Рішення № 14757585, 05.04.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 р. Справа № 5010/73/2011-15/3

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш", вул. Автоливмашівська, 1, м. Івано-Франківськ, 76495,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1,

про стягнення коштів в сумі 40749 грн. 41 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Микитюк А.І. - представник, довіреність № 10/01 від 10.01.2011 року,

від відповідача представники не з"явилися,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Пресмаш" звернулося в суд з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 40749 грн. 41 коп., в тому числі: 34000 грн. основного боргу, 5134 грн. інфляційних втрат, 1615 грн. 41 коп. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рахунку № 3 від 21.11.2006 року,

позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 34000 грн., за сушилку АВМ-20 про, що зазначено в платіжному дорученні (призначені платежу), а відповідачем не виконано зобов"язання, щодо поставки товару та кошти не повернуто.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2011 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.02.2011 року.

Ухвалами суду від 16.02.2011 року та від 15.03.2011 року відкладено розгляд справи відповідно на 15.03.2011 року та на 21.03.2011 року.

Ухвалою суду від 21.03.2011 року продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 01.04.2011 року.

В судовому засіданні 01.04.2011 року, представник відповідача, проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності та посилається на те, що відповідачем не отримано вимоги, при цьому не заперечує факт отримання коштів в сумі 34000 грн. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судових засіданнях 01.04.2011 року та 04.04.2011 року оголошувались перерви відповідно до 04.04.2011 року та до 05.04.2011 року.

В судовому засіданні 05.04.2011 року представник позивача позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що згідно домовленості між ВАТ "Пресмаш" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, останній зобов"язався поставити ВАТ "Пресмаш" сушилку АВМ-20. На виконання зазначеної домовленості, згідно рахунку відповідача № 3 від 26.11.2006 року, позивачем перераховано на рахунок відповідача 34000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2487 від 21.11.2006 року та № 768 від 13.12.2006 року. Відповідачем не виконано зобов"язання щодо поставки сушилки АВМ-20, а кошти в сумі 34000 грн. не повернуто, окрім цього залишено без розгляду вимогу позивача про повернення коштів б/н від 20.04.2010 року. Окрім цього, позивач, вважає, що з відповідача слід стягнути 5134 грн. інфляційних втрат, 1615 грн. 41 коп. 3 % річних. Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 34000 грн. основного боргу, 5134 грн. інфляційних втрат, 1615 грн. 41 коп. 3 % річних та покласти на відповідача судові витрати.

Представник відповідача, в судове засідання 05.04.2011 року не з"вився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи одночасно, безпідставному затягуванню вирішення спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Згідно домовленості між ВАТ "Пресмаш" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 останній зобов"язався поставити ВАТ "Пресмаш" сушилку АВМ-20.

На виконання зазначеної домовленості, згідно рахунку № 3 від 26.11.2006 року, позивачем перераховано на рахунок відповідача 34000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2487 від 21.11.2006 року та № 768 від 13.12.2006 року.

Строк виконання зобов"язання письмово сторонами не визначено, а відтак зобов"язання повинно бути виконано в строк, передбачений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не виконано зобов"язання щодо поставки сушилки АВМ-20, а кошти не повернуто ВАТ "Пресмаш".

Згідно листа № 348/07 від 02.07.2008 року позивачем запропоновано відповідачу поставити сушилку АВМ-20 до 01.10.2008 року, а у випадку не поставки продукції, добровільно повернути кошти в сумі 34000 грн. Вщевказаним листом позивачем встановлено строк виконання зобов"язання щодо поставки продукції. Належним доказом, що підтверджують вищевказане свідчить лист позивача та квитанція № 195/3 від 04.07.2008 року. Жодних належних доказів, які свідчать про поставку товару або про повернення коштів, відповідачем не надано.

20.04.2010 року позивачем направлено на адресу відповідачу вимогу про повернення коштів в сумі 34000 грн. (доказом направлення є фіскальний чек № 7232 від 26.04.2010 року), яка відповідачем залишена без розгляду.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в сумі 5134 грн. та 3 % річних в сумі 1615 грн. 41 коп.

В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку та облікових документів є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні бухгалтерські документи повинні містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно приписів п. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Що стосується обставин, які викладено відповідачем у відзиві на позовну заяву, зокрема щодо пропущення позивачем строків позовної давності, вони спростовуються наявними матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 684 грн. 66 коп. 3 % річних та безпідставним нарахування 5134 грн. інфляційних втрат, тому в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 5134 грн. інфляційних втрат і 930 грн. 75 коп. 3 % річних, слід відмовити.

Доказів повернення коштів в сумі 34000 грн., відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, беручи до уваги те, що відповідачем не заперечується факт отримання коштів в сумі 34000 грн. та не поставлення сушилки АВМ-20, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 34000 грн. основного боргу, 684 грн. 66 коп. 3 % річних, є обгрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 346 грн. 84 коп. витрат по сплаті державного мита та 200 грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 40749 грн. 41 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш", вул. Автоливмашівська, 1, м. Івано-Франківськ, 76495, (ідентифікаційний код 13643567), 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. основного боргу, 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 66 коп. 3 % річних, 346 (триста сорок шість) грн. 84 коп. витрат по сплаті державного мита та 200 (двісті тридцять шість) грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш", вул. Автоливмашівська, 1, м. Івано-Франківськ, 76495, (ідентифікаційний код 13643567), 5134 грн. інфляційних втрат, 930 грн. 75 коп. 3 % річних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 11.04.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Козло П. М. 11.04.11