Постанова № 14811113, 07.04.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-а-5427-2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Горощука О.В.,

при секретарі Писаренко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Словянську позовну заяву в порядку адміністративного судочинства ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Словянську про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року до суду звернулась з позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Словянську в Донецькій області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона 1939 року народження і відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно з ст. 6 зазначеного Закону з 09.07.2007 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про слухання справи у свою відсутність.

Представник відповідача управління Пенсійного Фонду України в м. Слов'янську Донецької області до судового засідання не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, набуваю висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач не заперечує того факту, що є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи із того, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинена на 2007 рік.

Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України. Законом України «Про Конституційний Суд України»від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР, а саме ст.73 вказаного Закону передбачено, що у разі, коли нормативно-правові акти або їх окремі положення визначаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), то вони оголошуються не чинними та втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. У звязку з наведеним вважаю, що вимоги щодо зобовязання нарахувати та виплатити вказану у позові соціальну допомогу за 2007 рік підлягають задоволенню за період часу з 09 липня 2007 року (день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 року включно.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у тому числі після внесення відповідних змін статтею 6 вказаного Закону передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Конституційний Суд України дійшов до переконання, що Законами про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. Так, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані вище зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). З урахуванням наведеного, вимоги позивача щодо нарахування соціальної допомоги як дитині війни за 2008 рік підлягають задоволенню лише з 22 травня 2008 року(день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2008 року включно. Але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни повинно проводитися з вирахуванням надбавки, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(які були внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року), у разі отримання такої надбавки позивачем за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за 2009 рік також підлягають задоволенню, оскільки ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік»дію ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено. Але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни повинно проводитися з вирахуванням надбавки, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за 2010 рік з 01.01.2010.року також підлягають задоволенню, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»дію ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи наведене, слід зобовязати УПФУ в місті Словянську здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування зазначаю, що предмет спору є зобовязання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією субєкта владних повноважень (відповідача у справі), внаслідок чого у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач сплатила судовий збір в сумі 51 грн., то з місцевого бюджету Словянської міської Ради слід стягнути на користь позивача даний судовий збір.

На підставі зазначеного та керуючись Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст. 62, п. 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.3 ст. 54 ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік”, ч.2 ст. 52 ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105, 159 163 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність УПФУ м. Слов»янська по не нарахуванню і ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Словянську в Донецькій області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Повернути ОСОБА_1 суму сплаченого державного мита в розмірі 51 гривні, шляхом списання їх з місцевого бюджету ( р/р № 31417537700075 в банку ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686605, код платежу 22090100, отримувач Відділ Державного Казначейства міста Слов»янська ).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова постановлена та підписана в нарадчий кімнаті в одному примірнику.

Суддя Словянського

міськрайонного суду О.В.Горощук