Постанова № 14839486, 24.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2011 р. справа № 2а/0570/2724/2011

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Нарадча кімната

м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Ушенка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції про визнання нечинною постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2010 р. ВП № 21665620 та зобовязання винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції про визнання нечинною постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2010 р. ВП № 21665620 та зобовязання винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 22.08.2010 року постановою інспектора з АП відділу ДАІ м.Словянська при УДАІ капітаном міліції ОСОБА_2 його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. На підставі вищевказаної постанови державним виконавцем ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції 24.09.2010 року відкрито виконавче провадження. Вважає, що дана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, а саме: ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в постанові у справі про адміністративне правопорушення не зазначена дата набрання нею законної сили та строку предявлення виконавчого документа до виконання, а отже в разі невідповідності виконавчого документа вимогам закону, державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не зявився, про причини не явки суду не повідомив, але надав заяву, якою позовні вимоги підтримав і просить розгляд справи здійснити без його участі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, але через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, в яких зазначив, що при прийнятті спірної постанови відповідач діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Просить в задоволенні позову відмовити.

За таких підстав, у відповідності до вимог ст. 128 КАС України і Ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011р., розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні наявні докази в їх сукупності та всебічно, повно і обєктивно оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою інспектора з АП відділу ДАІ м. Словянська при УДАІ капітаном міліції ОСОБА_2 серії АН № 505412 від 22.08.2010р. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КупАП), ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до ст. 307 КупАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Позивач був ознайомлений з постановою в день винесення (22.08.2010 р.), про що свідчить дата й особистий підпис ОСОБА_1 в графі «Примірник постанови отримав». Відомості щодо оскарження позивачем даної постанови в матеріалах справи відсутні.

В резолютивній частині постанови у справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2010р. зазначено, що постанова може бути оскаржена згідно ст. 287-289 КУпАП протягом 10 днів від дня її винесення. Відповідно до ст. 291 КУпАП постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Статтею 308 КУпАП передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою державного виконавця ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції Смирнової В.А. 24.09.2010 року за заявою стягувача відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2010 року про стягнення з позивача подвійного розміру штрафу за адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 7 Закону, державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 24 Закону, державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та предявлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Статтею 19 Закону передбачено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені, зокрема, дата набрання чинності рішенням та строк предявлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий документ - постанова у справі про адміністративне правопорушення серії АН № 505412 від 22.08.2010р., копія якого наявна в матеріалах справи, взагалі не містить відомостей щодо строку предявлення виконавчого документу до виконання.

Таким чином, направлена для примусового виконання постанова у справі про адміністративне правопорушення серії АН № 505412 від 22.08.2010р. не відповідає вимогам до виконавчих документів, які були передбачені ст. 19 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 26 Закону передбачено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Отже, отримавши виконавчий документ - постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АН № 505412 від 22.08.2010р. та перевіривши його на відповідність вимогам ст. 19 Закону, державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі ст. 26 Закону.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час суд не приймає до уваги доводи представника відповідача в обгрунтування правомірності прийнятого рішення щодо посилання позивача на ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження в редакції, яка не діяла на момент виникнення спірних правовідносин, з наступних підстав.

На час винесення відповідачем спірної постанови, вимоги до виконавчого документа встановлювались ст.19 Закону України „Про виконавче провадження”. Вимоги до виконавчого документа, зокрема, зазначення строку пред”явлення виконавчого документа до виконання, продубльовані в ст. 18 Закону (в новій редакції), на яку посилається позивач в обгрунтування своїх позовних вимог. Крім того, ст. 26, як в редакції Закону, на яку посилається позивач, так і в редакції Закону, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлювала повноваження відповідача щодо прийняття саме рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам Закону.

Крім того, в своїх запереченнях відповідач також посилається на те, що строк предявлення до виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення не сплинув, а строк набрання нею чинності встановлений положенням КУпАП.

Суд вважає за необхідне звертнути увагу відповідача на те, що положення, визначені в Законі України «Про виконавче провадження», щодо наявності у виконавчому документі всіх обовязкових реквізитів, є імперативними, а тому відсутність хоча б одного з них унеможливлює відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим документом.

Таким чином, відповідач не надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій при винесенні спірної постанови про відкриття виконавчого провадження, і суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті Постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2010 року по примусовому виконанню постанови у справі про адміністративне правопорушення № 505412 від 22.08.2010р. про стягнення штрафу в розмірі 850 грн. з ОСОБА_1 на користь держави діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, спірна Постанова не відповідає вимогам діючого законодавства та порушує права та інтереси позивача, а тому позовні вимоги про визнання її нечинною є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

В той же час суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині зобовязання державного виконавця винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у звязку з невідповідністю виконавчого документа вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки, по-перше, суд не наділений повноваженнями перебирати на себе функції субєкта владних повноважень у вирішенні питань і прийнятті рішень, вчинення яких відноситься до їх виключної компетенції.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 8-11, 14, 17, 18, 71, 86, 94, 158-163, 167, 181, 185-186, 254 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції про визнання нечинною постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2010 р. ВП № 21665620 та зобовязання винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження задовольнити частково.

Визнати нечинною постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції Смирнової В.А. від 24.09.2010р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2010р. серії АН №505412 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 850 грн. на користь держави.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати державного мита в розмірі 1 (одна)грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Ушенко С. В.