Постанова № 14838330, 08.04.2011, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 2-а-2516/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 р. м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Рогової Т.Д.

при секретарі Ракітіній Н.Г.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка Донецької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Дружківського управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2007 - 2010роки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 14 березня 2011 року звернувся до суду з позовною заявою до Дружківського управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради, в якій вказав, що він до 2011 року був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії. Згідно висновку МСЕК від 17.01.2011року став інвалідом першої групи. Згідно Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він набув право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Незважаючи на вимоги Закону, відповідач виплачує йому щорічну допомогу на оздоровлення значно в меншому розмірі, в результаті чого за 2007-2010 роки створилася недоплата у сумі 11067грн.

Таким чином, позивач вважає дії відповідача незаконними, так як при нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення відповідач користувався не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, і тому ці виплати були нараховані в набагато меншому розмірі аніж це передбачено законодавством.

Позивач просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення неправомірними. Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради відповідно до ст..48 Закону України „про статус і соціальний захист громадян, постраждавши в наслідок Чорнобильської катастрофи” здійснити нарахування та виплату щорічної компенсації на оздоровлення за 2007-2010 роки у розмірі 11067грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги і просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення незаконними, та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради на його користь недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за2007-2010 роки у сумі 11067грн.

Представник відповідача Чикалов К.В. у судове засідання не прибув, надав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі. Просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, так як він пропустив строк звернення до суду за захистом своїх прав, і у нього не має поважних причин для поновлення цього строку.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009роки ухвалою про відкриття провадження у справі залишено без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду.

Позовні вимоги про стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010рік підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 07.02.2011р. До 07.02.2011року він був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Цей Закон відповідає статті 50 Конституції України, де вказано, що кожен має право на безпечне для життя і здоровя довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми виплат.

Тому суд вважає постанову Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 12.07.2005 року № 562 такою, що не відповідає Конституції України, і ним користуватися при виплаті допомоги на оздоровлення не можливо.

Абзацом 1 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії виплачується в розмірі пяти мінімальних заробітних плат.

Законами України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2010 рік не передбачено будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Встановлений постановами Кабінету Міністрів України розмір щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає розміру мінімальної заробітної плати, встановленому законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2010рік, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 12.07.2005 року № 562.

Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 за 2010р. не виплачена до теперішнього часу.

Відповідно до ст.53 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” №2154-VI від 27.04.2010 року розмір заробітної плати з 01.01.2010 року складала 869 грн., з 01 квітня 2010 року 884 грн., з 01 липня 2010року 888грн., з 1 жовтня 2010 року 907 грн., з 1 грудня 2010 року 922 грн. на місяць.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010рік» від 27.04.2010р. № 2154- V1 дія ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати не зупинялась.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради щодо відмови позивачу у виплаті допомоги на оздоровлення з урахуванням положень ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2010 році є незаконними.

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Дружківське управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент прийняття рішення по справі, так як вона досі не виплачена.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 до теперішнього часу за 2010рік не отримав щорічну допомогу на оздоровлення, розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на момент прийняття рішення по справі складає 960грн., тому на користь позивача з відповідача підлягає стягненню за 2010р. недоплачена сума щорічної допомоги на оздоровлення 2880грн. = 960грн.х3.

На підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 81, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дружківського міського управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2004-2010роки задовольнити частково.

Визнати дії Дружківського міського управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010рік незаконними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2010рік у сумі 2880(дві тисячі вісімсот вісімдесят)грн 00 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частини прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 08 квітня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадій кімнаті 13 квітня 2011 року.

Суддя: Т. Д. Рогова