Постанова № 1484092, 26.06.2007, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2007 Справа №17/15

час прийняття 13 год 30 хв

м. Полтава

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" ,м. Комсомольськ

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кременчук

про Визнання нечинними податкових повідомлень – рішень КОДПІ № 0000532305\0\89 без дати та № 0000532305\1\18 від 01.02.07р.

за участю прокуратури Полтавської області

Суддя Ю.О. Коршенко

секретар М.М. Степанова

Представники:

від позивача: Гунько О.В., Яцина О.М. - дов-ті згідно протоколу

від відповідача: Бульбаков Є.О., Ляшко В.О., Васильєв О.Л., Захарченко Г.М., Кутузов О.Г. - дов-ті згідно протоколу

від прокуратури - Ленець, прокурор відділу

Суть спору: Розглядається позов Відкритого акціонерного товариства „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” м. Комсомольськ про визнання нечинними (недійсними) повністю податкові повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000532305\0\89 без дати та № 0000532305\1\18 від 01.02.07р., за яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період : квітень, травень, червень, липень місяць 2006 р. на суму 16 630 739грн. 00 коп., та визначено до сплати суму штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ в 1 363 496 грн. 50 коп.

Позивач в судових засіданнях на задовленні заявлених позовних вимог наполягшає, посилаючись на відсутність виписаних відповідачем в акті перевірки порушень податкового законодавства та безпідставність видання спірних податкових повідомлень - рішень.

Відповідач - Кременчуцька ОДПІ позов не визнає за мотивами заперечення № 11482\10\10-044 від 11.04.2007р., посилаючись на правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Заявою від 20.04.2007 р. № 05/1-373 вих 07 прокуратура Полтавської області повідомила про вступ у справу , в судовому засіданні повністю підтримує заперечення відповідача і просить суд у позові відмовити.

Позивач вважає що висновки відповідача - КОДПІ безпідставні, а рішення – повідомлення є незаконними і необґрунтованими, тому просить їх визнати нечинними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд в с т а н о в и в:

Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією (далі за текстом – КОДПІ, Відповідач) у листопаді 2006 року було проведено невиїзну позапланову перевірку Відкритого акціонерного товариства „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” (далі за текстом - ВАТ “Полтавський ГЗК” , Позивач) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за період: квітень, травень, червень, липень місяць 2006 р., за наслідками якої складено Акт перевірки № 648\23-312\00191282 від 27.11.2006р. про результати невиїзної позапланової перевірки.

За вказаним Актом відповідач дійшов висновку, що позивачем в порушення п.п. 7.2.1., п.п.7.2.6 п. 7.2 п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” завищено суми бюджетного відшкодування в розмірі 16 630 739 грн. 00 коп., в тому числі: у квітні 2006 р. на суму – 2 726 993,00 грн.; у травні 2006 р. на суму – 4 981 179,00 грн.; у червні 2006 р. на суму – 4 852 894,00 грн.; у липні 2006 р. на суму – 4 069 673,00 грн.

За матеріалами акту перевірки № 648\23-312\00191282 від 27.11.2007р. (про що зазначається в самому рішенні) відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000532305\0\89 без дати, за яким позивачу визначено до зменшення суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 16 630 739грн. 00 коп.

14.12.2006р. ВАТ ”Полтавським ГЗК”, в порядку ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” №2181 було подано скаргу на ім’я начальника Кременчуцької ОДПІ з проханням скасувати податкове повідомлення – рішення № 0000532305\0\89 без дати.

Рішенням Кременчуцької ОДПІ № 3118\10\25-009 від 31.01.07р. про результати розгляду скарги, податкове повідомлення – рішення від № 0000532305\0\89 без дати залишено без змін, а скарга ВАТ „Полтавський ГЗК” – без задоволення.

5 лютого 2007р. ВАТ ”Полтавським ГЗК” було отримано друге податкове повідомлення – рішення № 0000532305\1\18 від 01.02.07р. (на підставі вищевказаного Акту перевірки від 18.06.2004р., по тих же підставах, на ту ж суму).

Суд дійшов висновку , що зазначені податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000532305\0\89 без дати та № 0000532305\1\18 від 01.02.07р., що є предметом спору, прийняті відповідачем без достатніх підстав та не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на наступне:

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адмінпозову.

ВАТ “Полтавський ГЗК” зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво від 28.06.1997р. N 23517488, індивідуальний податковий N 001912816023), здійснює щомісячне подання декларацій з податку на додану вартість та щомісячну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Чинне законодавство України, зокрема Закон України „Про Державну податкову службу” від 04.12.1990р., Указ Президента України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23.07.98 р. № 817/98, " Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" , затверджений наказом ДПАУ від 10.08.2005 р. № 327, не передбачає такий вид перевірок як невиїзна позапланова документальна перевірка.

В тексті акту відсутні посилання на підстави проведення перевірки, в порушення вимог Наказу Державної податкової інспекції України від 15.10.2004р. № 599 «Про затвердження Методичних рекомендацій та нової редакції зразків форм актів перевірок».

Отримане позивачем податкове повідомлення – рішення від № 0000532305\0\89 складено Кременчуцькою ОДПІ з порушенням п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253 – рішення не має дати складання.

Визначена у спірних податкових повідомленнях-рішеннях сума зменшення позивачу бюджетного відшкодування у розмірі 16 630 739 грн. 00 коп. складається з двох епізодів господарської діяльності позивача.

1). Відповідно до рішення наглядової ради Ради ВАТ „Полтавський ГЗК” від 06.10.2005 року, позивач 8 листопада 2005 року уклав контракт № 113 з Фест-Альпіне Индустрианлагенбау Гмб&Ко і Мидрекс Технолоджиз Инк., про надання інженерінгових послуг зі створенню металургійного заводу, у відповідності до додатків 1а і 1б.

Загальна контрактна ціна за надані у відповідності до умов контракту послуги складає 5 000 000 (п’ять мільйонів) доларів США - за послуги по додатку 1а і 8 000 000 (вісім мільйонів) ЕВРО – за послуги по додатку 1б (пункт 2.1 вищевказаного контракту)

Позивачем сплачено Мидрекс Технолоджиз Инк., за наданні послуги по додатку 1а до контракту:

- платіжним дорученням № 628 від 16.02.06р. – один мільйон доларів США;

- платіжним дорученням № 350 від 01.03.06р. – один мільйон доларів США;

- платіжним дорученням № 469 від 24.03.06р. – 500 000 доларів США;

- платіжним дорученням № 743 від 27.04.06р. – один мільйон п’ятсот тисяч доларів США;

- платіжним дорученням № 989 від 31.05.06р. – один мільйон доларів США

В свою чергу Мидрекс Технолоджиз Инк. надав послуги, передбачені додатком 1а контракту № 113, а позивач прийняв, про, що сторони склали Акти приймання наданих послуг від 05.05.2006р.; 22.05.2006р.; 20.06.2006р.; 24.07.2006р.; 23.08.2006р.

В зв’язку з тим, що контрагент Мидрекс Технолоджиз Инк. є нерезидентом то на підставі абзацу 4 пункту 2 наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення ”-

У разі надання на митній території України послуги нерезидентом податкова накладна виписується таким платником податку: зареєстрованим на території України постійним представництвом цього нерезидента, а за відсутності такого - резидентом, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - покупцем (отримувачем) - податковим агентом такого нерезидента.

ВАТ „Полтавський ГЗК” самостійно здійснив нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у розмірі 20% від суми попередньої оплати і сам виписав податкові накладні:

- № 997 від 28.02.2006р. на суму ПДВ - 1 010 000 грн.;

- № 1142 від 27.03.2006р. на суму ПДВ - 1 010 000 грн.;

- № 1227 від 31.03.2006р. на суму ПДВ - 505 000 грн.;

- № 800 від 30.04.2006р. на суму ПДВ - 1 515 000 грн.;

- № 1212 від 31.05.2006р. на суму ПДВ - 1 010 000 грн.;

Всього : 5 050 000 грн.

Позивачем за наданні послуги по додатку 1б до контракту сплочено Фест-Альпіне Индустрианлагенбау Гмб&Ко:

- платіжним дорученням № 219 від 07.02.06р. – один мільйон ЕВРО;

- платіжним дорученням № 351 від 01.03.06р. – один мільйон ЕВРО;

- платіжним дорученням № 469 від 24.03.06р. – один мільон вісімсот тисяч ЕВРО;

- платіжним дорученням № 744 від 27.04.06р. – два мільйони двісті тисяч ЕВРО;

- платіжним дорученням № 988 від 31.05.06р. – два мільйони ЕВРО.

В свою чергу Фест-Альпіне Индустрианлагенбау Гмб&Ко надав послуги, передбачені додатком 1б контракту № 113, а позивач прийняв, про що сторони склали Акти приймання наданих послуг від 05.05.2006р.; 22.05.2006р.; 20.06.2006р.; 24.07.2006р.; 23.08.2006р.

В зв’язку з тим, що контрагент Фест-Альпіне Индустрианлагенбау Гмб&Ко є нерезидентом то на підставі положень абзацу 4 пункту 2 наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення ” ВАТ „Полтавський ГЗК” самостійно здійснив нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у розмірі 20% від суми попередньої оплати і сам виписав податкові накладні:

- № 998 від 28.02.2006р. на суму ПДВ - 1 210 081 грн.;

- № 1141 від 27.03.2006р. на суму ПДВ - 1 199 375 грн.;

- № 1227 від 31.03.2006р. на суму ПДВ – 2 191 599 грн.;

- № 800 від 30.04.2006р. на суму ПДВ – 2 760 835 грн.;

- № 1212 від 31.05.2006р. на суму ПДВ – 2 593 478 грн.;

Всього : 9 955 368 грн.

Вказані первинні документи не оспорюються відповідачем – Кременчуцькою ОДПІ і свідчать про фактичне виконання вищевказаного зовнішньоекономічного контракту № 113.

Підставою для віднесення ВАТ „Полтавський ГЗК” до складу податкового кредиту за період березень, квітень, травень, червень 2006 року сум ПДВ, є вищевказані податкові накладні, дані податкові накладні мають всі реквізити передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 вищевказаного Закону.

Актом перевірки підтверджується наявність вказаних податкових накладних у позивача на момент перевірки.

Висновки відповідача викладені в Акті № 648\23-312\00191282 (стр.10) про те що ВАТ „Полтавський ГЗК” „фактично не проводить будівництво металургійного заводу„ і в зав’язку з цим не використовує в господарській діяльності отримані за контрактом № 113 послуги, що є підставою для зняття сум ПДВ з податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість” є невірними.

Частина друга п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону передбачає –

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В Акті перевірки (на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення -рішення) не виявлено порушень порядку податкового обліку сплачених сум ПДВ, по вищевказаних господарських операціях.

Витрати по сплаті податку на додану вартість на суму 15 005 368 грн. підтверджені податковими накладними (належним чином оформленими, відповідно до вимог Закону, та такими, що не викликають сумнів у перевіряючих), виписаними ВАТ „Полтавський ГЗК” на підставі положень Закону України „Про податок на додану вартість”, в зв’язку з тим, що контрагенти Фест-Альпіне Индустрианлагенбау Гмб&Ко і Мидрекс Технолоджиз Инк. є нерезидентами, а значить правомірним є і те, що податковий кредит позивача на вказану суму підтверджений належним чином.

2). В акті перевірки (стор.11) зазначено, що на порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту позивачем віднесено податок на додану вартість в сумі 1 625 371 грн. 82 коп. по податкових накладних (згідно додатку №1 до Акту перевірки), виписаних ЧП „ТПФ „Промресурс”, ПО „Техносервіс”, які складені з порушенням - не підписані власноручно уповноваженою особою, а оформлені факсимільним підписом

В перевіряємий період позивач здійснював господарські операції з закупівлі продукції для власних господарський потреб на внутрішньому ринку України.

Здійснення господарських операцій між ВАТ „Полтавський ГЗК” та підприємствами – постачальниками ПП „ТПФ „Промресурс” і ВО „Техносервіс” було оформлено господарськими договорами:

- Договір № 1973\4649 від 31.08.05р.;

- Договір № 189\4649 від 31.01.2006р.

За результатами виконання договірних зобов’язань позивач отримав від вищевказаних підприємств-постачальників продукцію, оплатив ії вартість, та сплатив ПДВ в ціні на продукцію, що підтверджується видатковими накладними на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжними дорученнями. Вказані документи свідчать про фактичне виконання вищевказаних господарських договорів і не оспорюються відповідачем.

Підставою для віднесення ВАТ „Полтавський ГЗК” до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого в ціні продукції вищевказаним підприємствам – постачальникам є податкові накладні видані на користь позивача. Вказані податкові накладні складені в момент виникнення податкових зобов’язань продавця, що відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість".

Надані позивачем суду оригінали податкових накладних, виданих йому ПП „ТПФ „Промресурс” і ВО „Техносервіс” в підтвердження придбання матеріальних цінностей (залучені до матеріалів справи) і відповідають приписам підпункту 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість”.

Контрагенти позивача є платниками податку на додану вартість, про що засвідчують копії свідоцтв платників ПДВ, що залучені до справи. Крім того, цієї обставини відповідач не спростовує.

Тому дотримуючись положень пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість”, за яким „ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту та пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього ж Закону, маючи від контрагентів належно оформлені податкові накладні, позивач правомірно, у відповідні звітні періоди, відніс до податкового кредиту суми ПДВ за ними.

За письмовими повідомленнями (залучені до матеріалів справи): ВО „Техносервіс” м. Донецьк № 1435\60 від 25.12.2006р. та ПП „ТПФ „Промресурс” м.Кременчук №125,№126 від 26.12.2006р. податкові накладні, видані цими підприємствами постачальниками позивачу у 2005-2006 роках включені до складу податкових зобов’язань цих контрагентів у відповідних звітних періодах. Ці обставини відповідач не спростовує.

Що стосується твердження відповідача відносно вчинення підпису на податкових накладних з використанням факсиміле, так всі податкові накладні відповідно до Додатку №1 до акту перевірки виписані ВО „Техносервіс” та ПП „ТПФ „Промресурс” підписані шляхом факсимільного відтворення підпису.

За визначенням терміну „факсиміле” – це (1) точне відтворення будь-якого графічного оригіналу, в т.ч. підпису, фотографічним способом, печаткою іншою репродукцією; (2) кліше, печатка, за допомогою яких можна багаторазово відтворювати власноручний підпис особи. Використовується, як правило, службовою особою, що за посадовими обов’язками повинна підписувати велику кількість документів листів та інших ділових паперів. Прирівнюється до власноручного (оригінального) підпису і має однакову з ним юридичну силу.

Крім того, до п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за N 168/704, документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампа, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як зазначено в акті перевірки, на момент перевірки позивача всі включені ним до податкового кредиту суми підтверджені податковими накладними, однак вищезазначені накладні були підписані з боку продавця факсимільним підписом.

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 N 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, в якому зазначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як вбачається з Акту перевірки, на момент видачі податкових накладних вказані підприємства - постачальники зареєстровані органами ДПА України як платники податку на додану вартість, мають індивідуальні податкові номера, а значить мали право складати і видавати податкові накладні.

Інших підстав для визнання податкової накладної недійсною діючі нормативні акти, які регулюють порядок нарахування, сплати податку на додану вартість та складання податкової накладної, не передбачають.

За таких обставин, у відповідача не було законних підстав робити висновки щодо завищення податкового кредиту платником – позивачем при подачі податкової звітності за вказаний період, а відповідно зменшувати суму бюджетного відшкодування ПДВ за оспорюваними повідомленнями –рішеннями в 1 625 371 грн. 82 коп., враховуючи, що вказана сума ПДВ була сплачена ВАТ „Полтавський ГЗК” в ціні товарно-матеріальних цінностей, отриманих від підприємств постачальників. Підтвердженням останньому є залучені до справи оригінали платіжних документів.

Визначення ж КОДПІ до сплати позивачем штрафної (фінансової) санкції при прийнятті податкових повідомлень-рішень, які є предметом спору в розмірі 1 363 496 грн. 50 коп. є поза межами приписів ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., так як в податковому повідомленні-рішенні відсутнє посилання на конкретний пункт норми права, що визначає штрафні санкції за порушення податкового законодавства.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюються податки і збори.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Таким чином, доводи позивача є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 94,158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення – рішення КОДПІ № 0000532305\0\89 без дати та № 0000532305\1\18 від 01.02.07р. за якими Відкритому акціонерному товариству „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” визначено до зменшення суму бюджетного відшкодування ПДВ за період : квітень, травень, червень, липень місяць 2006 р. на суму 16 630 739грн. 00 коп., та визначено до сплати суму штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ в 1 363 496 грн. 50 коп.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” ( м. Комсомольськ, вул.Будівельників,16 , код ЄДРПОУ 00191282, р\р 2600630155205\980 в ПІБ м. Комсомольськ, МФО 331133 – 3,40 грн. судових витрат.

Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині та прокуратурі Полтавської області .

За заявою стягувача видати виконавчий документ при набранні постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ю.О. Коршенко