Постанова № 14749418, 02.03.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/848/11/7

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.

при секретаріЛоборчук Л.М.

за участі:представників позивача

Лозюка С.В., Петровського В.А.,

представників відповідача

Сеник Т.В., Белака Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" "Червона зірка" до Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області, про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому зазначає, що на підставі акту перевірки №655\23\03790095 від 19.07.2010 року відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 27.07.2010 року №0000832301\0 у якому вказує на порушення п.4.1, 4.2 ст.4; п.п.7.4.1 п.7.4, п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Це податкове повідомлення - рішення ним оскаржувалось в адміністративному порядку, але скарги були залишені без задоволення і відповідачем були винесені нові податкові повідомлення-рішення. Позивач не згідний з висновками податкового органу, адже загальними зборами ТзОВ АФ "Червона зірка" прийнято рішення про припинення діяльності юридичної особи, шляхом приєднання до ТзОВ "Волочиськ-Агро", але відповідач вважає, що передача майна відповідно до передавального акту є об"єктом оподаткування, тому за цих обставин повинен застосовуватисяп п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", тобто позивач повинен на думку податкового органу, нарахувати податкові зобов"язання на вартість переданих активів, виходячи з їх звичайної ціни, але не нижче ціни придбання.

У позовній заяві №26 від 13.01.2011 року, посилаючись на Закони України "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ЦК України, ПК України, просить скасувати податкові повідомлення рішення №0000832301\0 від 27.07.2010 року, №0000832301\1 від 19.08.2010 року, №0000832301\2 від 22.10.2010 року, №0000832301\3 від 12.01.2011 року.

Заявою про уточнення позовних вимог №29 від 14.01.2011 року позивач уточнив позовні вимоги, які доповнив вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення №0001402301\0 від 22.10.2010 року.

У суді представники позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на ті ж докази, що у позові.

Представники відповідача позов не визнали, про що подали письмові заперечення №№1112-1113/10-025 від 23.02.2011 року і №1309/10-025 від 02.03.2011 року, які підтвердили у суді.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно акту акту перевірки №655\23\03790095 від 19.07.2010 року "Про результати виїздної позапланової перевірки ТзОВ АФ "Червона зірка" м. Волочиськ, код ЄДРПОУ 03790095, з питань дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 05.07.2010 року" встановлено порушення ст.4 п.4.1- 4.2, ст.7 п.7.4 п.п.7.4.1, п.7.3 п.п.7.3.1 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено суму податку на додану вартість по Декларації №3 (декларація по розрахунках покупної продукції) на загальну суму 1172406 гривень.

За результатом згаданої перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0000832301/0 від 27.07.2010 року, яке оскаржувалось в адміністративному порядку, але скарги були залишені без задоволення.

Податковим повідомленням-рішенням №0000832301/3 від 12.01.2011 року на підставі встановленого порушення ст.4 п.4.1- 4.2, ст.7 п.7.4 п.п.7.4.1, п.7.3 п.п.7.3.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено позивачу податкове зобов"язання за основним платежем 1172406 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями 586203 гривень.

Згідно податкового повідомлення-рішення №0001402301/0 від 22.10.2010 року на підставі встановленого порушення п.4.1- 4.2 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено позивачу податкове зобов"язання за за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 586203 гривень.

Протоколом загальних зборів учасників ТзОВ АФ "Червона зірка" №10\2009 від 10.01.2009 року прийнято рішення про припинення діяльності товариства, шляхом приєднання до ТзОВ "Волочиськ-Агро".

Згідно витягу з ЄДРЮО та ФО від 18.02.2011 року, ТзОВ АФ "Червона зірка" знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, а 23.02.2009 року зареєстровано рішення засновників (учасників) про припинення юридичної особи.

Передавальним балансом станом на 14.04.2009 року і посвідченим нотаріально доповненням до нього, стверджений перелік активів, які передаються на виконання рішення про припинення діяльності позивача, шляхом приєднання до ТзОВ "Волочиськ-Агро", що не оспорюється сторонами, тому суд вважає, що згідно ч.3 ст.72 КАС України це (факт передачі, розмір активів) не потребує доказування, адже сторони проти цього не заперечують і в суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання і це підтверджено доказами, які перевірено судом.

Згідно ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до ч.1 ст.106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженою на це установчими документами. Аналогічне положення закріплене в ч.1 ст.150 ЦК України.

Частинами 2 і 3 ст.107 ЦК України визначено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 3 ст.59 ГК України визначено, що у разі приєднання одного або кількох суб"єктів господарювання до іншого суб"єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов"язки приєднаних суб"єктів господарювання.

Згідно п.п.3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин) не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Таким чином, суд робить висновок, що у разі, якщо в результаті ліквідації товариства шляхом приєднання усі його майнові права та обов'язки переходять в повному обсязі до іншого і активи та пасиви балансу такого підприємства зливаються (приєднуються) з активами та пасивами балансу підприємства-правонаступника, у тому числі заборгованість по сплаті податків до бюджетів усіх рівнів, така операція не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Враховуючи це, суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем ст.4 п.4.1- 4.2, ст.7 п.7.4 п.п.7.4.1, п.7.3 п.п.7.3.1 Закону України "Про податок на додану вартість", адже ліквідація товарства шляхом приєднання до іншого суб"єкта господарювання не є і не може бути безоплатною поставкою, тому і не має занижених податкових зобов"язань по ПДВ і відповідно штрафних (фінансових) санкцій, які застосовані до позивача. Такий висновок суду, також підтверджується вимогами діючого в даний час ПК України, відповідно до п.п.196.1.7 п.196.1 ст. 196 якого, не є об"єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Згідно п.п. 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( в редації, яка була чинною на момент спірних правовідносин) у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001402301/0 від 22.10.2010 року, то з урахуванням попереднього висновку суду, про не законність податкових повідомлень рішень №0000832301\0 від 27.07.2010 року, №0000832301\1 від 19.08.2010 року, №0000832301\2 від 22.10.2010 року, №0000832301\3 від 12.01.2011 року, воно також є не законним, так як штрафна (фінансова) санкція застосована до позивача на підставі п.п. 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( в редації, яка була чинною на момент спірних правовідносин). Крім цього, суд погоджується з позивачем, що податковий орган своїм листом від 24.11.2010 року за №8248\23-119, повідомивши позивача про залишення без розгляду його скарги від 02.11.2010 року, фактично задоволив скаргу платника податків, зважаючи на вимоги п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин). Цією статтею визначено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, судом встановлено, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що діяв в межах Закону, що підтверджено доказами, перевіреними судом, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законами України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про податок на додану вартість”, ЦК України, ГК України, ПК України і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 158 163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними податкові повідомлення рішення №0001402301\0 від 22.10.2010 року, №0000832301\0 від 27.07.2010 року, №0000832301\1 від 19.08.2010 року, №0000832301\2 від 22.10.2010 року, №0000832301\3 від 12.01.2011 року і повністю їх скасувати.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 09.03.2011 року.

Постанова набирає законної сили у порядку визначеному ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович

"Згідно з оригіналом" СуддяА.І. Петричкович