Ухвала суду № 14835336, 02.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" березня 2011 р.                               м. Київ                                        К-18321/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                              Конюшка К.В.

суддів:                                        Бим М.Є.

                                                  Гончар Л.Я.

                                                  Калашникової О.В.

                                                  Харченка В.В.

при секретарі: Савченку А.В.

за участю представників:

позивача: Крупки Б.Г.          

відповідача: Шкоропад О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 11.04.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2008 року

у справі № А10/085-07 (№ 22-а-610/08)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурс»

до          Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

про          скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроресурс» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012620/0 від 10.02.2006 року.

Постановою Господарського суду Київської області від 11.04.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2008 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Броварська об’єднана державна податкова інспекція Київської області оскаржила їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, у зв’язку з чим просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень-листопад 2006 року, за результатами якої складено Акт №49/234-30468573 від 31.01.2007 року.

За даними Акта перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, пункту 6.1, підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР).

На думку податкового органу, якщо продукція тваринництва вирощена (виготовлена) не на власних виробничих потужностях і не власними трудовими ресурсами, а послуги по відгодівлі, вирощуванню та відтворенню поголів’я свиней надавалися іншим суб’єктом (СВАТ «Калита»), таку продукцію не можна вважати власно вирощеною, і тому за зазначеним видом діяльності ТОВ «Євроресурс»не може користуватись пільгою, передбаченою п.п. 6.2.6 п.6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення –рішення №0000012620/0 від 10.02.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до довідки Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області № 3900/10/15-2-14/96 від 10.03.2006 року позивач у 2006 році був платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Крім того, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій питання щодо податкового статусу позивача вже досліджувалось судом. Зокрема, постановою господарського суду Київської області від 12.04.2006 року у справі №140/10-06 за позовом ТОВ «Євроресурс» до Броварської МДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення встановлено, що позивач мав статус сільськогосподарського товаровиробника, а тому правомірно користувався пільгами, передбаченими податковим законодавством для даної категорії платників.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до даних довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 2764 основним видом економічної діяльності позивача є розведення свиней (код 01.23.0). Також позивач має право здійснювати діяльність з виробництва готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (код 15.71.0), вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва (код 01.11.0), виробництва м’ясних продуктів (код 15.13.0).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що основне стадо свиней належало до основних засобів позивача.

Відповідно до підпункту 6.2.6. пункту 6.2. статті 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання. При цьому підпунктом 6.2.6. пункту 6.2. цієї статті Закону не встановлено обмежень щодо походження м’яса в живій вазі (власного виробництва чи придбаного в іншого товаровиробника).

За вказаних обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що статус позивача як сільськогосподарського товаровиробника підтверджено належними та допустимими доказами, а отже він мав право на застосування нульової ставки податку на додану вартість у 2006 році при здійсненні господарських операцій з поставки переробним підприємствам м’яса живою вагою.

Доводи податкового органу про те, що позивач не мав права на застосування нульової ставки податку на додану вартість при здійсненні названих господарських операцій за період, що перевірявся, є безпідставними і не ґрунтуються на законі.

Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, укладання відповідних договорів зі сторонніми організаціями, у тому числі, для отримання послуг з вирощування свиней, не є підставою для позбавлення підприємства права користування пільгою, передбаченою підпунктом 6.2.6. пункту 6.2. статті 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв’язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

У відповідності зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія Вищого адміністративного суду України при розгляді даної касаційної скарги бере до уваги правові позиції, висловлені в постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Путіна»до Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

          Касаційну скаргу Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення.

          Постанову Господарського суду Київської області від 11.04.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2008 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –2391 КАС України.