Рішення № 14758219, 04.04.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

04 квітня 2011 року

справа № 5020-240/2011

За позовом: Прокурора Ленінського району міста Севастополя

(вулиця Вороніна, 11, місто Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі:

Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вулиця Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)

до Громадської організації „Російський блок”

(вулиця В. Морська, 27, кв. 7, місто Севастополь, 99011)

про стягнення за фактичне користування у розмірі 9189,32 грн. та зобов’язання виконати певні дії

суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

Прокурор –Рудулов А.Д., посвідчення №684 від 09.03.2011;

Позивача –Позняков С.О., довіреність б/н від 05.01.2011;

Відповідача –не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Громадської організації „Російський блок” про стягнення вартості фактичного користування комунальним майном у розмірі 9189,32 грн. та зобов’язання звільнити вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 130,20 кв.м., що розташовані у підвалі трьохповерхового житлового будинку, який знаходиться за адресою: місто Севастополь, вулиця Велика Морська, 15, та передати його за актом приймання-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Позивач мотивує позов тим, що договір оренди нерухомого майна №121-09 від 10.12.2009 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Громадською організацію „Російський блок” є неукладеним, та з посиланням на статтю 1212, 1213 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача вартість фактичного користування нерухомим майном у розмірі 9189,32 грн. за період з 10.12.2009 по 31.01.2011.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та громадською організацією „Російський блок” (Орендар) 10.12.2009 був підписаний договір оренди нерухомого майна №121-09 (далі –Договір) (арк.с. 9-10).

По акту приймання-передачі від 10.12.2009 Фонд комунального майна передав, а Громадська організація „Російський блок” прийняла майно –вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 130,20 кв.м., що розташовані у підвалі трьохповерхового житлового будинку, який знаходиться за адресою: місто Севастополь, вулиця Велика Морська, 15, які перебувають на балансі КП „РЕП –17” (далі –Об’єкт оренди).

Судом встановлено, що договором (пункт 7.1) визначено його строк дії з10.12.2009 до 18.11.2014, тобто майже п’ять років.

Відповідно до статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно положень, викладених у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (далі - Постанова Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9) не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Згідно із статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Отже, враховуючи положення зазначених вище правових норм, приписи, викладені в названій постанові Пленуму Верховного Суду України, а також те, що договір оренди нерухомого майна №121-09 від 10.12.2009 був укладений у простій письмовій формі, він не був посвідчений нотаріально та не пройшов державної реєстрації, суд дійшов висновку, що такий договір не можна вважати вчиненим, а отже, він не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Проте, майно було передане по акту приймання-передачі від 10.12.2009.

Докази звільнення відповідачем приміщення на 31.01.2011 відсутні.

Таким чином, відповідач до 31.01.2011 безпідставно користувався комунальним майном.

Також судом встановлено, що відповідно до банківських виписок відповідач протягом позовного періоду частково сплачував кошти за користування майном у розмірі 24037,9 грн. (арк. с. 43-46).

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Статями 177, 179, 190 Цивільного кодексу України встановлено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю.

Майнові права, у тому числі і право користування, визнаються речовими правами.

Сам об’єкт нерухомого майна не був повернутий, повернути річ у вигляді майнового права користування цим майном в натурі неможливо, а тому вимоги позивача про стягнення вартості такого користування за період з 10.12.2009 по 31.01.2011 є обґрунтованими.

Суд вважає, що позивачем при визначенні вартості користування майном правомірно застосований по аналогії розрахунок розміру орендної плати цього майна за вказаний період відповідно до Методики, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що вартість користування приміщенням, яка не сплачена відповідачем, складає 9189,32 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач повинен повернути позивачу майно, передане йому за актом приймання-передачі від 10.12.2009, яке знаходиться у користуванні відповідача без достатньої правової підстави, та відшкодувати вартість за фактичне користування майном в розмірі 9189,32 грн.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації „Російський блок”(вулиця В. Морська, 27, кв. 7, місто Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 36488690, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5) вартість користування майном у розмірі 9189,32 грн. (дев’ять тисяч сто вісімдесят дев’ять грн. 32 коп.) шляхом перерахування: 8913,80 грн. –на рахунок 33213870700001 в ГУ ДКУ м. Севастополь, МФО 824509, ОКПО 23895637, код платежу 22080400; 275,52 грн. –на рахунок 31516933700001 в ГУ ДКУ м. Севастополь, МФО 824509, ОКПО 23895637.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Громадської організації „Російський блок”(вулиця В. Морська, 27, кв. 7, місто Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 36488690, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач –державний бюджет Ленінського району м. Севастополя, р/р №31113095700007, банк одержувача –ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22090200) державне мито у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

4. Стягнути з Громадської організації „Російський блок”(вулиця В. Морська, 27, кв. 7, місто Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 36488690, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач - державний бюджет Ленінського району м. Севастополя, р/р 31216259700007, банк одержувача - ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Зобов’язати Громадську організацію „Російський блок”(вулиця В. Морська, 27, кв. 7, місто Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 36488690, відомості про рахунки в установах банків відсутні) звільнити вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 130,20 кв.м., що розташовані у підвалі трьохповерхового житлового будинку, який знаходиться за адресою: місто Севастополь, вулиця Велика Морська, 15 та передати його за актом приймання-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044, відомості про рахунки в установах банків відсутні) у тридцятиденний термін після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України і

підписано 11.04.2011