Рішення № 14774063, 07.04.2011, Єнакіївський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2011 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Куція Є.М.

при секретарі Здебської Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог вказав, що з 23 вересня 1980 року він працював у вугільній промисловості на шахтах Донбасу з повним робітничим днем під землею.

Звільнено 6 квітня 2010 року у звязку з скороченням штатів за ст.40 ч.1 КЗпП України.

Під час роботи у шахтобудівельному управлінні № 7 тресту «Донецькшахтобудмонтаж»з ним стався нещасний випадок 28 грудня 2002 року у результаті чого його було травмовано.

4 січня 2003 року було складено акт № 3 про нещасний випадок за формою Н-1

При обстежені МСЕК, відповідно до виписки з акту огляду від 27 березня 2003 року було вперше встановлено ступінь втрати професійної працездатності по сукупності 25% по трудовому каліцтву.

У звязку з погіршенням стану здоровя його було обстежено на МСЕК 2 квітня 2004 року та встановлено 25% втрати професійної працездатності по каліцтву, потім 10 квітня 2006 року 40% та його було визнано інвалідом Ш групи, 16 квітня 2007 року підтверджено 40% втрати професійної працездатності та у подальшому також було підтверджено 40% втрати професійної працездатності з повторним оглядом 17 квітня 2011 року.

Єнакіївським відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань йому по профзахворюванню було виплачено одноразову допомогу та нараховані і виплачуються щомісячні страхові виплати.

В той час, з урахуванням положення ст..ст.24, 32, 56, 62 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили встрату працездатності № 1105 від 23 вересня 1999 року, він має право, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань зобовязаний у разі настання страхового випадку у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати йому шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоровя, у тому числі виплатити грошову суму за моральну шкоду.

Моральну шкоду він оцінює у розмірі 40000 гривен.

Факт заподіяння шкоди йому встановлений відповідним медичним закладом та виразився у порушенні стану його здоровя, звичного укладу його життя. Порушені його трудові права на забезпечення безпечних і не руйнуючих здоровя умов праці, звичний урівноважений соціальний, професійний і життєвий статус.

Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності 25% у сумі 40000 гривен.

Представник виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнав, посилаючись на Закон України “Про державний бюджет України”, згідно якого відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 23 вересня 1980 року він працював у вугільній промисловості на шахтах Донбасу з повним робітничим днем під землею.

Звільнено позивача 6 квітня 2010 року у звязку з скороченням штатів за ст.40 ч.1 КЗпП України.

Під час роботи у шахтобудівельному управлінні № 7 тресту «Донецькшахтобудмонтаж»з позивачем стався нещасний випадок 28 грудня 2002 року у результаті чого його було травмовано.

4 січня 2003 року було складено акт № 3 про нещасний випадок за формою Н-1

При обстежені МСЕК, відповідно до виписки з акту огляду від 27 березня 2003 року позивачу було вперше встановлено ступінь втрати професійної працездатності по сукупності 25% по трудовому каліцтву.

У звязку з погіршенням стану здоровя позивача було обстежено на МСЕК 2 квітня 2004 року та встановлено 25% втрати професійної працездатності по каліцтву, потім 10 квітня 2006 року 40% та його було визнано інвалідом Ш групи, 16 квітня 2007 року підтверджено 40% втрати професійної працездатності та у подальшому також було підтверджено 40% втрати професійної працездатності з повторним оглядом 17 квітня 2011 року.

Таким чином, внаслідок трудового каліцтва на виробництві ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, порушенні його нормальних життєвих звязків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Право позивача на відшкодування моральної шкоди закріплено у ст.34 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” та згідно з підпунктом „е” п.1 частини 1 ст.21 та частини 3 ст.28 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобовязаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.

Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235-1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст.1, та абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту “е” пункту 1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 Закону, а також згідно п.22 ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту “е” п.1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.34.

Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України “ Про Державний бюджет України на 2006 рік” так і Законом України “ Про Державний бюджет на 2007 рік “ .

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Також відповідно до ч.ч.12, ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом”якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Норми Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обовязку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

Суд не може погодитися з посиланням представника відповідача виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на те, що позивачеві необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог у звязку з тим, що ст.44 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” відшкодування Фондом моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей припиняється з 1 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку.

Норми Закону № 1105-Х 1У є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки Законом передбачено, що укладаючи угоду про обовязкове соціальне страхування від нещасного випадку страховик (Фонд) тим самим бере на себе зобовязання надати застрахованим особам всі передбачені ст.21 Закону соціальні послуги та виплати. До страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Відповідно до вимог Закону моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у звязку зкаліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, що спричиняє порушення особистих немайнових прав потерпілого право на життя, на охорону здоровя тощо.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди 40000 гривен занадто велика.

З урахуванням ступеня втрати працездатності, встановленої, вперше - 25 %, конкретних обставин справи, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 7500 гривен.

В решті позову слід відмовити.

Керуючись ст.10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, ст.9 Закона України „Про охорону праці”, ст.ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообовязкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань”, суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань р\с 37175041006211 в отделении Госказначейства г.Енакиево МФО 834016 код ОКПО 24164918 ( м.Єнакієве, вул..Щербакова, 132) на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 7500 (сім тисяч пятсот) гривен.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення рішення, з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя