увійти
УКР
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| Від "28" лютого 2008 р. | Справа № 5/45 Господарський суд Житомирської області у складі: Головуючого судді судді Брагіної Я.В. судді за участю представників сторін від позивача Іколенко Н.В. - дов. від 14.02.08р. Хмельницький Б.Б. - директор від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Альфа" (м. Житомир) до Приватного підприємця ОСОБА_1( м. Романів) про стягнення 1432,00 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 1432,00 грн. боргу за поставлений товар, з яких 864,59 грн. - сума основного боргу, 179,99 грн. - пеня, 326,90 грн. - 30% річних та 60,52 грн. - штраф. Представники позивача в судовому засіданні надали уточнений розрахунок, відповідно до якого розмір пені становить 74,28 грн., 30% річних складають 129,33 грн. та штраф становить 60,52 грн. Підтримали позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 864,59 грн. та пеню, 30% річних і штраф згідно уточненого розрахунку. Крім того, пояснили, що поставка товару здійснювалась на підставі договору №914 від 10.08.06р., оскільки інших договорів між сторонами не існувало. В накладних не зазначалась підстава договір, тому що бланк накладної був сформований відповідно до роботи встановленого програмного забезпечення. Відповідач та його представник в засідання суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №914 від 10.08.06р., видаткові накладні, претензію, розрахунки суми позову, акт звірки взаємних розрахунків, банківську виписку, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд ВСТАНОВИВ: 10.08.06р. між сторонами був укладений договір поставки №914 від 10.08.06р. (а.с.8-9), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) товар, а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар і оплатити його вартість на умовах даного договору. Відповідно до п. 3.1 даного договору, відповідач зобов'язується оплатити товар в повному обсязі на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару. Згідно з п. 3.2 договору, оплата товару по даному договору здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок продавця або іншим способом, не забороненим законодавством України. На виконання умов договору, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1549,50 грн., що підтверджується видатковим накладними №А-00001338 від 14.08.06р. на суму 684,91 грн., № А-00002945 від 18.09.06р. на суму 578,53 грн. та № А-00003785 від 30.09.06р. на суму 286,06 грн. (а.с. 10-14). Проте, відповідач свої зобов'язання по договору щодо оплати товару виконав не в повному обсязі, сплативши позивачеві 684,91 грн. боргу, про що свідчить банківська виписка від 12.09.06р. 20.12.07р. позивач направив відповідачеві вимогу (претензію) №258 від 17.12.07р. (а.с.17-18), яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення. Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 864,59 грн. (578,53 грн. + 286,06 грн.), яку визнав відповідач в акті звірки взаємних розрахунків (а.с. 21). Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Як передбачено ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення 864,59 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, позивач згідно уточненного розрахунку просить суд стягнути з відповідача на свою користь 74,28 грн. пені, 129,33 грн. 30% річних та 60,52 грн. штрафу. Згідно з п. 4.3 договору, за прострочення платежу покупець виплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу на протязі всього періоду прострочки. За односторонню необгрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань по договору, винна сторона сплачує на користь іншої строни штраф в розмірі 7% від суми прострочення зобов'язання (п. 4.4 договору). Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як передбачено п. 4.5 даного договору, сторона, яка прострочила виконання свого зобов'язання, на вимогу іншої сторони виплачує 30% річних від простроченої суми за весь період прострочки. Перевіривши уточнений розрахунок пені, штрафу та 30% річних, суд вважає його правильним та нарахованим на підставі договору №914 від 10.08.06р., оскільки інших договірних зобов'язань між сторонами не було і такі докази відсутні в матеріалах справи. Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав, в акті звірки взаємних розрахунків суму основного боргу визнав. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 864,59 грн. основного боргу, 74,28 грн. пені, 129,33 грн. 30% річних та 60,52 грн. штрафу обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню. В частині стягнення 105,71 грн. (179,99 грн. - 74,28 грн.) пені та 197,57 грн. (326,90 грн. - 129,33 грн.) 30% річних суд відмовляє. Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду. Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1р/р НОМЕР_1в ВАТ ЖОД "Райффайзен Банк "Аваль", МФО 311528, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Альфа", м. Житомир, вул. Баранова, 98 та м. Житомир, вул. Щорса, 169, п/р 2600312345 в ВАТ ЖОД "Райффайзен Банк "Аваль", МФО 311528, ідентифікаційний код 34394605 - 864,59 грн. - основного боргу; - 74,28 грн. - пені; - 129,33 грн. - 30% річних; - 60,52 грн. - штрафу; - 80,40 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита; - 93,01 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. Відмовити в позові в частині стягнення пені в сумі 105,71 грн. та 30% річних в розмірі 197,57 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.
|
