Ухвала суду № 14825244, 01.03.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-9721/10/0670

категорія 8.2.3

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, старшого державного податкового ревізора-інспектора управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Житомирі Войтко О.С., старшого державного податкового ревізора-інспектора управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Житомирі Козловського В.Й., державного податкового ревізора-інспектора управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Житомирі Філінської О.Л. про визнання дій неправомірними,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" звернулося до суду з позовом. Просило визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Житомирі, старших державних податкових ревізорів-інспекторів управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Житомирі Войтко О.С. і Козловського В.Й., державного податкового ревізора-інспектора управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Житомирі Філінської О.Л. щодо зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування підлягає включенню до складу відображеного у декларації за березень 2010 року податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 4168797, 00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Представник Державної податкової інспекції у м. Житомирі та відповідачі у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити з наступних підстав.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 цього Кодексу, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Із змісту вказаної статті випливає, що обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Як вбачається із матеріалів справи та наданих пояснень сторін, позивачем фактично оскаржується висновок, який викладений старшими державними податковими ревізорами-інспекторами управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Житомирі Войтко О.С. і Козловським В.Й., державним податковим ревізором-інспектором управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Житомирі Філінською О.Л. в акті перевірки № 2692/23-2/32744172 від 07 травня 2010 року.

Згідно з абзацом 2 пункту 1.3 наказу ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 "Про Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 327), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В зазначеному пункті Порядку № 327 мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки.

Тобто, висновок акта перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії в розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дана обставина є підставою для закриття провадження в даній адміністративній справі.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, старшого державного податкового ревізора-інспектора управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Житомирі Войтко О.С., старшого державного податкового ревізора-інспектора управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Житомирі Козловського В.Й., державного податкового ревізора-інспектора управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Житомирі Філінської О.Л. про визнання дій неправомірними закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий суддя:С.В. Черноліхов