Рішення № 14757910, 28.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.11                                                                                           Справа№ 5015/779/11

за позовом міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств «АВІОКОН ПРОЕКТ»

до відповідача середня загальноосвітня школа №84

про стягнення заборгованості

ціна позову: 237473,17грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Рісний М.Б., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств «АВІОКОН ПРОЕКТ»звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до середньої загальноосвітньої школи №84 про стягнення заборгованості; ціна позову 237473,17грн.

Відповідно до позовної заяви, між Сторонами укладено договір підряду, за яким Позивач виконав зобов’язання, як Виконавець (підрядник), а Відповідач оплату прийнятих робіт не провів.

Позовні вимоги та право звернення мотивовані, зокрема, договором №4В/1 від 20.07.2010р., довідками про вартість виконаних підрядних робіт за листопад, грудень 2010р., актами №№ 1, 2 приймання виконаних підрядних робіт за листопад, грудень 2010р., розрахунком 3% річних за невиконання зобов’язання, доказами сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, фіскальним поштовим чеком №9419 від 09.02.2010р., довіреністю на право здійснення представництва.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.02.2011р. по справі №5015/779/11 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11год. 15хв. 09.03.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 09.03.2010р.

Представникам Сторін по явці оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення про оголошення ухвали), зазначено, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представником Позивача категорично заперечено про можливість подальшого відкладення розгляду справи, посилаючись на відсутність підстав, визначених ст.77 Господарського процесуального кодексу України, та наголошено суду на недопущення затягування розгляду справи сторонами.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвал господарського суду Львівської області щодо подання відзиву на позовну заяву не виконав.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 236889,06грн. основного боргу.

20.07.2010р. між Позивачем (Підрядник) та Відповідачем (Замовник) укладено договір №4В/1 (далі –Договір), відповідно до п.1.1 якого, Підрядник приймає на себе зобов’язання виконати роботи із реконструкції СЗШ №84 відповідно до вимог проектно-кошторисної документації та календарного плану виконання робіт, та підготувати проект, затвердити його у відповідних державних органах, а Замовник зобов’язується прийняти ці роботи та здійснити оплату за їх виконання відповідно до умов даного Договору.

Згідно п.2.1 Договору, ціна за даним Договором є сталою та складає 291164грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.2.2 Договору, оплата виконаних Підрядником робіт за Договором проводиться Замовником у безготівковій формі впродовж 7-ми банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання в сумі.

Згідно п.2.3 Договору, у разі неможливості проведення розрахунків через відсутність фінансування, в терміни, передбачені у п.2.2, 2.3, Підрядник і Замовник погоджують інший термін здійснення оплати за виконані роботи, передбачені цим Договором.

Відповідно до п.10 Договору, даний Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р., але, в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2010р., а також акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010р., складених за Договором, Позивачем виконано зобов’язань за укладеним Договором на суму 231095,78грн.

Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2010р. та акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010р., Позивачем виконано зобов’язань за Договором на суму 5793,28грн.

Довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних робіт підписано та скріплено відбитками печаток Сторін 30.11.2010р. та 30.12.2010р.

Разом, Позивачем виконано, а Відповідачем прийнято зобов’язань за Договором на загальну суму 236889,06грн.

В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази, і не заявлено про необхідність витребування таких згідно ст.38 Господарського процесуального кодексу України, які б вказували на відсутність боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, чи на здійснення повної чи часткової оплати такого.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази, і не заявлено про необхідність витребування таких, які б вказували на відсутність боргу, здійснення повної чи часткової оплати такого, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення .

Щодо стягнення 584,11грн. 3% річних за невиконання зобов’язання.

Позивач в позовній заяві надає розрахунок 3% річних за невиконання зобов’язання, який проведено за період з 06.01.2011р. по 04.02.2011р., вихідними даними для якого є сума боргу –236889,06грн., період прострочки –30 днів, та розмір річних –3%.

Перевіривши правильність проведеного розрахунку суд зазначає, що такий Позивачем проведено невірно, - не застосовано п.2.2 Договору. Проте, не враховано також дату виникнення зобов’язань за виконаними роботами у листопаді 2010р.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що розмір 3% річних є більшим, аніж заявлено Позивачем до стягнення. Проте, за відсутності відповідного клопотання, передбаченого п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведеного розрахунку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 584,11грн. 3% ічних підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

28.03.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.04.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст., 4-7, 33, 43, 49, 85, Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 599, 612, 625, 628, 629 , Цивільного кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                                                       Фартушок Тарас Богданович