Рішення № 147637, 25.09.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.06

Справа № 13/438-06.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфогаз”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Тепловодпостач”

про стягнення 205947 грн. 31 коп.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Тепловодпостач”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфогаз”

про визнання договору недійсним

Лиховид Б.І.

За участю представників сторін:

Позивач: Черемісов Є.В.

Відповідач: Дринь В.В.

В судовому засіданні, розпочатому 14.09.2006 р., відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 25.09.2006 р.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 205947 грн. 13 коп., з яких: 197146 грн. 26 коп. – сума основного боргу за спожитий природний газ відповідно до Договору №20-Г/06 від 01.12.2005 р., укладеного між сторонами, 6829 грн. 59 коп. пені за несвоєчасне проведення розрахунків передбаченої п. 7.2. договору, 985 грн. 73 коп. інфляційних збитків та 985 грн. 73 коп. – 3% річних.

Відповідач подав зустрічний позов, в якому просить визнати недійсним договір №20-П/06 від 20.02.2006 р., посилаючись на те, що послуга постачання природного газу є комунальною і ціни (тарифи) таких послуг регулюються (обмежуються) Законом “Про житлово-комунальні послуги”, в зв’язку з чим спірний договір не повинен був укладатися.

Позивач по первинному позову подав відзив на зустрічний позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірний договір укладено у відповідності із ст. 712 ЦК України та “Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України“ затвердженими наказом Державного комітету по нафті і газу від 01.11.1994 р. № 335 та на те, що договори №20-Г/06 від 01.12.2005р. та № 20-П/06 від 20.02.2006 р. мають різний предмет та різний порядок нарахування оплати.

Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:

Відповідно до умов Договорів №20-Г/06 від 01.12.2005 р. та № 20-П/06 від 20.02.2006 р., укладених між сторонами, позивач поставив відповідачу природний газ на суму 197146 грн. 92 коп. та надав послуги по поставці природного газу на суму 6305 грн. 26 коп., що підтверджується актами прийому-передачі газу (в справі).

Згідно п.6.1. Договору №20-Г/06 від 01.12.2005 р., розрахунок за природній газ здійснюється у наступні строки: споживач здійснює передплату 30% вартості запланованого місячного обсягу природного газу за 5 днів до початку місяця споживання природного газу; кінцевий розрахунок споживач здійснює на протязі 5 днів після підписання сторонами актів приймання-передачі фактичного споживання природного газу.

Пунктом 3.1. договору № 20-П/06 від 20.02.2006 р. передбачено, що оплата робіт здійснюється шляхом перерахування 50% вартості наданих послуг до 10 числа поточного місяця. Інші 50 % вартості наданих послуг замовник (відповідач) здійснює до кінця поточного місяця на розрахунковий рахунок виконавця (позивача).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав свої зобов’язання по вищезазначеним договорам щодо сплати вартості отриманого природного газу і станом на 26.06.2006 р. має заборгованість в сумі 197146 грн. 92 коп.

Відповідач не подав доказів оплати отриманого газу, тому позовні вимоги щодо стягнення 197146 грн. 92 коп. боргу є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, п.7.2. Договору № 20-Г/06 від 01.12.2005 р. передбачена відповідальність у вигляді нарахування пені в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона нараховується. Відповідно до розрахунків позивача, які відповідають вимогам Закону України від 22.11.1996р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені, що заявлена до стягнення становить 6829 грн. 59 коп.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 6829 грн. 59 коп., передбачені умовами Договору, заявлені в межах строку позовної давності, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 985 грн. 73 коп. інфляційних збитків та 985 грн. 73 коп. – 3% річних, підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Відповідач по зустрічному позову просить визнати недійсним договір №20-П/06 від 20.02.2006 р., посилаючись на те, що послуга постачання природного газу є комунальною і ціни (тарифи) таких послуг регулюються (обмежуються) Законом “Про житлово-комунальні послуги”, в зв’язку з чим спірний договір не повинен був укладатися.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач по первинному позову посилається на те, що послуга постачання природного газу є комунальною і ціни (тарифи) таких послуг регулюються (обмежуються) Законом “Про житлово-комунальні послуги”.

Статтею 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Як вбачається із умов спірного договору позивач надавав послуги з постачання природного газу, які не являються житлово-комунальними послугами, в зв’язку з чим на договірні відносини, що виникли між сторонами, не може поширюватися дія Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. Вартість послуг, які надані відповідачу згідно договору № 20-П/06 від 20.02.2006 р. не є сплатою ціни поставленого газу згідно договору 20-Г/06 від 01.12.2005 р.

Враховуючи вищевикладене зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати по сплаті держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Первинний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тепловодпостач” (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вировська, 60, код 31589837) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інфогаз” ( 40009, м. Суми, вул. Косівщинська,18 код 06712374) 197146 грн. 26 коп. боргу, 6829 грн. 59 коп. пені, 985 грн. 73 коп. інфляційних збитків, 985 грн. 73 коп. – 3% річних, 2059 грн. 47 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В зустрічному позові - відмовити.

СУДДЯ Б.І.ЛИХОВИД