що безпідставно набуті останнім.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки Інвестиційними контрактами не передбачено розміру частини вартості інфраструктури, яку зобов’язаний сплатити позивач, а відповідно до договору №1016 від 13.11.2006, укладеного між позивачем та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розмір пайового внеску позивача за будівництво нежитлових приміщень загальною площею 217,0 кв.м. становить саме 42760,00 грн., які й були сплачені позивачем.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги, що позивачем не доведено суду тих підстав, на яких ґрунтується позовна вимога про стягнення з відповідача 9440,00 грн., які були сплачені позивачем в якості покриття безпідставної недоплати відповідачем в пайовій участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за збудовані приміщення, тому така вимога є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню державне мито в розмірі 151,44 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зайве сплачене позивачем державне мито в розмірі 8,00 грн. на підставі ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»підлягає поверненню з державного бюджету на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(01010, м. Київ, вул. Суворова,4/6, код 23527052), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Приватної аудиторської фірми «Аудит України»(01114, м. Київ, вул. Сошенко,2-А, код 21592513, р/р 26009005885401 в АКБ «ТАС-Комерцбанк», МФО 300164) 15143 (п’ятнадцять тисяч сто сорок три) грн. 82 коп. різниці між вартістю площі реально збудованих нежитлових приміщень та вартістю площі нежитлових приміщень, передбачених за Інвестиційними контрактами, 151 (сто п’ятдесят одну) грн. 44 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інший частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути з державного бюджету України на користь Приватної аудиторської фірми «Аудит України»(01114, м. Київ, вул. Сошенко,2-А, код 21592513, р/р 26009005885401 в АКБ «ТАС-Комерцбанк», МФО 300164) зайве сплачене державне мито в розмірі 8 (вісім) грн. 00 коп., перерахованого на підставі платіжного доручення №31 від 12.02.2008, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №17/521.

6. Видати довідку.

Суддя О.А.Кролевець