Рішення № 14758233, 04.04.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.04.11 Справа № 5021/407/2011. За позовом: Закритого акціонерного товариства «Роменська гардинно тюлева фабрика», м.Ромни, Сумська область до відповідача: ОСОБА_1, м.Ромни, Сумська область

про визнання заяви нікчемним правочином

СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.

при секретарі судового засідання Саленко Н.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 30.07.2011 року

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд визнати заяву ОСОБА_1 про вихід з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Роменська гардинно тюлева фабрика ЛТД», засвідчену приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 16.01.2008 року нікчемним правочином.

Відповідач подав відзив на позов б/н від 09.03.2011 року, в якому проти позовних вимог заперечує і просить суд відмовити в їх задоволенні та зазначає, що відповідно до законодавства України, учасник, який прийняв рішення вийти з товариства, подає до товариства заяву про вихід за загальними правилами. Адресується така заява товариству. Згідно з вимогами ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», підпис учасника, що прийняв рішення про вихід нотаріально засвідчується. Також просить суд стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на послуги адвоката в сумі 2000 грн. 00 коп.

Крім того, відповідач подав пояснення до відзиву на позовну заяву б/н від 09.03.2011 року, в яких зазначив, що заява про вихід учасника з товариства є формою реалізації передбаченого законом права учасника на припинення корпоративних відносин шляхом виходу з товариства, а не правочином, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки законом не передбачено застосування такого способу захисту права.

Позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з неможливістю участі представника в засіданні суду, оскільки представник позивача приймає участь в іншому судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Суд відмовляє позивачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки доказів в обґрунтування даного клопотання позивачем суду не надано. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, доказів поважності причини неприбуття представника в судове засідання та неможливості направити іншого представника суду не надано. За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, згідно вимог позовної заяви просить встановити, що заява ОСОБА_1 про вихід з ТОВ «Фірма Роменська гардинно тюлева фабрика ЛТД» від 16.01.2008 року є нікчемним правочином.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Фірма Роменська гардинно тюлева фабрика ЛТД» із заявою про вихід з товариства та виплату у звязку із виходом коштів у розмірі вартості частини майна, пропорційній його частці у статутному капіталі товариства. На думку позивача, заява відповідача є одностороннім правочином, тому має бути посвідчена нотаріусом, а нотаріус засвідчив лише справжність підпису ОСОБА_1, тому заява відповідача про вихід з товариства є недійсною.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Фірма Роменська гардинно тюлева фабрика ЛТД» було перетворено у ЗАТ «Роменська гардинно тюлева фабрика».

Згідно п. 1.1. Статуту, Закрите акціонерне товариство «Роменська гардинно тюлева фабрика» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Роменська гардинно тюлева фабрика ЛТД» з 02.02.2009 року.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Фірма Роменська гардинно тюлева фабрика ЛТД» із заявою про вихід з товариства та виплату у звязку із виходом коштів у розмірі вартості частини майна, пропорційній його частці у статутному капіталі товариства. Заява про вихід, посвідчена нотаріально. 16.01.2008 року приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_3 засвідчила справжність підпису гр. ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Відповідно до законодавства України учасник, який прийняв рішення вийти з товариства, подає до товариства заяву про вихід за загальним правилом, адресується така заява товариству. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» у разі внесення змін до установчих документів, які повязані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи також подається нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників).

Посилання позивача, на те, що заява відповідача про вихід з товариства є правочином суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин це юридичний факт, який завжди тягне за собою цивільно правові наслідки, тобто набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно статті 203 ЦК України, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обовязків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

Відповідно до п. 28 Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів, повязаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства» учасник ТОВ вправі у будь який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не повязується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У звязку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами звязку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства є незаконними.

Згідно рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 18.06.2009 року № 04-06/83 «Про внесення змін і доповнень до рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» відповідно до яких п. 3.5 доповнено абз. 5 такого змісту: «Заява про вихід учасника з товариства є формою реалізації передбаченого законом права учасника на припинення корпоративних відносин шляхом виходу з товариства, а не правочином. Враховуючи це, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання заяви про вихід з товариства недійсною, оскільки законом не передбачено застосування такого способу захисту права».

Способи захисту судом цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України. Крім того, у ч. 2 ст. 16 ЦК України зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Однак, вимога позивача про визнання заяви про вихід з товариства не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що позивачем не доведені заявлені позовні вимоги та не надано суду належних доказів, які б обєктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію.

На підставі викладеного, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача. Крім того, з позивача підлягає стягненню на користь відповідача 2000 грн. 00 коп. витрат з оплати послуг адвоката ОСОБА_2, які підтверджуються договором про надання послуг адвоката від 09.03.2011 року, укладеним між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_1, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 від 31.05.2007 року, копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, квитанцією до прибуткового касового ордера № 5 від 09.03.2011 року про сплату послуг адвоката в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні клопотання ЗАТ «Роменська гардинно тюлева фабрика» про відкладення розгляду справи відмовити.

2.В задоволенні позову - відмовити.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Роменська гардинно тюлева фабрика» (42000, Сумська область, м.Ромни, вул. Коржівська, 100; код 00307721) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) 2000 грн. 00 коп. витрат з оплати послуг адвоката.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 07.04.2011 року.