Постанова № 14824801, 28.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3046/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-45 год

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю представника позивача Савіної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Селидівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 281,68 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Селидівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 281,68 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що до Селидівського міського центру зайнятості 27.07.2005 року звернувся ОСОБА_2 за сприянням у працевлаштуванні. 03.08.2005 року йому наданий статус безробітного та була призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до п.п. 2,4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно проведеної роботи центром зайнятості, в частині здійснення обміну інформацією з державним реєстратором, була виявлена інформація про державну реєстрацію в якості фізичної особи підприємця ОСОБА_2 з 13.01.1999 року. Також було виявлено, що 20.08.2010 року проведено реєстраційну дію про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, що не повязано з її банкрутством, але до теперішнього часу ОСОБА_2 як субєкт підприємницької діяльності не знятий з реєстрації у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

На підставі даних про виконанні платежі, незаконно отримана допомога по безробіттю складає 281,68 грн. Тому просить стягнути з відповідача на їх користь незаконно отриману ОСОБА_2 допомогу по безробіттю в сумі 281, 68 грн. Також, просить поновити строк звернення до суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. В адресу суду повернувся конверт з повісткою з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в звязку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На час здійснення виплати допомоги по безробіттю, стягнення (повернення) якої є предметом позову, діяла редакція статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), що передбачала річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI внесені зміни до статті 99 КАС України, відповідно до ч. 2 якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач звернувся до суду 24.02.2011р. про стягнення виплат, проведених за період з 03.08.2005р. по 27.09.2005р., тобто, з пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду. Позивачем суду надана заява про поновлення строку звернення про суду строку, за мотивами того, що він не мав можливості дізнатися про порушення своїх прав до моменту отримання відповідних відомостей про державну реєстрацію відповідача від реєстратора. З огляду на те, що строк звернення до адміністративного суду обчислюється, починаючи з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, а в матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.8), яка згідно відмітки отримана позивачем 30.09.2010р. суд вважає, що позивачем строк звернення до адміністративного суду не порушений, оскільки відлік такого строку почався з вказаної дати.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 27 липня 2005 року звернувся до Селидівського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та був зареєстрований, як такий, що шукає роботу.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить доход у грошовій або іншій формі.

Згідно ч. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачу 03.08.2005 року було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення на надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Згідно проведеної роботи центром зайнятості, в частині здійснення обміну інформацією з державним реєстратором, була виявлена інформація про державну реєстрацію, як фізично особи підприємця ОСОБА_2 з 13.01.1999 року. Також було виявлено, що 20.08.2010 року проведено реєстраційну дію про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, що не повязано з її банкрутством, але до теперішнього часу ОСОБА_2 як субєкт підприємницької діяльності не знятий з реєстрації у встановленому законом порядку. Тобто було виявлено факт одержання безробітною допомоги по безробіттю шляхом обману, а саме у період перебування на обліку у центрі зайнятості, як безробітний та будучи приватним підприємцем, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.8).

Згідно довідки про нараховану та виплачену суму матеріального забезпечення на випадок безробіття незаконно отримана допомога по безробіттю отримана ОСОБА_2, складає 281,68 грн. (а.с.4). Вказана сума відповідачем сплачена не була.

З метою досудового урегулювання спору Селидівським міським центром зайнятості відповідачу направлено лист від 15.10.2010 року № 04-2073, в якому був встановлений пятнадцятиденний термін для добровільної сплати суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю, але до теперішнього часу відповіді на лист не надійшло та суму боргу на момент подачі позову не сплачено. (а.с.5)

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 281,68 грн.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача, який не є субєктом владних повноважень не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити позов Селидівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 281,68 грн.Стягнути з ОСОБА_2 на користь Селидівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 281 (двісті вісімдесят одну) грн. 68 коп. на розрахунковий рахунок № 37171304900070 в УДК Донецької області, МФО 834016, ЗКПО 22039540, одержувач Селидівський міський центр зайнятості.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 28 березня 2011 року.

Повний текст постанови складений 01 квітня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.