Постанова № 1483956, 05.07.2007, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2007 Справа №9/27

час прийняття 15 год 00 хв

м. Полтава

за позовом Приватного підприємства "Компанія Нафтаком" ,м. Кременчук

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кременчук

про скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ : №0000802301/2/2118 від 31.08.2006 р. яким визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 284657,00 грн., із них: 202293,00 грн. основного платежу та 82364,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№0000812301/0/955 від 03.04.2006 р., яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 140994,00 грн., із них: 93994,00 грн. основного платежу та 47000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№0000092301/0/18 від 03.04.2006 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 13176,00 грн., та суму штрафних (фінансових)санкцій в розмірі 6588,00 грн.

Суддя Ю.О. Коршенко

секретар М.Степанова

Представники:

від позивача: Чалап С.І., дов. згідно протоколу

від відповідача: Ільїна О.М., Волочай А.М., Яковенко Н.В.- дов-ті згідно протоколу

Суть спору: Розглядається позов приватного підприємства «Компанія «Нафтаком» про визнання протиправною бездіяльності Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області як суб'єкта владних повноважень щодо оформлення наслідків перевірки та розгляду скарг Позивача та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ №0000802301/0/954 від 03.04.2006 р., в частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 284657,00 грн., із них: 202293,00 грн. основного платежу та 82364,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0000812301/0/955 від 03.04.2006 р., яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 140994,00 грн., із них: 93994,00 грн. основного платежу та 47000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0000092301/0/18 від 03.04.2006 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 13176,00 грн., та суму штрафних (фінансових)санкцій в розмірі 6588,00 грн.

21 червня 2007 року Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог , в якому податкове повідомлення-рішення КО ДПІ №0000802301/0/954 від 03.04.2006 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 284657,00 грн., із них: 202293,00 грн. основного платежу та 82364,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0000802301/0/954 від 03.04.2006 р. замінив на податкове повідомлення-рішення, №0000802301/2/2118 від 31.08.2006 р. та виключив ч. 1 позовних вимог ( щодо визнання бездіяльності відповідача ).

В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову з урахування уточнення позовних вимог наполягає , посилаючись на відсутність констатованих відповідачем в акті перевірки порушень податкового законодавства.

Свої вимоги Позивач мотивує наступним:

Відповідачем результати перевірки оформлені не у відповідності з Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005 року №327, розгляд скарг Позивача з боку Відповідача носив формальний характер, не містив розгляду аргументів, наведених підприємством у скарзі, по суті – з позиції дотриманя діючого законодавства України, що призвело до порушень прав та інтересів Позивача та свідчить про необгрунтованість Акта перевірки з питання завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Під час проведення перевірки позивач вважає Відповідач порушив:

п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо встановлення додаткових обмежень по віднесенню витрат на оренду до складу валових витрат на суму 432,3 тис. грн.;

необгрунтовано виключив із складу валових витрат у ІІ кварталі 2005 року витрати, здійснені Позивачем у зв’язку з забезпеченням охорони праці, та витрати, здійснені з метою збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом його господарської діяльності, на загальну суму 375,8 тис.грн., які на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та п.п.5.4.5. п.5.4. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягали включенню до складу валових;

необгрунтовано виключив із складу податкового кредиту суму 20717,07 грн. – ПДВ по операціях з ТОВ «Укрспецелектро» м. Запоріжжя та суму 86452,65 грн. - ПДВ з орендної плати за оренду складу ПММ та обладнання на даному складі у приватного підприємця Мірошниченко О.П.

Тому Позивач просить суд задовольнити уточнені позовні вимоги повністю .

Відповідач у відзиві на позов, письмових поясненях по справі та в судовому засіданні позов не визнав і вважає, що результати перевірки позивача оформлені у відповідності з Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005 року №327, скарги Позивача розглянуті у встановлені терміни, по ним прийняті аргументовані рішення, а у акті перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані повідомлення-рішення, здійснені правильні висновки.

Відповідачем констатовано необгрунтоване віднесення позивачем до складу валових витрат вартість оренди складу ПММ та обладнання на даному складі у приватного підприємця Мірошниченко О.П.; вартість капітального та поточного ремонту орендованої бази для зберігання ПММ за адресою: с.Гоголєво, Великобагачанський район, Полтавської області; необгрунтоване віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з ТОВ «Укрспецелектро» м. Запоріжжя; необгрунтоване віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з орендної плати за оренду складу ПММ та обладнання на даному складі у приватного підприємця Мірошниченко О.П.

Виходячи з наведеного, Відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд в с т а н о в и в :

Кременчуцькою ОДПІ була проведена планова виїздна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Компанія «Нафтаком», за період з 01.10.2004 р. по 30.09.2005 р.

За результатами перевірки Кременчуцькою ОДПІ був складений Акт від 20.03.2006 р. за №106/23-120/32141715 «Про результати проведення планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватним підприємством «Компанія «Нафтаком», код за ЄДРПОУ 32141715 за період з 01.10.2004 р. по 30.09.2005 р.».

03.04.2006 року на підставі Акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення №0000802301/0/954 від 03.04.2006 р., якими визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 284810,00 грн., із них: 202400,00 грн. основного платежу та 82410,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0000812301/0/955 від 03.04.2006 р., яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 140994,00 грн., із них: 93994,00 грн. основного платежу та 47000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0000092301/0/18 від 03.04.2006 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування зподатку на додану вартість в розмірі 13176,00 грн. та суму штрафних (фінансових)санкцій в розмірі 6588,00 грн.

ПП «Компанія «Нафтаком» були подані в порядку адміністративного узгодження апеляціні скарги стосовно даних повідомлень-рішень до Кременчуцької ОДПІ, ДПА у Полтавській області, ДПА України.

Рішенням Кременчуцької ОДПІ від 09.06.2006 року №15028/10/25-009 «Про результати розгляду первинної скарги» зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Рішенням ДПА в Полтавській області від 22.08.2006 року №1389/10/25-017 «Про результати розгляду повторної скарги» скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.04.2006 року №0000802301/0/954 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальній сумі 153 грн. (107 грн. основного платежу та 46 грн. штрафних (фінансових) санкцій), а податкові повідомлення-рішення від 03.04.2006 року №0000802301/0/954 (у сумі 284657 грн.), №0000812301/0/955, №0000092301/0/18 залишено без змін, апеляційну скаргу в цих частинах без задоволення.

Рішенням ДПА України від 17.11.2006 р. №13069/6/25-0215 «Про результати розгляду повторної скарги» зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

25.12.2006 року ПП «Компанія «Нафтаком» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою, якою просить визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької ОДПІ як суб'єкта владних повноважень щодо оформлення наслідків перевірки та розгляду скарг ПП «Компанія «Нафтаком» та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000802301/2/2118 від 31.08.2006 р., №0000812301/0/955 від 03.04.2006 р., №0000092301/0/18 від 03.04.2006 р.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення уточнених позовних вимог ПП «Компанія «Нафтаком» виходячи з наступного:

Як зазначено у акті перевірки, ПП «Компанія «Нафтаком» необгрунтовано віднесло до складу валових витрат вартість оренди складу ПММ для зберігання паливно-мастильних матеріалів, який надано в оренду приватним підприємцем Мірошниченко О.П. згідно договору №05/01-1 від 05.01.2005 р. та вартість оренди обладнання на даному складі згідно договору №01/07/05 від 01.07.2005 р. На протязі перевіряємого періоду склад ПММ був непридатним для зберігання паливно-мастильних матеріалів. На момент перевірки база знаходилась в процесі реконструкції, про що свідчить акт обстеження бази працівниками Кременчуцької ОДПІ та пояснююча розписка завідуючого складом ПММ Солода П.П. Підприємством було неправомірно віднесено до складу валових витрат суми оренди складу ПММ та оренди обладнання на складі ПММ в розмірі 432,3 тис. грн., чим порушено п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».

Відповідно до ст.283 Господарського Кодексу України (надалі – ГК) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (п.1 ст.286 ГК).

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно п.п.1.18.1 п.1.18 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону.

Орендоване майно - склад ПММ та обладнання по договорам №09/03-1 від 09.03.2004р., №05/01-1 від 05.01.2005р., №01/07/05 від 01.07.2005р., безпосередньо пов’язане з здійсненням ПП «Компанія «Нафтаком» основного виду господарської діяльності – 51.51.0 оптової торгівлі паливом, тобто, воно призначене ПП «Компанія «Нафтаком» для використання у його господарській діяльності.

У п.5.11 ст.5 Закону №283/97 чітко і категорично зазначено, що встановлення додаткових обмежень по віднесенню витрат до складу валових витрат платника податків, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не допускається.

Розглянувши надані до матеріалів справи документи, суд вважає, що ПП «Компанія «Нафтаком» на підставі п.п.1.18.1 п.1.18 ст.1, п.1.32 ст.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.8.2 ст.8 Закону №283/97 обгрунтовано віднесло до складу валових витрат суми орендної плати в розмірі 432,3 тис. грн. за оренду складу ПММ та обладнання на даному складі у приватного підприємця Мірошниченко О.П. по договорам №09/03-1 від 09.03.2004р., №05/01-1 від 05.01.2005р., №01/07/05 від 01.07.2005р., бо орендовані основні засоби безпосередньо пов’язані з здійсненням ПП «Компанія «Нафтаком» основного виду господарської діяльності – 51.51.0 оптової торгівлі паливом, і призначені для використання у господарській діяльності ПП «Компанія «Нафтаком».

Що стосується посилання відповідача на те, що склад ПММ був непридатним для зберігання паливно-мастильних матеріалів та на момент перевірки знаходився в процесі реконструкції, то судом визначено, що згідно п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, тобто у визначенні основних фондів акцент зроблений на призначенні таких матеріальних цінностей платником податків для використання в його господарській діяльності. Як свідчать матеріали справи, ПП «Компанія «Нафтаком» згідно з Наказом від 01.03.2005 р. №03-ОС-Б «Про проведення організаційно-технічних заходів, пов’язаних з охороною праці, запобіжних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища та ліквідації відходів від господарської діяльності по орендованій Базі для зберігання ППМ (с.Гоголєво, Великобагачанського району, Полтавської обл.)» та затвердженими ним переліками організаційно-технічних заходів, пов’язаних з охороною праці, та запобіжних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, здійснювало заходи щодо доведення складу ПММ до стану безпечної експлуатації (станом на дату судового розгляду база для зберігання ППМ введена в експлуатацію).

Стосовно спірного питання щодо необгрунтованого віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з ТОВ «Укрспецелектро» м.Запоріжжя.

Як зазначено в Акті перевірки, перевіркою встановлено, що підприємство необгрунтовано віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з ТОВ „ Укрспецелектро " м. Запоріжжя по податкових накладних №465 від 10.11.2004р. на суму ПДВ 14304,75 грн., №522 від 15.12.2004р. на суму ПДВ 2550,00 грн., №85 від 03.02.2005 р. на сум ПДВ 3862,32 грн. Порушено п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість". Завищено податковий кредит за перевіряємий період по операціях з ТОВ „ Укрспецелектро " на загальну суму 20717,07 грн . За відповіддю від ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №2215/7 від 13.03.2006 р. та №2293/7 від 14.03.2006 р. про те, що остання звітність підприємством ТОВ „Укрспецелектро" надана за серпень 2004 р., дані про постачальників та покупців ТОВ „Укрспецелектро" відсутні. При цьому додали, що згідно інформації, наданої Ленінським ВПМ УПМ ДПА у Запорізькій області, готується пакет документів про скасування державної реєстрації підприємства.

П.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає загальні питання складання податкових накладних і не містить норм, які б стосувалися заборони віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, у тому числі, і за наведених у Акті перевірки обставин.

Згідно частини першої п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7 наведеного Закону про України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

При цьому датою виникнення права на податковий кредит вважається (п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто Закон України «Про податок на додану вартість» не зв’язує право платника податку на виникнення податкового кредиту з ПДВ із виконанням зобов'язань по оплаті ПДВ іншими платниками даного податку. Це правило пов'язане лише зі списанням коштів в оплату товарів (робіт, послуг) або з датою отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, з дати отримання ПП «Компанія «Нафтаком» податкових накладних, що засвідчують факти придбання товарів, у фірми, як платника податку, виникло право на податковий кредит.

П.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Розглянувши надані до матеріалів справи документи, судом встановлено, що податкові накладні отримані відповідно до вимог п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», при цьому податкові накладні оформлені у відповідності з Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПАУ від 30.05.1997 року №165.

Частиною другою вищенаведеного підпункту Закону про ПДВ визначено, що відповідальність платника податку у вигляді застосування до нього фінансових санкцій наступає лише у випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними. Відповідальність платника за включення в податковий кредит сум ПДВ, підтверджених податковими накладними, по яким особа, що виписала їх, не розрахувалася з бюджетом, Закон про ПДВ не встановлює.

Закон про ПДВ не ставить ні право платника на податковий кредит, ні дійсність податкової накладної в залежність від дій особи, що надала такому платнику податкову накладну. Тому дії, виконані контрагентом ПП «Компанія «Нафтаком» - ТОВ «Укрспецелектро» (тобто, відсутність звітності, не сплата податків тощо), у даному випадку не можуть бути основою для визнання податкових накладних, виписаних ним, недійсними, оскільки не можуть нести в собі будь-які додаткові зобов'язання для особи, що отримала такі накладні, тобто для ПП «Компанія «Нафтаком», як платника податку.

Відповідно до п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» контроль за нарахуванням і внесенням податку в бюджет здійснюють податкові органи. Здійснення такого контролю будь-яким підприємством стосовно інших платників даним Законом не передбачається.

Несплата або ненарахування податку на додану вартість контрагентом ПП «Компанія «Нафтаком» - ТОВ «Укрспецелектро» не передбачено Законом України «Про податок на додану вартість» у якості підстави для донарахування цього податку ПП «Компанія «Нафтаком» – покупцю товарів у зазначеного підприємства.

Отже, суд вважає неправомірними висновки відповідача щодо необгрунтованого віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 20717,07 грн. по операціях з ТОВ «Укрспецелектро» м.Запоріжжя.

Стосовно спірного питання щодо віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з орендної плати за оренду складу ПММ та обладнання на даному складі у приватного підприємця Мірошниченко О.П.

Як зазначено в Акті перевірки, підприємством необгрунтовано віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по оренді складу для зберігання ПММ у ПП Мірошниченко О.П. згідно договору оренди №09/03-1 від 09.03.2004, згідно договору №05/01-1 від 05.01.2005 р. та оренди обладнання на складі ПММ у ПП Мірошниченко О.П. згідно податкових накладних на суму 86452,65 грн. Підприємством порушено п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в чинній у 2004 році редакції) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в чинній у 2005 році редакції) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Розглянувши надані до матеріалів справи документи, судом встановлено, що податкові накладні отримані відповідно до вимог п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», при цьому податкові накладні оформлені у відповідності з Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПАУ від 30.05.1997 року №165.

Судом також було встановлено, що орендоване майно (основні засоби) - склад ПММ та обладнання по договорам №09/03-1 від 09.03.2004р., №05/01-1 від 05.01.2005р., №01/07/05 від 01.07.2005р., безпосередньо пов’язане з здійсненням ПП «Компанія «Нафтаком» основного виду господарської діяльності – 51.51.0 оптової торгівлі паливом, і призначене для використання у господарській діяльності ПП «Компанія «Нафтаком».

Отже, суд вважає неправомірними висновки відповідача щодо необгрунтованого віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ з орендної плати за оренду складу ПММ та обладнання на даному складі у приватного підприємця Мірошниченко О.П. в розмірі 86452,65 грн.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити .

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ : №0000802301/2/2118 від 31.08.2006 р. яким приватному підприємству " Компанія "Нафтаком" визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 284657,00 грн., із них: 202293,00 грн. основного платежу та 82364,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№0000812301/0/955 від 03.04.2006 р., яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 140994,00 грн., із них: 93994,00 грн. основного платежу та 47000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№0000092301/0/18 від 03.04.2006 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 13176,00 грн., та суму штрафних (фінансових)санкцій в розмірі 6588,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства " Компанія " Нафтаком" ( 39600, м. Кременчук , проїзд Ярославський, 9 , код ЄДРПОУ 32141715 ) 3 грн 40 коп витрат по сплаті державного мита .

Видати виконавчий документ за заявою стягувача після вступу постанови в законну силу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ю.О. Коршенко