Рішення № 14757973, 07.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.11                                                                                           Справа№ 5015/1215/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Львів

до відповідача: Центру забезпечення навчального процесу, с. Старичі Яворівського району Львівської області

про: стягнення грошових коштів в розмірі 1181 грн. 22 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Чабан І.В. – представник на підставі довіреності;

відповідача: Проховник П.М. - представник на підставі довіреності

                    Ухвалою господарського суду від 09.03.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 24.02.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 846 грн. 84 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 24.03.03.2011 року. В судовому засідання 05.04.20111 року та 07.04.2011 року судом оголошувались перерви для надання сторонам можливості подання додаткових доказів по суті спору.

В судовому засіданні 05.04.2011 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог з розрахунку на більш тривалий термін прострочення в оплаті станом на 01.03.2011 року.

                    Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Позивач в своїй позовній заяві звернувся до Центру забезпечення навчального процесу Львівського інституту сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка», с. Старичі Яворівського району Львівської області, однак згідно поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців повне найменування юридичної особи відповідача слід вважати Центр забезпечення навчального процесу, с. Старичі Яворівського району Львівської області.

В судовому засіданні 07.04.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач заборгованість визнає, однак проти нарахованої позивачем пені заперечує.

          В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

07.04.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 08.04.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку із невиконанням відповідачем грошових зобов’язань. Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ звернулось до суду із позовом в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(надалі по тексту рішення - позивач) до Центру забезпечення навчального процесу (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення основного боргу в розмірі 1088 грн. 95 коп., пені в розмірі 15 грн. 64 коп., трьох відсотків річних в розмірі 19 грн. 51 коп. та втрат від інфляції в розмірі 57 грн. 12 коп. Позивач вказує, що між Львівською філією Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»та відповідачем було укладено договір № 24/010 від 19.07.2006 року про надання послуг електрозв’язку. На підставі цього договору позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, заборгованість по оплаті за які станом на 01.03.2011 року становить 1088 грн. 95 коп., а загальна сума, що підлягає до стягнення, включаючи три відсотки річних за користування коштами, пеню, втрати від інфляції, становить 1181 грн.22 коп.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов’язання перед позивачем у розмірі 1088 грн. 95 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на 01.03.2011 року, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задовільнити позовну вимогу про стягнення 1088 грн. 95 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох процентів річних відповідачем не заперечувався та не спростовувався, математично розрахований правильно.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно із ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобов’язань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Пунктом 5.8 договору № 24/010 передбачене нарахування пені в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду). Однак, зважаючи на відсутність у відповідача цільового фінансування та важке фінансове становище підприємства, суд на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, яка надає право суду з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, відмовляє позивачу у задоволенні позову в частині нарахування пені.

Це положення доповнюється також і змістом ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення та положенням п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи наведене, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Стягненню підлягає 1088 грн. 95 коп. основного боргу, 57 грн. 12 коп. втрат від інфляції та 19 грн. 51 коп. 3 % річних за користування грошовими коштами.

Таким чином, суд прийшов до висновку про підставність та обгругнтованість позовних вимог, та необхідність задоволення позову частково.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача пропорційно до розмірі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Центру забезпечення навчального процесу, с. Старичі Яворівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 24982628) на користь Львівської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Львів, вул. Дорошенка, 43 (код ЄДРПОУ 01186030) борг в розмірі 1088 грн. 95 коп., три відсотки річних в розмірі 19 грн. 44 коп., втрати від інфляції в розмірі 52 грн. 12 коп., 102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита, 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В рештій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя