Постанова № 1484192, 06.09.2007, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2007 р. Справа №3/107

м. Полтава

За адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства „Глобинський „Райагропостач”, 39000, м. Глобине, вул. К.Маркса, 170

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції , 39600, м. Кременчук, вул. Красіна, 76

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 04.04.2007р. №0000152301/0/762

Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна

Секретар судового засідання Костандян Оксана Василівна

Представники:

від позивача : Третяк В.В., довіреність № б/н від 15.02.2007 р.;

від відповідача : Недосіка М.М., довіреність № 26910/10 від 22.12.2005 р.;

Тур Н.І., довіреність № 24803/10 від 23.11.2005 р..

В судовому засіданні 06.09.2007р. оголошувалася перерва в порядку ст. 150 КАС України для надання сторонами додаткових документальних доказів.

16.10.2007 р. судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору : Розглядається адміністративний позов ВАТ „Глобинський „Райагропостач”, м. Глобине про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 04.04.2007р. № 0000152301/0/762, за яким позивачу визначені податкові зобов’язання з податку на прибуток в загальній сумі 225 117,00 грн., в т.ч. основний платіж –151 448,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –73 669,00 грн.

Відповідач позов відхилив за мотивами заперечення проти адміністративного позову від 16.05.07р. №658/10, посилаючись на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,

встановив:

За висновками виїзної планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.09.2006 р., що набрали форму акту № 176/23-120/00906456 від 26 березня 2007 р., ДПІ-відповідач констатувала наступні порушення з боку останнього Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме :

(1) віднесення до складу валових витрат 2005 року 145 833,00 грн. та 2006 року 200 000,00 грн. вартості послуг по забезпеченню діяльності автозаправних станцій, наданих ТОВ “Промінь”, м. Кременчук без підтверджуючих документів щодо використання таких в власній господарській діяльності (арк. 26-27 акту перевірки), чим порушено п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про податок оподаткування прибутку підприємств";

(2) віднесення до складу валових витрат 2005 року 33 333,00 грн. та 2006 року 100 000,00 грн. вартості послуг по огляду та профілактичному техобслуговуванню підйомно-транспортного обладнання, наданих ТОВ “Светал”, м. Кременчук без підтверджуючих документів щодо використання таких в власній господарській діяльності (арк. 26-27 акту перевірки), чим порушено п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про податок оподаткування прибутку підприємств";

(3) віднесення до складу валових витрат 2005 року 100 000,00 грн. вартості робіт з градуіровки та ультразвукової діагностики резервуарного парку нафтопродуктозберігання складу ПММ, наданих ПП “Еко-спеццентр”, м. Кременчук без підтверджуючих документів щодо використання таких в власній господарській діяльності (арк. 28-29 акту перевірки), чим порушено п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про податок оподаткування прибутку підприємств";

(4) віднесення до складу валових витрат ІІ кварталу 2006 року 24 917,00 грн. вартості послуг по художньому оформленню АЗС, наданих ПП Фомічом О.А., м. Кременчук без підтверджуючих документів щодо використання таких в власній господарській діяльності (арк. 28 акту перевірки), чим порушено п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про податок оподаткування прибутку підприємств";

Результатом зазначених висновків стало визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальній сумі 225 117,00 грн., в т.ч. основний платіж –151 448,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –73 669,00 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Позивач не погодився з даним висновком, звернувшись із даним адміністративним позовом, мотиви обґрунтування якого не є суттєвими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.94 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами і доповненням) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Визначення поняття "Господарська діяльність" наведене у п. 1.31 ст. 1 Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною і суттєвою.

Згідно ж з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 3 зазначеного Закону валові витрати можуть бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В дотримання імперативного припису п. 2 ст. 71 КАС України контролюючий орган, яким є відповідач, довів правомірність своїх висновків щодо непов”язаності з господарською діяльністю позивача витрат, понесених ним у зв’язку з придбанням вищевказаних послуг (результатів робіт).

Так, позивач : (1) 03.01.2005 р. уклав із ТОВ “Светал” договір № 03-01/03 та 03.01.2006 р. уклав із ТОВ “Светал” договір № 03-01/01, предметом яких є виконання останнім робіт щодо огляду та профілактичного технічного обслуговування підйомно-транспортного обладнання; (2) 01.07.2004 р. уклав із ТОВ “Промінь” договір надання послуг № 03-01/02 та 03.01.2006 р. уклав із ТОВ “Промінь” договір надання послуг № 03-01/02, предметом яких є надання останнім послуг щодо забезпечення діяльності автозаправних станцій, (3) 01.10.2005 р. уклав із ПП “Еко-Спеццентр” договір № 01-10/01, предметом якого є виконання останнім робіт щодо градуіровання та ультразвуковоє діагностики резервуарного парку нафтопродуктозберігання складу ПММ.

Як свідчать матеріали справи, фактично позивач не надав ні під час перевірки, ні під час судового розгляду спору первинних документів в підтвердження отримання послуг в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, які в свою чергу, є підставою для відображення витрат у податковому обліку.

Наявні у справі первинні документи (акти виконаних робіт, податкові накладні та рахунки-фактури тощо) не містять відомостей щодо змісту господарської операції, а тому відсутні підстави для висновку щодо правомірності відображення позивачем даних витрат в податковому обліку як таких, що пов’язані з веденням господарської діяльності.

Крім того, позивач не надав на вимогу суду відповідних допустимих доказів в обґрунтування своїх вимог, обов’язковість яких передбачена Інструкцією щодо умов і правил проведення ремонту засобів вимірювальної техніки (затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 108 від 04.0.2005 р.); Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (затверджена наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки, Мін транспорту, Держстандарту, Держкомстату України № 81/38/101/235/122 від 02.04.1998 р.), Порядком проведення огляду, випробування та експертного обстеження технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (затверджений постановою КМУ № 687 від 26.05.2004 р.) та Типовою інструкцією для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані (затверджена наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 107 від 30.10.1994 р.).

Щодо розрахунку штрафних санкцій, то відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Судом встановлено, що позивач порушив правила оподаткування, таким чином штрафні (фінансові) санкції застосовані до нього Кременчуцькою ОДПІ на законних підставах та у розмірі, визначеному пп.. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Враховуючи викладене, суд має підстави для висновку, що у Кременчуцької ОДПІ були всі підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, позовні вимоги є неправомірними, не підтверджуються нормами права та поданими доказами, контролюючий орган –Кременчуцька ОДПІ довів правомірність свого рішення, як того вимагає п. 2 ст. 71 КАС України, а тому у позові слід відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору (державного мита) в сумі 3,40 грн. покласти на позивача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 158, 160, 162, 163, п.6 розд. УІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові відмовити.

2. Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.

СУДДЯ Г.І.БУНЯКІНА

Примітки :

1. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 та ч. 3 та ч. 5 ст. 186 КАС України.

2. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням зазначені у ст. 255 КАС України.