Рішення № 14767296, 15.03.2011, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 2-220/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15.03.2011 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючий суддя Верьовочніков В. М.

при секретарі Росовська О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованності за договором позики ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 24.01.2011 року (згідно з поштовим штемпелем) звернувся до суду з цим позовом,вказавши, що 18.04.2007 року він передав у позику ОСОБА_2 5000 євро, які остання зобовязалася повернути 18.12.2007 року, що підтверджується підписаним ними договором позики. Посилаючись, на те, що у визначений строк відповідачка не повернула отриману позику, просив стягнути з неї на його користь за вказаним договором позики борг з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 5450 євро, що еквівалентно 57623,61 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, попередньо представив до суду письмову заяву із клопотанням щодо розгляду справи у його відсутність. Про відмову від позову чи про зміну позовних вимог не заявляв.

Відповідачка, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки від 05.03.2011 року, в судове засідання не зявилася, причин власної неявки суду не повідомила, письмових заперечень позову не представила.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку про можливість постановлення рішення в порядку заочного розгляду справи.

Дослідивши позовну заяву, інші матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України сторони зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання; у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторона не зявилась в судове засідання без поважних причин.

Відповідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.11, ч.1,2 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку; зобовязання виникають, зокрема з підстав договорів.

Відповідно до положень ч.1 ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідно ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до змісту ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики); договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно п.1 ч.2 ст.1048 ЦК України договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму яка не перевищує пятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не повязаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

В судовому засіданні установлено, що сторони уклали 18.04.2006 року договір займу, згідно якого позивач ОСОБА_1 того ж дня передав відповідачці ОСОБА_2 5000 євро, які остання зобовязалася повернути 18.12.2007 року, що підтверджується копіями відповідного правочину (а.с.8) та розписки ОСОБА_2 (а.с.7), вчинених у письмовій формі.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони представлені суду із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.

Доказів повернення відповідачкою боргу чи його частини на момент розгляду справи ніким із сторін суду не представлено.

Разом з тим, суд не приймає до уваги розрахунок індексу інфляції простроченого зобовязання, представленого відповідачем (а.с.9), оскільки він виконаний не спеціалістом, не містить посилань на певні терміни його здійснення та підставність застосування певних коефіцієнтів, окрім того, стягнення даної суми не міститься у позовних вимогах.

Натомість розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми за період трьох років з моменту початку прострочення до теперішнього часу не становить значної складності, а тому приймається судом до уваги.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачка прострочила власне грошове зобовязання щодо повернення належної за договором суми позики до визначної календарної дати, прострочення боргу відбулось не з вини позивача та не внаслідок випадку або непереборної сили, а тому відповідачка повинна сплатити позивачу суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що спірне грошове зобовязання підлягає зворотньому виконанню відповідачкою фактично у еквівалентному визначенні прострочених сум, суд ураховує діючий на час розгляду даної справи офіційний курс валют Національного банку України, який становить відповідно 1106,79 грн. за 100 Євро, у перерахунку до якого прострочена сума боргу відповідачки, яка підлягає стягненню з неї на користь позивача, складає 55339,50 грн. (5000 Євро х 1106,79 грн. / 100 Євро), визначена сума трьох процентів річних від простроченої суми становить 4980,56 грн. (450 Євро х 1106,79 грн. / 100 Євро).

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог суд визначає пропорційно їм суму відшкодування судового збору відповідачкою на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.4, 5, 8, 10, 15, 18, 60, 77, 88, 169, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, ст.509, 526, 527, 530, 610-612, 614, 624-626, 629, 1046, 1048, 1050, 1053 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути за договором позики від 18.04.2007 року з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_2) 55339 гривень 50 копійок суми боргу та 4980 гривень 56 копійок з розрахунку трьох процентів річних від простроченої суми, а також на користь держави 603 гривні 20 копійок судового збору (р/р 31418537700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261) та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (р/р 31213259700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261).

Рішення набуває законної сили після закінчення строку його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:В. М. Верьовочніков