Постанова № 14825668, 05.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1492/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Дугіна М.В.,

представника відповідача - Єрмашової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс"до Державного реєстратора Полтавської районної державної адміністраціїпро зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2011 року позивач ТОВ "Моторсервіс"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Полтавської районної державної адміністраціїпро зобов'язання провести державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Моторсервіс" відповідно до протоколу від 16 серпня 2010 року № 1 (редакція позовних вимог від 05 квітня 2011 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що деякі з фізичних осіб-учасників товариства померли, а частина фізичних осіб виявила бажання вийти зі складу учасників ТОВ "Моторсервіс", внаслідок чого виникла необхідність привести статутні документи у відповідність до чинного законодавства та затвердити нову редакцію Статуту. ТОВ "Моторсервіс" подало державному реєстратору пакет документів, передбачених статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" з метою внесення відповідних змін до ЄДР, однак, останній відмовив у проведенні такої реєстрації та залишив подані позивачем документи без розгляду з підстав невідповідності змін до установчих документів вимогам чинного законодавства. Позивач вважає, що рішення загальних зборів господарського товариства є дійсним, якщо в судовому порядку не встановлено інше, тобто існує презумпція легітимності рішень відповідних органів управління. Рішення учасників ТОВ "Моторсервіс", що оформлене протоколом від 16 серпня 2010 року № 1 не визнане в судовому порядку недійсним в результаті чого у відповідача не було правових підстав відмовляти у реєстрації змін до статутних документів ТОВ "Моторсервіс", що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в матеріалах справи.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, свої дії вважає правомірними, відмову у реєстрації змін до установчих документів такою, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що рішення загальних зборів прийняті без належного кворуму; максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю, згідно змін, внесених Законом України від 27 квітня 2007 року № 997-V, не може перевищувати 10 осіб; а установчі документи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження - справжність підписів засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально засвідчені, а засновницькі договори - нотаріально посвідчені. Зазначені вище вимоги не дотримані позивачем при поданні документів державному реєстратору для внесення реєстрації змін до установчих документів, внаслідок чого подані ТОВ "Моторсервіс" документи залишені без розгляду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 грудня 1997 року на підставі рішення зборів засновників від 26 вересня 1997 року, нотаріально посвідченої Установчої угоди від 11 грудня 1997 року та Розпорядження голови Полтавської Райдержадміністрації № 698 від 19 грудня 1997 року зареєстровано юридичну особу ТОВ "Мотросервіс" (ЄДРПОУ 03757732).

На вимогу учасників ТОВ "Мотросервіс", які сукупно володіють понад 20% статутного фонду підприємства, з метою приведення установчих документів підприємства-позивача у відповідність до чинного законодавства в частині реєстрації змін до складу учасників ТОВ "Моторсервіс" та затвердження нової редакції Статуту, відбулися позачергові збори учасників ТОВ "Моторсервіс".

Згідно відомостей ЄДР станом на серпень 2010 року, учасниками ТОВ "Моторсервіс", які мають право на участь у загальних зборах, є 130 осіб, яким належить 100 % статутного фонду товариства.

Відповідно до пункту 1.24 Статуту ТОВ "Моторсервіс", 1 голос дорівнює 10 гривням внесеним учасником в статутний фонд товариства згідно установчої угоди.

Судом встановлено, що на час розгляду справи залишилось тридцять три особи, що виявили бажання залишитися учасниками ТОВ "Моторсервіс". Інші учасники товариства, що підтверджується матеріалами справи, померли або заявили про вихід зі складу товариства (в переважній кількості без зазначення правонаступника чи факту передачі будь-яким іншим особам своїх часток).

Відповідно до Протоколу Загальних зборів від 16 серпня 2010 року № 1 (копія якого наявна в матеріалах справи) в зборах прийняли участь засновники (учасники) в кількості 43 особи; кількість голосів, що належать особам, які зареєструвались для участі у зборах - 10541 голос, що становить 61,8% від загальної кількості голосів учасників товариства.

Судом також встановлено, що Протоколом Загальних зборів Учасників ТОВ"Моторсервіс" від 16 серпня 2010 року № 1 ухвалено зокрема питання:

1. Обрання Генеральним директором ТОВ "Моторсервіс" Дугіна М.В.;

2. Затвердження Статут ТОВ "Моторсервіс" у новій редакції;

3. Прийняття до розгляду та погодження заяв про вихід з ТОВ "Моторсервіс" 97 учасників та внесення відповідних змін до установчих документів;

4. Затвердження оцінки вартості часток померлих учасників ТОВ "Моторсервіс" та прийняття рішення про строки та форми оплати.

На виконання Протоколу Загальних зборів від 16 серпня 2010 року № 1 з метою приведення установчих документів підприємства-позивача у відповідність до чинного законодавства та реєстрації Статуту ТОВ "Моторсервіс" у новій редакції, позивачем подано державному реєстратору Полтавської РДА пакет документів.

Судом встановлено, що за наслідками розгляду відповідачем звернення позивача, повідомленням державного реєстратора Полтавської РДА про залишення документів без розгляду № 09-10/114 від 27 серпня 2010 року ТОВ "Моторсервіс" доведено до відома, що документи, подані ним для проведення реєстраційних дій залишено без розгляду через невідповідність останніх вимогам пункту 8 статті 5, частини 20 статті 22, статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та подані не в повному обсязі.

Позивач скористався своїм правом на судовий захист, та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05 квітня 2011 року, просить суд зобов'язати державного реєстратора Полтавської РДА провести державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Моторсервіс" відповідно до Протоколу Загальних зборів учасників від 16 серпня 2010 року № 1.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача при прийнятті рішення щодо залишення без розгляду поданих позивачем документів для проведення реєстраційних дій щодо реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вичиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до абзаців 3, 4, 7, 8, 9 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; реєстраційна картка - документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру; реєстраційна справа - папка організаційно-облікового типу з документами або комп'ютерними файлами для постійного зберігання, що подаються державному реєстратору відповідно до закону; свідоцтво про державну реєстрацію - документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Стаття 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачає поняття державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру. Зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи-підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абзацу 8 статті 6 цього ж Закону, державний реєстратор проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про господарські товариства", зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Відповідно до частин 1, 3 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію або документ, що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів. У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Відповідно до абзацу 3-4 частини 11 статті 29 наведеного закону, Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо документи не відповідають вимогам, які встановленні частинами 1, 2, 4, 5 та 7 статті 8, частиною 5 статті 10 та частиною 21 статті 22, якщо документи подані не у повному обсязі.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про господарські товариства", при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного (складеного) капіталу товариства підлягає зменшенню.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що у разі, якщо відбулася смерть Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, його правонаступник не набуває права Учасника автоматично замість реорганізованого Учасника, а повинен подати заяву державному реєстратору про те, що він бажає увійти до складу товариства з обмеженою відповідальністю як правонаступник, та одночасно товариство з обмеженою відповідальністю на загальних зборах розглядає вищенаведене питання та подає державному реєстратору протокол та реєстраційну картку зі змінами про включення правонаступника.

Судом встановлено, що 97 учасників ТОВ "Моторсервіс" подали заяви ТОВ "Моторсервіс", а не державному реєстратору, про те, що вони не заявляють вимог щодо включення їх до складу учасників ТОВ "Моторсервіс", що підтверджується листами.

Відповідно до частини1 статті 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до частини 4 статті 83 Господарського кодексу України, зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Відповідно до частини 1, абзацу 2 частини 4 статті 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про господарські товариства", до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Таким чином, у протоколі загальних зборів ТОВ повинно має бути вказаний розмір частки Учасника в процентах, вказано який процент голосів необхідний для прийняття рішення "за".

Загальна кількість голосів на Загальних зборах товариства від 16 серпня 2010 року, згідно протоколу № 1, 52,9 % від загальної кількості голосів, тоді як відповідно до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" необхідно 60% голосів.

На підставі викладеного, суд погоджується із правомірністю рішення відповідача про залишення без розгляду поданих позивачем документів для проведення реєстраційних дій змін до установчих документів, оскільки останнім доведено, що він діяв неупереджено, обґрунтовано та в межах повноважень, наданих для прийняття об'єктивного рішення.

Суд вважає, що відповідачем правомірно відмолено у проведенні реєстраційних дій щодо внесення змін до установчих документів юридичної особи-позивача, внаслідок того, що рішення загальних зборів ТОВ "Моторсервіс" прийняте неповноважною кількістю учасників, позивачем не взято до уваги вимог чинного законодавства, якими максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю обмежується десятьма особами, а установчі документи, а також зміни до них, не містять нотаріально засвідчених підписів засновників (учасників) або уповноважених осіб.

Незважаючи на вищевикладене, детально вивчивши та проаналізувавши ситуацію, що склалась, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних міркувань.

Виходячи з фактичних обставин справи, виявляється, що більш ніж 50% учасників підприємства позивача не підтвердили своє корпоративне право на участь в ТОВ "Моторсервіс" як правонаступники, а навпаки, надали позивачу заяви, зі змісту яких вбачається, що вони не бажають бути учасниками ТОВ "Моторсервіс", що не позбавляє їх права будь-коли про це заявити.

Прийняття рішень, вчинення дій пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню принцип пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, оскільки відсутня шкода чи загроза її завдання державі або якій-небудь конкретній особі, а застосовані відповідачем заходи не відповідають переслідуваній меті.

Принцип пропорційності зокрема передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;

- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за від сутності такого рішення чи дії;

- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що на думку суду для подальшого існування та здійснення статутної діяльності позивача ТОВ "Моторсервіс" необхідно зареєструвати відповідні зміни до установчих документів, Статуту, та привести у відповідність до вимог чинного законодавства кількість учасників цього господарського товариства, суд вважає за можливе зобов'язати державного реєстратора Полтавської РДА провести державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Моторсервіс" відповідно до Протоколу позачергових зборів учасників ТОВ "Моторсервіс" від 16 серпня 2010 року №1.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" до Державного реєстратора Полтавської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов'язати Державного реєстратора Полтавської районної державної адміністрації провести державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" відповідно до Протоколу позачергових зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 16 серпня 2010 року № 1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 квітня 2011 року.

СуддяА.О. Чеснокова