Постанова № 14842979, 08.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1190/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - Коваленка Ю.В.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятостідо ОСОБА_2про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2011 року позивач Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості (надалі- позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач)про стягнення коштів в сумі 11087 грн. 57 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 у 2007 та 2008 роках звернувся до позивача із заявами про надання йому статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю. Проте, 03.09.2010 року встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець з 30.09.2005 року. За час свого перебування на обліку в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості відповідач у 2007 році та 2008 році незаконно отримав допомогу по безробіттю в загальному розмірі 11087 грн. 57 коп., чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". 02.10.2010 року ОСОБА_2 отримав повідомлення № 4890 від 16.09.2010 року "Про відшкодування коштів", проте кошти у добровільному порядку на вказаний розрахунковий рахунок позивача не перерахував, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення зазначених коштів.

21.02.2011 року до суду від відповідача надійшли письмові пояснення, у яких відповідач заперечує проти позову, вказує про відсутність можливості повернути отримані ним кошти. Зазначає, що перевірка, за результатами якої складено акт № 6018 від 03.09.2010 року проведена позивачем з порушенням вимог Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 р. № 60/62. Вказує, що службові особи позивача при прийнятті від нього відповідних заяв у 2007 році та 2008 році про надання статусу безробітного належним чином не довели умови надання допомоги по безробіттю.

11.03.2011 року у судовому засіданні відповідач надав письмові заперечення проти позову, у яких посилається на те, що службовим особам позивача було відомо, що він у 2004 році був зареєстрований як фізична особа - підприємець, разом з тим, відповідачу належним чином не було доведено умови надання допомоги по безробіттю. Вказує, що доходів від зайняття підприємницькою діяльністю не отримував.

30.03.2011 року відповідач надав суду письмові заперечення, у яких зазначає, що вказана виплачена допомога по безробіттю стягненню не підлягає з огляду на ст. 1215 Цивільного кодексу України. Посилається на те, що ним не було допущено недобросовісності, оскільки рішення про надання відповідачу статусу безробітного та виплату йому допомоги по безробіттю приймалося позивачем, заперечував суму отриманої допомоги, яка є предметом даного спору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні.

У своїх запереченнях, наданих 08.04.2011 року, посилається на те, що допомогу по безробіттю у 2009 році не отримував, а загальна сума коштів, що є предметом спору не співпадає з фактично ним отриманою. Вважає, що у 2007 р. та 2008 р. його визнано безробітним та призначено допомогу по безробіттю виключно з вини службових осіб позивача, а у 2010 році службовими особами позивача проведено перевірку без законних підстав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 .

Відповідно до пункту 12 цього Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Судом встановлено, що 10.09.2007 року ОСОБА_2 звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із письмовою заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві зазначено, що відповідач не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує, що засвідчено його власним підписом.

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 10.09.2007 року № НТ070910 відповідачу надано статус безробітного з 10.09.2007 року та призначено допомогу по безробіттю.

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 20.11.2007 року № НТ071120 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з працевлаштуванням безробітного.

Згідно довідки Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості сума виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 з жовтня 2007 року по грудень 2007 року складає 2656 грн. 05 коп., в тому числі згідно відомостей: № 162 від 17.10.2007 р. на суму 112 грн., № 165 від 25.10.2007 р. на суму 25 грн. 81 коп., № 169 від 25.10.2007 р. на суму 134 грн. 19 коп., № 173 від 27.11.2007 р. на суму 1664 грн. 12 коп., № 174 від 27.11.2007 р. на суму 707 грн. 73 коп., № 182 від 14.12.2007 р. на суму 12 грн. 50 коп.

З 20.11.2007 року по 31.01.2008 року відповідач працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ" на посаді заступника директора з технічних та виробничих питань по строковому договору, та звільнений згідно пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України.

12.02.2008 року ОСОБА_2 повторно звернувся до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві зазначено, що відповідач не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує, що засвідчено власним підписом ОСОБА_2

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 12.02.2008 року № НТ080212 відповідачу надано статус безробітного з 12.02.2008 року та призначено допомогу по безробіттю.

Наказом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості від 19.12.2008 року № НТ081219 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з закінченням строку виплати.

Згідно довідки Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості сума виплаченої ОСОБА_2 допомоги по безробіттю за період з лютого 2008 року по грудень 2008 року складає 8431 грн. 52 коп., в тому числі згідно відомостей: № 16 від 26.02.2008 р. на суму 160 грн. 92 коп., № 24 від 25.03.2008 р. на суму 925 грн. 27 коп., № 29 від 15.04.2008 р. на суму 643 грн. 66 коп., № 32 від 23.04.2008 р. на суму 225 грн. 28 коп., № 39 від 14.05.2008 р. на суму 757 грн. 68 коп., № 42 від 26.05.2008 р. на суму 160 грн. 92 коп., № 46 від 04.06.2008 р. на суму 675 грн. 85 коп., № 57 від 04.07.2008 р. на суму 911 грн. 33 коп., № 69 від 06.08.2008 р. на суму 563 грн. 21 коп., № 79 від 04.09.2008 р. на суму 816 грн. 65 коп., № 86 від 06.10.2008 р. на суму 844 грн. 81 коп., № 89 від 06.11.2008 року на суму 788 грн. 49 коп., № 91 від 25.11.2008 р. на суму 788 грн. 49 коп., № 97 від 23.12.2008 р. на суму 168 грн. 96 коп.

Разом з тим, 03.09.2010 року позивачем було встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець. Зокрема, 30.09.2005 року державним реєстратором внесено до державного реєстру відомості про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, номер запису 25850170000003106, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія якої наявна у матеріалах справи.

Спеціальним законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Так, згідно зі статтею 6 цього Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, як то наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції тощо, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Право на забезпечення та соціальні послуги за даним Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних, а також особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності за умови сплати страховику страхових внесків.

Видами забезпечення є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах тощо.

Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Отже, особи які мають статус субєкта підприємницької діяльності, не залежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 16.06.2004 року, номер запису 25850170000003106 (свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2, а.с. 35).

30.09.2005 року державним реєстратором внесено до державного реєстру номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 25850170000003106, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 14).

Станом на момент розгляду справи судом фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не припинений.

Таким чином, 10.09.2007 року та 12.02.2008 року при зверненні до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості із письмовою заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, ОСОБА_2 не повідомив про те, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, та своїм власним підписом ствердив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

З огляду на викладене, відповідачем безпідставно отримано допомогу по безробіттю за період з жовтня 2007 року по грудень 2007 року в сумі 2656 грн. 05 коп. та за період з лютого 2008 року по грудень 2008 року в сумі 8431 грн. 52 коп.

Відповідно до пункту 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Рішення про повернення коштів оформлено наказом. Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості згідно п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, направлено ОСОБА_2 повідомлення від 16.09.2010 року № 4890 про повернення коштів в сумі 11087 грн. 57 коп. Дане повідомлення вручено відповідачу 02.10.2010 року. Копія повідомлення та поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення наявні у матеріалах справи.

Із пояснень відповідача у судовому засіданні встановлено, що відповідачем не оскаржувалося до суду рішення про повернення допомоги по безробіттю.

Таким чином, дане рішення є чинним на момент розгляду справи судом.

При цьому суд зазначає, що порушення позивачем підстав та порядку проведення перевірки, про які зазначає відповідач, не спростовують сам факт порушення та відповідно факт незаконного отримання ОСОБА_2 допомоги по безробіттю в загальній сумі 11087 грн. 57 коп.

Відповідачем кошти у добровільному порядку на розрахунковий рахунок позивача не перераховано.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2(ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості на р/р 37175165303202 в ГУДК України в Полтавській області, код 22548262, МФО 831019 допомогу по безробіттю в розмірі 11087 грн. 57 коп. (одинадцять тисяч вісімдесят сім гривень п'ятдесят сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 квітня 2011 року.

СуддяС.С. Сич