Рішення № 14763719, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/3010.03.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кристал-5»про стягнення 91 302,92 грн. за участю представників позивача –Цурка Н.О., довіреність № Д07/2010/06/25-8 від 25.06.2010 року, відповідача –Саніна Н.Б., Росторгуєв О.М. довіреність б/н від 07.02.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 65730,21, грн. основного боргу, 19087,85 грн. інфляційної складової боргу, 3850,11 грн. 3% річних, 2634, 75 грн. пеня, а загалом 91302,92 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 24-0566 від 01.05.1999 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.01.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.02.2011 року.

Через канцелярію суду 26.01.2011 року представник позивача надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд в позові відмовити.

У судовому засіданні 09.02.2011 представником відповідача надано заперечення на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засідання 10.03.2011 року представник відповідача надав заперечення щодо задоволення вимог позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(Енергопостачальна організація) та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Кристал-5»(Абонент) 01.05.1999 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 24-0566, відповідно до умов якого енергопостачальна компанія зобов’язується поставити теплову енергію у вигляді гарячої води абоненту на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року, а абонент зобов’язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни відповідно до умов договору.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 року (п. 8.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п. 8.4 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору абонент зобов’язаний своєчасно сплачувати.

Відповідно до п.2 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.12.2007р. по 01.12.2010р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.12.2010 р. складає 65730,21 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм), відомостей обліку споживання теплової енергії стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 65730,21 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 65730,21 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Однак, відповідачем 22.12.2010 року сплачено 43455,78 грн. боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 199 та 22274, 43 грн. боргу сплачено 10.01.2011 року, платіжне доручення №1.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 65730,21 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 19087,85 грн. інфляційної складової боргу, 3 850,1 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

          Згідно протоколу розбіжностей до договору № 24-566 від 01.05.1999 року, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду в зв’язку з затриманням та невиплатам субсидії населенню на теплову енергію, а також відшкодування витрат, пов’язаних з надання пільг згідно чинного законодавства, або заробітної плати енергопостачальна компанія не нараховує пеню абоненту на суму фактичного боргу.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 2 634,75 грн., які нараховано позивачем, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати спожитої теплової енергії за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є не обґрунтованим, і тому задоволенню не підлягає.

Державне мито у сумі 913,03 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 49, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кристал-5»(04213, м. Київ, вул. Північна, буд.54-б, кв. 40, код 22869328) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 19 087 (дев’ятнадцять тисяч вісімдесят сім) грн. 85 коп. інфляційної складової боргу, 3850,11 (три тисячі вісімсот п’ятдесят) грн. 11 коп. 3% річних, 913 (дев’ятсот тринадцять) грн. 03 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 65730,21 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                          С.О. Чебикіна