Постанова № 14825072, 30.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3447/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріМогілевському А.А

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Савченко С.В.

при секретарі судового засідання Могілевському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства “Інгаз”

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя,

Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

про стягнення з Державного бюджету України податку на додану вартість

за участю представників сторін

від позивача: Бобровського П.К. за дов.

від відповідача 1: Капустинська О.А. за дов.

від відповідача 2: не зявився

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство “Інгаз” звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про стягнення з держбюджету України податку на додану вартість в сумі 100 000,00 грн. у тому числі за серпень 2007р. на суму 16667,00грн., за вересень 2007р. на суму 25000,00грн., за жовтень 2007р. на суму 16667,00грн., за листопад 2007р. на суму 33333,00грн., та за січень 2008р. на суму 8333,00грн. на розрахунковий рахунок Дочірнього підприємства “Інгаз”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка ДП “Інгаз” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень 2007 р., вересень 2007 р., жовтень 2007 р., листопад 2007 р. та січень 2008 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2007р. по 31.10.2007р. та з 01.12.2007р. по 31.12.2007р., за наслідками якої складено акт від 21.11.2008р. №3200/23-4/14361569. За наслідками проведення перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення рішення від 20.05.2009р. №0000182344/3, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 100 000,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було визнано недійсним постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2009р. у справі № 2а-13165/09/0570. Незважаючи на те, що постанова суду набрала законної сили, відповідач не здійснив дії по відшкодуванню з бюджету податку на додану вартість у сумі 100 000,00 грн.

За таких підстав, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з держбюджету України податок на додану вартість у сумі 100 000,00 грн. на рахунок Дочірнього підприємства “Інгаз”.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя позовні вимоги не визнав, вказуючи на те, що постанову Донецького окружного адміністративного суду та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-13165/09/0570 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя оскаржує у касаційному порядку. Таким чином, судовий розгляд справи триває, у звязку з чим відсутні підстави для відшкодування сум податку на додану вартість.

У звязку з чим просив суд відмовити в задоволенні позову в частині вимог, заявлених до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.

Представник відповідача ГУ ДКУ в Донецькій області в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача 1, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач, Дочірнє підприємство “Інгаз” є юридичною особою, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 30.06.1994р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, є платником податку на додану вартість, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 14361569.

Відповідач 1, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідач 2, Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Судом встановлено, що позивачем у серпні 2007р., у вересні 2007р., у жовтні 2007р., у листопаді 2007р., у січні 2008р. до податкового органу були надані податкові декларації з податку на додану вартість, в яких ним було заявлено до бюджетного відшкодування податок на додану вартість у загальному розмірі 971 533,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя від 20.05.2009р. №0000182344/3, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 100 000,00 грн., у тому числі за серпень 2007р. на суму 16667,00грн., за вересень 2007р. на суму 25000,00грн. за жовтень 2007р. на суму 16667,00грн., за листопад 2007р. на суму 33333,00грн., та за січень 2008р. на суму 8333,00грн. Також вказаним податковим повідомленням-рішенням до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8950,00 грн.

Дочірнім підприємством “Інгаз” податкове повідомлення-рішення від 20.05.2009р. №0000182344/3 було оскаржено до Донецького окружного адміністративного суду (справа № 2-а-13165/09/0570). За наслідками розгляду справи Донецьким окружним адміністративним судом було прийнято постанову від 21 жовтня 2009 року. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року є такою, що набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, суд вважає встановленими обставини щодо наявності в позивача права на збільшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 100 000,00 грн.

20.09.2007 року Дочірнє підприємство “Інгаз” надало до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2007р., у рядку 25.1 податкової декларації, розрахунку суми бюджетного відшкодування і заяві про повернення суми бюджетного відшкодування позивач вказав суму відшкодування податку на додану вартість, яка підлягає зарахуванню на його рахунок, в розмірі 253415 грн.

12.10.2007 року Дочірнє підприємство “Інгаз” надало до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2007р., у рядку 25.1 податкової декларації, розрахунку суми бюджетного відшкодування і заяві про повернення суми бюджетного відшкодування позивач вказав суму відшкодування податку на додану вартість, яка підлягає зарахуванню на його рахунок, в розмірі 244860 грн.

19.11.2007 року Дочірнє підприємство “Інгаз” надало до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2007р., у рядку 25.1 податкової декларації, розрахунку суми бюджетного відшкодування і заяві про повернення суми бюджетного відшкодування позивач вказав суму відшкодування податку на додану вартість, яка підлягає зарахуванню на його рахунок, в розмірі 187903 грн.

19.12.2007 року Дочірнє підприємство “Інгаз” надало до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007р., у рядку 25.1 податкової декларації, розрахунку суми бюджетного відшкодування і заяві про повернення суми бюджетного відшкодування позивач вказав суму відшкодування податку на додану вартість, яка підлягає зарахуванню на його рахунок, в розмірі 166306 грн.

19.02.2008 року Дочірнє підприємство “Інгаз” надало до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2008р., у рядку 25.1 податкової декларації, розрахунку суми бюджетного відшкодування і заяві про повернення суми бюджетного відшкодування позивач вказав суму відшкодування податку на додану вартість, яка підлягає зарахуванню на його рахунок, в розмірі 306952 грн.

Згідно пп. 7.7.2 пп. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На виконання зазначених вимог податковим органом була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок платника за період за серпень 2007р., за вересень 2007р., за жовтень 2007р., за листопад 2007р., та за січень 2008р., за результатами якої був складений акт від 21.11.2008 року № 3200/23-4/14361569. Згідно з п. 1 висновків акту перевірки, встановлено порушення позивачем абз. а) пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 100000,00 грн. за перевіряємий період.

У відповідності до пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Податковим повідомленням-рішенням від 20.05.2009 № 0000182344/3, прийнятим ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя за наслідками проведеної перевірки, було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену на 100000,00 грн.

У відповідності до пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що позивач оскаржив до Донецького окружного адміністративного суду податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя від 20.05.2009 № 0000182344/3.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2009р. у справі № 2а-131652/09/0570 було визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя від 20.05.2009 № 0000182344/3.

Вказаною постановою було встановлено відсутність документальної обґрунтованості висновків акту перевірки від 21.11.2008 № 3200/23-4/14361569, на підставі якого ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя прийняла податкове повідомлення-рішення від 20.05.2009 № 0000182344/3. Крім того, суд встановив, що податковим органом не виявлені порушення у частині оформлення бухгалтерських документів, що відображають процес формування суми податку на додану вартість у розмірі 100 000,00 грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2009р. постанова суду першої інстанції була залишена без змін.

Таким чином, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 21.10/2009. у справі № 2а-13165/09/0570 є такою, що набрала законної сили відповідно до наведених вище приписів ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, тобто є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, є необґрунтованою позиція відповідача стосовно відсутності підстав для здійснення дій по відшкодуванню податку на додану вартість позивачу. Дійсно, ухвалою Вищого адміністративного суду від 6 січня 2010 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року. Однак, Вищим адміністративним судом України не зупинялося виконання оскаржуваного рішення суду попередньої інстанції відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 215 КАС України. Крім того, КАС України момент набрання рішенням суду законної сили не ставить у залежність від розгляду справи у касаційному порядку.

Таким чином, відповідно до наведених вище положень п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, був зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що відповідачем у справі зроблено не було.

В порядку пп. 7.7.6 п.7.7. ст. 7 “Про податок на додану вартість” органи держказначейства зобовязані на підставі отриманого висновку податкового органу надати позивачу зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивача в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання зазначеного висновку.

На час розгляду справи позивачу не відшкодована з бюджету сума податку на додану вартість по податковій декларації за серпень 2007р. на суму 16667,00грн., за вересень 2007р. на суму 25000,00грн. за жовтень 2007р. на суму 16667,00грн., за листопад 2007р. на суму 33333,00грн., та за січень 2008р. на суму 8333,00грн., у загальному розмірі 100 000,00 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Закон передбачає висновок податкового органу як достатню підставу для виникнення у органа державного казначейства обовязку із відшкодування платнику податку на додану вартість.

З вказаних підстав суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Дочірнього підприємства “Інгаз” до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення з держбюджету України податку на додану вартість в сумі 100 000,00 грн. у тому числі за серпень 2007р. на суму 16667,00грн., за вересень 2007р. на суму 25000,00грн. за жовтень 2007р. на суму 16667,00грн., за листопад 2007р. на суму 33333,00грн., та за січень 2008р. на суму 8333,00грн. на розрахунковий рахунок Дочірнього підприємства «Інгаз» - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства “Інгаз”(ЄДРПОУ 14361569, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 68) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за серпень 2007р. на суму 16667,00грн., за вересень 2007р. на суму 25000,00грн. за жовтень 2007р. на суму 16667,00грн., за листопад 2007р. на суму 33333,00грн., та за січень 2008р. на суму 8333,00грн., в загальній сумі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства “Інгаз”(ЄДРПОУ 14361569, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 68) судові витрати з судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 30 березня 2011 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 4 квітня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Савченко С. В.