Ухвала суду № 14743441, 05.04.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

№2025/2-н-536/11

УХВАЛА

про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимог

05 квітня 2011 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Смірнова Н.А., розглянувши заяву Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника»Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з холодного водопостачання і водовідведення, централізованого опалення, квартирної плати та вивозу твердих побутових відходів, -

встановив:

В провадження Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла заява про видачу судового наказу, згідно якої заявник прохає видати судовий наказ про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з холодного водопостачання і водовідведення за період з 01.08.1997 року по 01.03.2011 року в сумі 8341,84 грн., заборгованості за послуги за теплопостачання за період з 01.10.1996 року по 01.03.2011 року в сумі 4153,33 грн., заборгованості за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій за період з 01.01.2001 року по 01.03.2011 року в сумі 2630,21 грн., заборгованість за вивіз твердих побутових відходів за період з 01.12.2008 року по 01.03.2011 року у сумі 146,14 грн.

Розглянувши надані матеріали заяви, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимог, щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з холодного водопостачання і водовідведення за період з 01.08.1997 року по 31.12.2003 року в сумі 891,08 грн, заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.10.1996 року по 31.12.2003 року в сумі 2506,96 грн., заборгованості за послуги з утримання будинків та прибудинкової території за період з 01.01.2001 року по 31.12.2003 року в сумі 563,09 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви про видачу документів вбачається спір про право. Згідно ч.5 ст.100 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог.

Як вбачається із заяви та витягу з особового рахунку, заявник просить стягнути з боржників заборгованість за послуги з холодного водопостачання і водовідведення в сумі 8341,84 грн, який виник за період з 01.08.1997 року по 01.03.2011 року, заборгованість за послуги за теплопостачання в сумі 4153,33 грн., який виник за період з 01.10.1996 року по 01.03.2011 року та заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 2630,21 грн., який виник за період з 01.01.2001 року по 01.03.2011 року.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України (в редакції 01.01.2004 року) та ст.71 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції, що діяла до 01.01.2004 року) загальний строк позовної давності складає 3 роки. Згідно до ст.75 Цивільного кодексу Української РСР позовна давність застосовується судом, арбітражним або третейським судом незалежно від заяви сторін, а відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині вимог позивача, а саме в частині стягнення боргу за послуги з холодного водопостачання і водовідведення з 01.08.1997 року по 31.12.2003 року в сумі 891,08 грн., за послуги з теплопостачання з 01.10.1996 року по 31.12.2003 року в сумі 2506,96 грн. та за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2001 року по 31.12.2003 року в сумі 563,09 грн. слід відмовити, оскільки згідно норм матеріального права що діяли в зазначений період, суд зобов’язаний застосовувати строк позовної давності незалежно від заяви сторони у справі.

Керуючись ст.ст.99, 100, 101 ЦПК України, ст.ст.71,75 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст.257 ЦК України (в редакції 01.01.2004 року), ст.267 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити Комунальному підприємству «Дирекція єдиного замовника»Лозівської міської ради Харківської області у прийнятті заяви про стягнення судового наказу в частині вимог, а саме в частині стягнення боргу за послуги з холодного водопостачання і водовідведення з 01.08.1997 року по 31.12.2003 року в сумі 891,08 грн., за послуги з теплопостачання з 01.10.1996 року по 31.12.2003 року в сумі 2506,96 грн. та за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2001 року по 31.12.2003 року в сумі 563,09 грн.

Роз'яснити заявнику, що відмова в прийнятті заяви робить не можливим повторне звернення з такою заявою. Заявник в даному випадку має право на звернення з тією самою вимогою до суду в порядку позовного провадження.

В разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу, внесена сума судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не повертається. В разі подання стягувачем позову до боржника в порядку позовного провадження сума судового збору, сплачена за поданням заяви про видачу судового наказу, зараховується до сум судового збору, встановленою за позовною заявою.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

                    Суддя                                         Н.А. Смірнова