Ухвала суду № 14743809, 17.03.2011, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/4-с-1/11

У Х В А Л А

Іменем України

"17" березня 2011 р.м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого суддіМалихіна О.О.

за участю секретаряАркадової Н.О.,

заявникаОСОБА_1,

представників заявниківОСОБА_1, ОСОБА_2,

державних виконавцівОСОБА_7, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Люботин Харківської області справу за скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заінтересовані особи: державні виконавці ВДВС Люботинського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 і ОСОБА_5, Люботинське управління газового господарства ВАТ «Харківгаз», про оскарження дій державного виконавця, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати постанову про зупинення виконавчого провадження без номеру від 18.08.2009 року неправомірним та зобовязати ВДВС Люботинського міського управління юстиції Харківської області виконати рішення суду згідно з виконавчим листом № 2-158/2009, виданий Люботинським міським судом Харківської області, про стягнення з Люботинського управління газового господарства на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 1500 грн., моральної шкоди в сумі 1000 грн., судові витрати, сплачені при поданні позову в сумі 95 грн., сплачену суму на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 35 грн. та на користь держави в сумі 17,50 грн.

ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати постанову про зупинення виконавчого провадження без номеру від 27.10.2009 року неправомірним та зобовязати ВДВС Люботинського міського управління юстиції Харківської області виконати рішення суду згідно з виконавчим листом № 2-166/2009, виданий Люботинським міським судом Харківської області про стягнення з Люботинського управління газового господарства на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 2137,50 грн.

Ухвалою суду від 04.02.2011 року вимоги за обома скаргами були обєднані в одне провадження та до участі в справі було залучено Мерефянську філію ВАТ «Харківгаз»в зв'язку з ліквідацією Люботинського управління газового господарства ВАТ «Харківгаз»та підпорядкуванням її Мерефянській філії.

В обґрунтування обох скарг заявники вказували, що на виконанні в відділі ДВС Люботинського міського управління юстиції Харківської області перебувають виконавчі листи за № 2-158 та № 2-166, видані Люботинським міським судом Харківської області 23 липня 2009 року, у відношенні боржника - Люботинського управління газового господарства, за якими виконавчі провадження були зупинені оскаржуваними постановами від 18.08.2009 року та від 27.10.2009 року. Але з винесеними постановами заявники не погоджуються та вважають їх такими, що не відповідають вимогам закону. Так, дія Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, перед якими є заборгованість, що виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії. Ст. 1.3. цього Закону однозначно передбачає, що учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного і місцевого бюджетів, державні цільові фонди, ГКУ з питань державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, які були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива й енергетики України, які мають дебіторську заборгованість і здійснюють заходу для її погашення на умовах, певних Законом. Застосовуючи даний закон, державні виконавці ОСОБА_7 і ОСОБА_5 не прийняли до уваги те, що при виконанні рішення суду стягненню на користь фізичної особи не суб'єкта підприємницької діяльності підлягають кошти, що не мають відношення своїм виникненням до неповних розрахунків за енергоносії, чим порушили ст.ст. 19, 124 Конституції України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 подану ним скаргу та скаргу ОСОБА_3, як його представник, підтримав повністю.

Представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2, в судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 підтримав повністю та просив її задовольнити, в своїх поясненнях посилався на обставини, викладені в скарзі, а також вказував на те, що рішення суду має виконуватися у відповідності до Конституції України.

Державний виконавець ВДВС Люботинського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 проти вимог, викладених у скарзі ОСОБА_1 заперечувала, просила відмовити в їх задоволенні. В своїх поясненнях посилалась на письмові заперечення та додані до них документи.

Державний виконавець ВДВС Люботинського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_5 проти вимог, викладених у скарзі ОСОБА_3 заперечував, і просив відмовити в їх задоволенні. В своїх поясненнях посилався на письмові заперечення та додані до них документи.

Представник Мерефянської філії ВАТ «Харківгаз»ОСОБА_6 подані скарги не підтримала, пояснила, що обидва виконавчі провадження були зупинені правомірно та з дотриманням вимог Законів України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»- п. 3.7. ст. 3, та «Про виконавче провадження».

Суд, вислухавши пояснення представників заявника, державних виконавців та представника зацікавленої особи, дослідивши матеріали справи, вважає вимоги за скаргами такими, що підлягає частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Державним виконавцем ОСОБА_7 31.07.2009 року було винесено постанову ВП № 14068990 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-158/2009, виданого 23.07.2009 року Люботинським міським судом Харківської області, про стягнення з Люботинського управління газового господарства, код 36225070, на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 1500 грн., моральної шкоди в сумі 1000 грн., судові витрати, сплачені при поданні позову в сумі 95 грн., сплачену суму на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 35 грн. та на користь держави в сумі 17,50 грн.

Державним виконавцем ОСОБА_5 20.10.2009 року було винесено постанову ВП № 15379972 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-166/2009, виданого 23.07.2009 року Люботинським міським судом Харківської області, про стягнення з Люботинського управління газового господарства, код 36225070, на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 1500 грн., моральної шкоди в сумі 500 грн., судові витрати, сплачені при поданні позову в сумі 95 грн., сплачену суму на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 35 грн. та на користь держави в сумі 17,50 грн.

Божником за виконавчими листами - Люботинським управлінням газового господарства було подано 17.08.2009 року до відділу ДВС Люботинського міського управління юстиції Харківської області заяву (зареєстровано у відділ за вхід. № 527/03-25/В1 від 17.08.2009 року) про зупинення виконавчого провадження, яке здійснюється на користь ОСОБА_1, на підставі п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». До заяви боржником було надано виписку з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Так відповідно до вказаної виписки, датованої 25.08.2009 року, вбачається, що до Реєстру внесено підприємство Відкрите акціонерне товариство «Харківгаз», код ЄДРПОУ 03359500.

На підставі вказаної виписки державними виконавцями ОСОБА_7 і ОСОБА_5 були винесені оскаржувані постанови: від 18.08.2009 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 14068990 за виконавчим листом № 2-158/2009 від 23.07.2009 року; та від 27.10.2009 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 15379972 за виконавчим листом № 2-166/2009 від 23.07.2009 року.

Закон України «Про виконавче провадження»є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Стаття 34 названого Закону містить перелік обставин, за наявності яких зупинення виконавчого провадження є обов'язковим.

Відповідно до п. 15 ч. 1 цієї статті, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно з абзацом п'ятим частини другої ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції Закону України від 23.06.2005 N 2711) у випадках, передбачених п. 15 ст. 34 цього Закону, виконавче провадження зупиняється до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Відповідно до частини 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (в редакції Закону України від 16.12.2008 року N 670) на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 3.4 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (в редакції Закону України від 16.12.2008 року N 670) процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу продовжено 01.01.2011 року. Отже, лише після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, виконавче провадження підлягає поновленню за власною ініціативою державного виконавця або заявою стягувача, як це передбачено ч. 5 ст.і 36 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, Закон України "Про виконавче провадження" не ставить запровадження зупинення виконавчого провадження в залежність від характеру заборгованості, строку та підстав її виникнення, оскільки положення імперативної норми п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону не пов'язують факт включення підприємств паливно-енергетичного комплексу в Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно Закону України N 2711, з моментом та підставами виникнення боргу цього підприємства, стягнення якого відбувається в період, протягом якого підприємство перебуває в даному Реєстрі.

Посилання скаржника на положення ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", відповідно до якої цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу і дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, суд вважає хибною, адже, скаржником не взято до уваги, що положення даної статті стосуються лише підстав включення підприємств паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", отже, протягом перебування в Реєстрі будь-які стягнення за виконавчими документами щодо цього підприємства зупиняються.

При цьому, принцип обов'язковості виконання судового рішення, встановлений ст.. 124 Конституції України, а також право стягувача на виконання судового рішення упродовж розумного строку, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не можуть вважатись порушеними внаслідок зупинення виконавчого провадження, обов'язковість якого встановлена імперативною нормою закону, тобто, не залежить від дій чи бездіяльності державного виконавця.

Таким чином, заявники не спростували наявність обставини, яка зумовлювала обов'язкове зупинення виконавчих проваджень на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог за обома скаргами, оскільки оскаржувані постанови прийняті з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Так, обидва виконавчі провадження були відкриті на примусове виконання виконавчих листів № 2-158/2009 та № 2-166/2009, боржником за якими є Люботинське управління газового господарства, код 36225070, і саме у відношенні даного божника державними виконавцями вчинялись дії, спрямовані на примусове виконання рішень суду. Будь-яких доказів того, що боржника за виконавчими провадження - Люботинське управління газового господарства, код 36225070, було замінено у встановленому порядку іншою особою ВАТ «Харківгаз»код ЄДРПОУ 03359500, суду державними виконавцями не надано.

Також державними виконавцями ОСОБА_7 і ОСОБА_5 не надано належних доказів того, що саме Люботинське управління газового господарства було внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», і такі відомості були наявні в матеріалах виконавчих проваджень на час винесення оскаржуваних постанов про зупинення виконавчих проваджень 18.08.2009 року і 27.10.2009 року відповідно.

Як вже було зазначено вище, відповідно до пункту 3.4 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»(в редакції Закону України від 16.12.2008 року N 670) процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу продовжено 01.01.2011 року. За таких умов, з настанням вказаної дати державний виконавець зобов'язаний був своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ствердження державного виконавця ОСОБА_5 і представника Мерефянської філії ВАТ «Харківгаз»ОСОБА_6 про подовження процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу до 01.01.2013 року у відповідності до Закону України № 2940-VI «Про внесення змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»щодо порядку погашення заборгованості»від 13.01.2011 року, що є підставою, яка не дозволяє поновити виконавчі провадження, суд не приймає до уваги, оскільки ними не надані належні докази того, що вказаний закон розповсюджує свою дію і є чинним саме з 01.01.2011 року.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд вважає, що обидві оскаржувані постанови про зупинення виконавчого провадження необхідно визнати неправомірними як такі, що винесені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», та порушують права стягувачів у виконавчих провадженнях ОСОБА_1 і ОСОБА_3

Згідно з ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Судові витрати, повязані з розглядом скарги, суд, відповідно до ст. 388 ЦПК України, покладає на відділ ВДВС Люботинського міського управління юстиції у Харківській області.

Керуючись ст.ст. 383, 385, 387, 388 ЦПК України, ст.ст. 5, 7, 11, 34, 36 ЗУ «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати неправомірною постанову від 18.08.2009 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 14068990, винесену державним виконавцем ВДВС Люботинського міського управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4

Визнати неправомірною постанову від 27.10.2009 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 15379972, винесену державним виконавцем ВДВС Люботинського міського управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5

Зобовязати державного виконавця ВДВС Люботинського міського управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 провести виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-158/2009, виданого 23.07.2009 року Люботинським міським судом Харківської області, про стягнення з Люботинського управління газового господарства на користь ОСОБА_1 матеріальної і моральної шкоди та судових витрат, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Зобовязати державного виконавця ВДВС Люботинського міського управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 провести виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-166/2009, виданого 23.07.2009 року Люботинським міським судом Харківської області, про стягнення з Люботинського управління газового господарства на користь ОСОБА_3 матеріальної і моральної шкоди та судових витрат, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Люботинського міського управління юстиції Харківської області, адреса: Харківська область, м. Люботи, вул. Радянська, 41, код ЄДРПОУ 34281882, судовий збір на користь держави у розмірі 3,40 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О. О. Малихін