Постанова № 14749444, 10.03.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/561/11/7

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.

при секретаріЛоборчук Л.М.

за участі:представника позивача Заблоцького О.В.,

представника ДПІ Ланчук Т.І.,

представника Держказначейства Крепак Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідльністю "Торн" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому , Головне управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, - В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує що 18.05.2010 року, 15.06.2010 року, 15.07.2010 року, 18.08.2010 року і 15.09.2010 року подавав податковому органу податкові декларації і заяви про повернення бюджетного відшкодування ПДВ, який проводив їх перевірку і за результатом яких склав довідки і акт. Позивач погоджується із частковим зменшенням бюджетного відшкодування на підставі прийнятих податковим органом рішень, які він не оскаржував. Ним дотримано всіх умов визначених законодавством, щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ, однак відповідач безпідставно його позбавляє права бюджетного відшкодування ПДВ, правомірність якого податковим органом не спростована.

У позові, посилаючись на Закони України "Про податок на додану вартість", "Про державну податкову службу в Україні", просить: зобов"язати Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому надати висновок про необхідність відшкодування з бюджету України ПДВ за квітень-серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення ПДВ, що декларувалось за березень-липень 2010 року в сумі 90373 гривень; стягнути з Державного бюджету України 90373 гривень бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за квітень-серпень 2010 року.

Заявою про зміну позовних вимог від 24.02.2011 року і заявою про зменшення позовних вимог від 10.03.2011 року позивач визначив такі позовні вимоги і просить: визнати дії відповідача-1 по не наданню висновку про необхідність відшкодування із Державного бюджету України ПДВ на розрахунковий рахунок позивача за квітень-серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалось за березень-липень 2010 року в сумі 90373 гривень протиправними; зобов"язати відповідача-1 надати висновок про необхідність відшкодування із Державного бюджету України ПДВ за квітень-серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалось за березень-липень 2010 року в сумі 90373 гривень; стягнути з Державного бюджету України 90319 гривень бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за квітень - серпень 2010 року.

У суді представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Представники ДПІ та Держказначейства позовні вимоги не визнали, про що подали письмові заперечення, які підтвердили у суді.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно свідоцтва №31814981 про реєстрацію платника податку на додану вартість, позивач є платником ПДВ.

Довідкою ДПІ №6392\23-6\21343039 від 15.07.2010 року "Про результати документальної невиїздної перевірки ТОВ "Торн" код ЄДРПОУ 21343039 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалось за березень 2010 року" зроблений висновок про неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року в розмірі 18617 гривень, що пов"язано з необхідністю дослідження по ланцюгах постачання по основним постачальникам. Аналогічні висновки зроблені у довідках: №7193\23-621343039 від 16.08.2010 року по бюджетному відшкодуванню за травень 2010 року в розмірі 16976 гривень; №9860\23-4\21343039 від 15.10.2010 року по бюджетному відшкодуванню за липень 2010 року в розмірі 20898 гривень; №11081\23-7\21343039 від 11.11.2010 року по бюджетному відшкодуванню за серпень 2010 року в розмірі 22400 гривень.

Згідно акту ДПІ №7907\23-4\21343039 від 07.09.2010 року "Про результати документальної невиїздної перевірки ТОВ "Торн" код ЄДРПОУ 21343039 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалось за червень-грудень 2009 року та січень-травень2010 року" зроблений висновок про не можливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року в розмірі 11428 гривень, що пов"язано з необхідністю дослідження по ланцюгах постачання по основних постачальниках. Щодо інших порушень зафіксованих цим актом, то позивач їх визнає і погоджується із зменшенням бюджетного відшкодування ПДВ по якому податковим органом прийняті рішення, які він не оскаржував, тобто ці обставини визнаються сторонами, тому суд вважає, що згідно ч.3 ст.72 КАС України вони не потребують доказування, адже сторони проти цього не заперечують і в суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання і це підтвержено доказами, які перевірено судом.

Також суд, бере до уваги те, що у своєму письмовому запереченні від 22.02.2011 року податковий орган фактично підтверджує суму бюджетного відшкодування по ПДВ по деклараціях за квітень - серпень 2010 року на суму 90319 гривень, але вважає за не можливе її вішкодування з підстави відсутності відповідей за результатами обов"язкових перевірок з питань правових відносин по ланцюгу постачання. Цьому суд дає критичну оцінку, адже проведені перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування не встановили порушень з боку позивача на цю суму, а додаткові перевірки податкового органу тривають більше 6-ти місяців, однак до цього часу не дали жодного результату, так як направлення запитів, які фактично ігноруються іншими податковими органами (адресати), свідчать про це.

Враховуючи позовні вимоги і обставини встановлені по справі, суд приходить до висновку, що Головне управління Держказначейства України не є відповідачем по цій справі і не може ним бути, так як воно не порушило жодних прав, свобод чи інтересів позивача у цьому випадку.

Згідно п.п.7.7.4 - 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Частинами 1 - 2 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом фактів подання позивачем податкових декларацій з ПДВ за квітень-серпень 2010 року і заяв до них, про повернення суми бюджетного відшкодування, проведення податковим органом перевірок по ним і не встановлення порушень, вказує на не правомірну бездіяльність податкового органу, щодо не подання ним у 5-ти денний строк органу держказначейства висновку на суму 90319 гривень, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Так як, ця сума бюджетного відшкодування підтверджена доказами, які перевірено судом, тому підлягає до задоволення вимога про стягнення з Державного бюджету України 90319 гривень. Доводи відповідача, про відсутність відповідей за результатами обов"язкових перевірок з питань правових відносин по ланцюгу постачання, передбачених наказом ДПА України №350 від 18.08.2005 року, на думку суду не є переконливими, адже за сплином більше 6-ти місяців з часу проведення перевірок, не виявлено порушень платника, а будь-який наказ не може змінювати або розширювати порядок та строки бюджетного відшкодування, що визначено Законом. Позовна вимога про зобов"язання надати висновок про необхідність відшкодування з бюджету ПДВ не підлягає задоволенню, адже судом вирішено стягнути підтверджену доказами суму бюджетного відшкодування, тобто ці вимоги позивача є взаємозаперечуючими. Підлягають стягненню на користь позивача, також підтверджені платіжним дорученням №31 від 26.01.2011 року судові витрати, враховуючи вимоги ч.3 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про податок на додану вартість" і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99,122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідльністю "Торн" бюджетне відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 90319 гривень (дев"яносто тисяч триста дев"ятнадцять гривень), визнавши бездіяльність податкового органу щодо не надання висновку, про відшкодування цієї суми бюджетного відшкодування неправомірною.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати на суму 903,73 гривень (дев"ятсот три ривні сімдесят три копійки).

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 14.03.2011 року.

Порядок набрання постанови законної сили, визначений ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович

"Згідно з оригіналом" СуддяА.І. Петричкович