Постанова № 14825613, 14.03.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-573/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року. Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Таратунсткій О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Ганна-Тур»до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсним рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 136 845,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява приватного підприємства «Ганна-Тур»до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсним рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 136 845,00 грн. від 24 грудня 2009 року №0003452370.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконність прийнятого державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24 грудня 2009 року №0003452370 з огляду на наступне. При проведенні планової перевірки позивачу не було направлено за 10 днів повідомлення про її проведення; перевіряючі не мали правових підстав здійснювати контрольну закупівлю товару. Також позивач зазначає, що йому надано законодавством право введення касової книги у електронній формі, у звязку з чим наявність на підприємстві електронного, а не паперового варіанту книги не може розцінюватись як порушення законодавства.

Відповідач з позовом не погоджується, посилаючись на те, що була проведена планова перевірка за дотриманням приватним підприємством «Ганна-Тур» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а не перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, процедуру проведення якої визначено Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, які затверджені наказом ДПА України від 27.05.2008 року № 355, отже перевірка була проведена із додержанням вимог чинного законодавства. Під час проведення перевірки виявлено, що на підприємстві в наявності касова книга, але касова книга не ведеться. Це підтверджує і директора ПП "Ганна - Тур" Шляхова Г.В. у своєму поясненні до акту перевірки від 10.12.2009р., яке написане нею власноручно: Будь-які пояснення зі сторони директора підприємства про те, що на підприємстві ведеться електронна касова книга на момент перевірки відсутні. Таким чином, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси вважає, що рішення №0003452370 від 24.12.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 136845,00 грн. за порушення п.2.6 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Прапвління Національного Банку України від 15.12.2004р. №637 (із змінами та доповненнями) та згідно з абз. 3 ч. 1 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. №436/95 (із змінами та доповненнями) до ПП "Ганна-Typ" винесено на законних підставах.

В засіданні суду представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП "Ганна-Typ" знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

На підставі направлень № 7860/23-7017 від 01.12.2009 р. та №7830/23-7017 від 01.12.2009 року, виданих ДПА в Одеській області, інспекторами ДПА в Одеській області було проведено перевірку ПП "Ганна-Typ" з питань дотримання вимог Законів України від 06 липня 1995 р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР), від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виборів", постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".

Перевірка проведена згідно плану-графіку проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області на грудень 2009 року.

За результатами перевірки було складено акт № 5902/15/32/23/35991166 від 10.12.2009 р., яким встановлено порушення: п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 (із змінами та доповненнями), відповідно до якого уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

До акту перевірки складено як додаток опис готівкових коштів на місті проведення розрахунків, з якого вбачається, що на місці проведення розрахунків були в наявності грошові кошти у сумі 6 963,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки № 5902/15/32/23/35991166 від 10.12.2009 р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24 грудня 2009 року №0003452370 на суму 136 845,00 грн., у звязку з порушенням позивачем п.2.6 розд.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, на підставі абз. 3 с. 1 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95.

Не погоджуючись з рішенням від 24 грудня 2009 року №0003452370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до суду, вимагаючи визнання рішення недійсним, у звязку з його протиправністю.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 1 і 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, направлення на перевірку № 7860/23-7017 від 01.12.2009 р. та №7830/23-7017 від 01.12.2009 року та плану-графіку проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області на грудень 2009 року, затвердженого 30.11.2009 року головою ДПА в Одеській області, посадовими особами ДПА в Одеській області 10.12.2009 р. була здійснена планова перевірка офісу за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ПП "Ганна-Typ".

Відповідно до ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу ДПС.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи ДПС України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до п.7.1 Положення №637 вимоги глави 7 щодо контролю за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою застосовуються під час перевірок підприємств (підприємців) органами контролю, які діють згідно із законодавством України. Періодичність проведення цих перевірок та строк, протягом якого вони здійснюються, визначають безпосередньо органи контролю. Згідно з пунктами 7.2, 7.3 Положення №637 перелік підприємств (підприємців), що підлягають зазначеним перевіркам за конкретні періоди, визначається з урахуванням обсягів здійснюваних ними операцій з готівкою. Під час перевірок з'ясовуються структура підприємства, кількість відкритих поточних рахунків підприємства (підприємця) у банках, наявність у підприємства (підприємця) податкового боргу, результати раніше здійснених перевірок, дотримання ними порядку ведення операцій з готівкою. Органи контролю беруть участь у проведенні спільних перевірок. Перевірка безпосередньо за місцезнаходженням підприємства (підприємця) здійснюється на підставі документів, визначених законодавством України за певний період - квартал, півріччя, рік тощо. Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Згідно з пунктом 7.5 Положення №637 керівник підприємства або особа, що його заміщує, підприємець має право під час складання акта про перевірку не погодитися з результатами перевірки і надати щодо цього відповідні обґрунтовані зауваження (пояснення) у письмовій формі, які додаються до акта про перевірку. Результати перевірки дотримання порядку ведення касових операцій розглядаються керівництвом підприємства (підприємцем), як правило, у триденний строк після її закінчення.

Ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»регламентує підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів. В даному випадку посадовими особами ДПА в Одеській області була проведена планова перевірка за дотриманням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а не перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів. Тому норми, встановлені ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не поширюються на проведення планових перевірок дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахункових операцій, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Відповідно до п.3.1, 3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, які затверджені наказом ДПА України від 27.05.2008 року № 355, встановлено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством на підставі рішення керівника органу державної податкової служби. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Викладеним спростовуються твердження позивача про необхідність направлення повідомлення про проведення перевірки завчасно субєкту перевірки, що проводиться з питання дотримання вимог з регулювання обігу готівки.

Також слід зазначити, що у відповідності до Закону України "Про туризм" від 15.09.1995р. № 324/95-ВР (далі Закон №324/95-ВР) туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, , розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Учасниками відносин, що виникають при здійснення туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального, та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Крім того, Законом 324/95-ВР визначений круг господарських суб'єктів, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, до яких відносяться: бтуристичні оператори (туроператори), що мають статус юридичної особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послугі які в установленому порядку отримали ліцензію на посередницьку турагентську діяльність.

Послуга - діяльність виконавця по наданню (передачі) споживачу визначеного договором матеріальних чи нематеріальних благ, здійснюваних по індивідуальному заказу споживача для задоволення його особистих потреб. Послуга є результатом економічної діяльності, яка не створює товар, але продається і покупається при торгових операціях.

Закон № 265/95-ВР - основний законодавчий акт, який визначає порядок проведення розрахунків при продажі товарів і наданні послуг (в тому числі при виконанні розрахунків по купівлі та продажі іноземної валюти) за готівкові кошти, а також з використанням таких платіжних засобів, як платіжні картонки, чеки, жетони і т.п.).

Положенням №637 визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), окремою нормою якого (п.2.6 розділ 2) встановлено, що вся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) і в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійсненням обліку готівки в повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Водночас у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункових книжок).

Крім того, суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Слід зазначити, що відповідно до вимог п.4.1 Положення №637 для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті - відображати у касовій книзі, що передбачено п. 4.2 цього Положення.

Статтею 1 Указу № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Нацбанком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

У своєму роз'ясненні з питань оприбуткування готівки, наданого листом від 16.04.2010р. за №11-110-/2010-6116, Нацбанк України доводить до відома, що оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до глави 4 Положення 637, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Несвоєчасне оприбуткування - у разі якщо готівку проведено через РРО і у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день одержання готівкових коштів не проведено по касовій книзі. Неповне оприбуткування - у випадку коли готівку проведено через РРО, зроблено відповідний запис у касовій книзі у день надходження готівки, однак не проведено у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків.

Згідно із Законом України від 16.07.99р. №996 «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»підприємство, враховуючи особливості своєї діяльності, самостійно визначає облікову політику, технологію обробки облікових даних. Цим Законом підприємствам надано право складання первинних облікових документів (у тому числі і касових книг) як на паперових, так і на машинних носіях інформації (запобігаючи при цьому несанкціонованому виправленню здійснених записів).

У своєму листі №11-113/1504 від 30.08.2002р. Національний Банк України дає роз'яснення з приводу можливості ведення касової книги в електронному вигляді згідно пункту 4.4 Положення №72 від 19.02.2001р. (на теперішній час Положення 637) на підприємствах, при умові забезпечення повного збереження касових документів, касову книгу можна вести в електронному вигляді, з використанням комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування документів "Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира", які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 15.02.96р. №51 "Про затвердження типових форм первинного обліку ведення касових операцій."

Записи в касовій книзі здійснюються шляхом введення потрібної інформації з первинних касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня, а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватись автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" в кінці місяця (року) має автоматично роздруковуватись загальна кількість аркушів за цей місяць (рік).

Після роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" і "Звіту касира" касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати "Звіт касира" разом з прибутковими та видатковими касовими документами до бухгалтерії під розпис прийнявшого бухгалтера у "Вкладному аркуші касової книги".

З метою забезпечення схоронності та зручності використання "Вкладний аркуш касової книги" протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) "Вкладний аркуш касової книги" формується у підшивку в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється печаткою підприємства.

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях (дисках, дискетах і т.п.) має предаватися для зберігання протягом 36 місяців в архів підприємства - юридичної особи.

Як вбачається з акту перевірки ПП "Ганна-Тур", підприємство здійснює розрахункові операції через касу. Касові операції оформляються прибутковими касовими ордерами (РРО відсутній), з видачею замовнику послуги квитанції про прийняття відповідної суми коштів.

На підприємстві в наявності касова книга, але як вбачається з акту перевірки, касова книга не ведеться. Це підтверджує і директора ПП "Ганна - Тур" Шляхова Г.В. у своєму поясненні до акту перевірки від 10.12.2009р., яке написане нею власноручно.

Також до акту надані копії прибуткових касових ордерів в кількості 8 шт., та копія квитанції до "прибуткового касового ордеру" №27К від 09.12.2009р. на прізвище ОСОБА_4, заповнених відповідним чином, а також копія касової книги, в якій будь-які записи про проведення розрахунковаих операцій, згідно вимог Положення 637 відсутні. Всі копії завірені підписом директора ПП "Ганна - Тур" Шляховою Г.В. Будь-які пояснення зі сторони директора підприємства про те, що на підприємстві ведеться електронна касова книга на момент перевірки відсутні. Запис про це в акті перевірки самими перевіряючими також відсутній.

Позивач в своєму адміністративному позові посилається також на те, що при перевірці підприємства було виявлено порушення вимог п. 5.2 Положення 637. При цьому ні під час перевірки ні на момент подачі адміністративного позову підприємством не надано наказу (розпорядження) про встановлення ліміту каси на підприємстві.

Відповідно до п.5.9 Положення, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим.

В такому випадку вся готівка, що перебуває в касі підприємства на кінець робочого дня і не здана згідно вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідачем в судовому засіданні доведений факт правомірності своїх дій, у звязку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Ганна-Тур» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсним рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 136 845,00 грн. відмовити у повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 14.03.2011 року.

Суддя О.В. Колесниченко

14 березня 2011 року .

/