Рішення № 14763318, 31.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.03.11 р. Справа № 20/14

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк

про стягнення 46014504,84 грн.

За участю представників:

від позивача: Бережний Р.В. – дов.

від відповідача: Климчук Т.В. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, із позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, про стягнення 46014504,84 грн., з яких 37415114,14 грн. – сума основного боргу, 3811748,00 грн. – сума пені, 3477004,75 грн. – сума інфляції, 1310637,95 грн. – сума 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 06/09-1274БО-7 від 23.09.09 р., на приписи Цивільного та Господарського кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 31.03.11 р. відповідач позовні вимоги визнав, про що надав суду письмовий відзив на позов, в якому, посилаючись на складне фінансове становище просить суд зменшити розмір стягнення пені на 90% та розстрочити сплату основного боргу щомісячно рівними частками впродовж 24 місяців. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

23 вересня 2009 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі-Постачальник) та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (далі-Покупець) було укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 06/09-1274БО-7 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язався передати у власність природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець зобов’язався прийняти від Постачальника та оплатити природний газ на умовах Договору.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата вартості газу згідно із п.5., проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами передачі-приймання природного газу.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 46014504,84 грн., з яких 37415114,14 грн. – сума основного боргу, 3811748,00 грн. – сума пені, 3477004,75 грн. – сума інфляції, 1310637,95 грн. – сума 3% річних.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання № 06/09-1274БО-7 від 23.09.09 р., актами прийому-передачі природного газу, розрахунками суми боргу.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 37415114,14 грн. – суми основного боргу за поставлений природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3477004,75 грн. – суми інфляції, 1310637,95 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач звернувся до суду із позовною вимогою про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 3811748,00 грн.

У відзиві на позов відповідач просив суд зменшити розмір пені на 90%, посилаючись на проект Закону України „Про деякі питання списання та реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію”, довідку про стан дебіторської заборгованості, баланс на 31.12.10 р., звіт про фінансові результати за 2010 рік, акт звірення розрахунків від 27.01.11 р., в обґрунтування чого надав суду копії зазначених документів.

Позивач проти задоволення даного клопотання заперечив.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зменшує розмір стягуваної пені на 15%, тобто до 3239985,80 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги заперечення позивача та його майнові інтереси, частково задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені на 90%.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Клопотання відповідача щодо надання розстрочки сплати основного боргу щомісячно рівними частками впродовж 24 місяців судом залишено без задоволення, оскільки відповідач не надав суду доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, та враховуючи заперечення та майнові інтереси позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, – задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної суми пені до 3239985,80 грн.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68; поточний рахунок № 260351550424971 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м.Донецька, МФО 334011, ЄДРПОУ 33257089) на користь на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; поточний рахунок 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк”, м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 37415114,14 грн. – суму основного боргу за поставлений природний газ, 3239985,80 грн. – суму пені, 3477004,75 грн. – суму інфляції, 1310637,95 грн. – суму 3% річних, 25500,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 31.03.2011 р.

Повний текст рішення підписано 05.04.2011 р.

Суддя Донець О.Є.