Постанова № 14846211, 25.03.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2011 року Справа № 2а/2370/1004/2011

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Паламар П.Г.,

при секретарі –Поштаренко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний кар’єр»про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області (далі –позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний кар’єр» про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій та пені в сумі 145997 грн. 98 коп.

Позивач стверджує, що відповідачем сплачено страхові внески за період з 22.06.2009 року по 08.12.2010 року з порушенням строку, передбаченого ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Далі позивач зазначав, що у зв’язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 56 632 грн. 03 коп. та нарахована пеня в сумі 89 365 грн. 95 коп. Загальна сума боргу відповідача становить 145997 грн. 98 коп.

Оскільки сума штрафних санкцій та пені в загальному розмірі 145 997 грн. 98 коп. у строки, встановлені п.6 ст. 20, ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-XIV (надалі за текстом Закон № 1058-XIV) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіславши до суду клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності представника УПФУ в Уманському районі Черкаської області .

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з’явився, свого представника не направив, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому порядку.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першої статті 67 Конституції України (№254к/96-ВР) закріплено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом –Закон № 400/97-ВР), збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принцип, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі за текстом –Закон № 1058-ІV).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які, відповідно до цього Закону, сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відкрите акціонерне товариство «Старобабанський гранітний кар’єр»є суб’єктом підприємницької діяльності та з 03.08.1995 р. обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ідентифікаційний код 00293717).

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього період, незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із частиною четвертою статті 18 Закону № 1058-IV страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2% від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподаткованого доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що відповідачем сплачено страхові внески за період з 22.06.2009 року по 08.12.2010 року з порушенням строку, передбаченого ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За змістом статті 23 зазначеного Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

Згідно частини 8 статті 106 Закону № 1058-IV на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною дев'ятою статті 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту другого цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З наданої суду копії рішення про застосування фінансових санкцій та пені від 16.12.2010 р. № 368 вбачається, що за несплату та несвоєчасну сплату страхових внесків до відповідача були застосовані наступні санкції: штраф в розмірі 56 632 грн. 03 коп. та пеня в сумі 89 365 грн. 95 коп.

Вищевказане рішення отримане уповноваженою особою відповідача 16.12.2010 року.

Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, визначені ними суми штрафу та пені не сплатив.

За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159, 162 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний кар’єр»про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій та пені задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Старобабанський гранітний кар’єр»(20330, Черкаська область, Уманський район, с. Старі Бабани, вул. Гранітна, 1, ідентифікаційний код 00293717) на користь управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Залізняка, 2а) заборгованість по штрафних санкціях та пені на загальну суму 145 997 (сто сорок п’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто сім) грн. 98 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар