Постанова № 14825571, 30.03.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

30.03.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-880/11/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання Саловій І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ "Артіль ЛТД", вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017 доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030 Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, пр. Леніна, 141-в,Миколаїв,54000 провизнання протиправними дій, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 358 162 гривень, В С Т А Н О В И В: Позивач, відповідно до уточнених позовних вимог, звернувся з позовом до відповідачів, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва щодо ненадання висновку про відшкодування ТОВ «Артіль»ЛТД сум податку на додану вартість за листопад 2010 року з Державного бюджету України в сумі 358162 гривні;

          стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській областіна користь ТОВ «Артіль» ЛТД 358162 гривнібюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Центральному районі м.Миколаєва (відповідач 1) у встановлені законодавством строки неправомірно не надано висновку до Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області (відповідач 2) про повернення з бюджету податку на додану вартість, в зв’язку з чим відповідачем 2 не повернуто позивачу Державного бюджету суми податку на додану вартість.

Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Миколаєва позов не визнала, посилаючись на відсутність відповідей по постачальникам товарів (робіт, послуг) на дату підписання довідки за результати перевірки. В ході розгляду справи представником ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва зазначено про встановлення (підтвердження) контролюючим органом на час розгляду справи правомірності визначення позивачем бюджетного відшкодування на суму 394569,18грн.. Непідтвердженою залишається сума відшкодування, що становить 3587,82грн., у зв’язку з неотриманням відповіді від Державної інспекції у Соломянському районі м.Києва по контрагенту позивача –ТОВ «Інтерєр-Експо».

Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області позов не визнало, вказавши на те, що органом Державного казначейства не отримано позитивного висновку ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва та реєстру висновків з ДПА України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Центральному районі м.Миколаєва, в тому числі як платник податку на додану вартість.

17.12.2010 позивачем до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2010 року. У додатках 3 та 4 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року ТОВ «Артіль»ЛТД зазначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (358162,00грн.) шляхом перерахування на рахунок підприємства.

Довідкою від 02.02.2011 за №101/07-000/13857386 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Артіль"ЛТД з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 по 31.10.2010 року», складеною контролюючим органом за результатами проведеної перевірки ТОВ «Артіль»ЛТД, фактично підтверджено відображене ТОВ «Артіль»ЛТД у декларації за листопад 2010 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 358162,00грн.. При цьому, в розділі 4 Довідки «Висновок»зазначено наступне:

за результатами перевірки неможливо підтвердити відображене ТОВ «Артіль»ЛТД у податковій декларації з ПДВ за листопад 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 398157грн., у зв’язку з відсутністю відповідей податкових інспекцій на направлені запити.

При цьому, правомірність визначення (розрахунків) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2010 року та додатками 1-4 до вказаної декларації і фактично не оспорюється відповідачами.

В ході розгляду справи представником ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва зазначено про встановлення (підтвердження) контролюючим органом на час розгляду справи правомірності визначення позивачем бюджетного відшкодування на суму 394569,18грн.. Непідтвердженою залишається сума відшкодування, що становить 3587,82грн., в зв’язку з неотриманням відповіді від Державної інспекції у Соломянському районі м.Києва по контрагенту позивача –ТОВ «Інтерєр-Експо».

Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Миколаєва є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ст.19 Конституції України та здійснюватись у відповідності з приписами ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»та ЗУ «Про податок на додану вартість»(нормативні акти чинні на час виникнення правовідношень між сторонами).

Відповідно до ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень судам належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно пп.7.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5-7.7.6 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Приписами п.п.7.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 1.7 та підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, визначено, що факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі; у разі виявлення розбіжностей чітко викладається зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків. Відповідно до п.1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»: довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до вимог пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень. Таким поданням органу стягнення у розумінні абзацу 2 підпункту 7.7.5, підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.1.8 ЗУ “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Один з випадків, за наявності якого повертається сума надмірної сплати податку на додану вартість, передбачений п.7.7 ст.7 ЗУ “Про податок на додану вартість”. Бюджетному відшкодуванню, згідно з цією статтею, підлягає частина від'ємного значення між податковим зобов’язанням і кредитом, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам, а не факт сплати податку до бюджету постачальниками.

Аналізуючи дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва в контексті вказаних правових норм, суд приходить до висновку про їх протиправність, оскільки єдиним способом визначення завищення платником суми бюджетного відшкодування у відповідності до вимог п.п.7.7.7"б" ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»є податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Жодним нормативним актом не передбачено будь-яких обмежень або додаткових вимог, що пов'язують відшкодування ПДВ з неотриманням відповідей за результатами «зустрічних»перевірок контрагентів платника податків. До того ж, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов’язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Оскільки відповідно до Довідки про результати проведення перевірки, якою фактично підтверджено факт надмірної сплати податку на додану вартість позивачем, перевірка ТОВ "Артіль"ЛТД закінчилася 26.01.2011, ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва повинна була надати висновок про бюджетне відшкодування на суму 358162,00грн. до 31.01.2011. В свою чергу Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області повинно було перерахувати ці кошти позивачеві відповідно до 04.01.2011.

Відсутність будь-яких порушень законодавства, що регулює питання відшкодування ПДВ, з боку ТОВ "Артіль"ЛТД, що підтверджено Довідкою про результати перевірки, вказує на те, що зменшення суми бюджетного відшкодування є протиправним та порушує законні права та інтереси позивача.

Положення п.1.8 ст.1 ЗУ «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування з бюджету податку на додану вартість, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Обов’язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Проте, проведення податковим органом такої перевірки не може подовжувати визначений Законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість. Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватися без порушення приписів Закону.

Правомірність визначення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2010 року та додатками 1-4 до вказаної декларації і фактично не оспорюється відповідачами.

Відповідно до правової позиції ВАС України, викладеної в тому числі в Листі ВАС Україні «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»№1112/11/13-10 від 20.07.2010 року, способом захисту порушеного права на відшкодування з бюджету податку на додану вартість є вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування бюджетної заборгованості). Відповідачами у справах такої категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. При цьому позивач не зобов'язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. Попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми податку на додану вартість, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Це означає, що ч.2 ст. 71 КАС України встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

          Відповідачами не спростовано доводи позивача про правомірність вимог про відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

Аналіз встановлених в судовому засіданні обставин в контексті наведених правових норм вказує на правомірність правової позиції позивача, що є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

           П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва щодо ненадання висновку про відшкодування ТОВ «Артіль» ЛТД сум податку на додану вартість за листопад 2010 року з Державного бюджету України в сумі 358162 гривні.

          Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській областіна користь ТОВ «Артіль» ЛТД 358162 гривнібюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Артіль» ЛТД 3 (три) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                           І. В. Желєзний