Вирок № 14737347, 08.04.2011, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 1- 10 / 2010р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„06 „ квітня 2011 р. Ямпільський райсуд Сумської області

в складі : головуючого судді Філонової Ю.О.

при секретарі Фесенко О.М.

за участю прокурора Калюжного С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Ямпіль кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився і проживає АДРЕСА_1, українець, громадянство України, не одружений, освіта середня, не працює, раніше судимий:

1) 10.11.2004 року Ямпільським районним судом за ст.ст. 185 ч. 2, 69 КК України до 1 року позбавлення волі;

2) 01.06.2005 року Ямпільським районним судом за ст.ст. 185 ч. 3, 15-185 ч. 3, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 26.12.2006 року Ямпільським районним судом за ст.ст. 186 ч. 2, 71 ч. 1 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 14.07.2010 року умовно-достроково на не відбутий строк 4 місяці 4 дні,

за ч.1 ст.121, ч.1 ст.187 КК України,-

В с т а н о в и в :

04.10.2010 року, з 19:30 години, ОСОБА_1 знаходився в будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які проживають в АДРЕСА_2, де всі разом вживали спиртне. При цьому між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на грунт ревнощів виникла сварка, вході якої ОСОБА_1 будучи в стані алкогольного спяніння вдарив ОСОБА_3 кулаком в обличчя, спричинивши останньому фізичний біль. ОСОБА_3 розуміючи перевагу ОСОБА_1 над ним, почав погрожувати йому, та з метою самозахисту, взяв зі столу столовий ніж і тримав у руці. ОСОБА_1 відібрав ніж та маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, наніс цим ножем удар ОСОБА_3 в праву частину тулубу, в область ребер, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого поранення правої половини грудної клітки з пошкодженням легенів, що супроводжувалося правобічним гемотораксом, які, згідно висновку судово-медичної експертизи кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Крім цього 04.10.2010 року, близько 20:00 години, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, де проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3, після заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, продовжуючи свою злочину діяльність, з ножем в руках, вийшов до сіней будинку, де в той час знаходилась ОСОБА_2, тримаючи мобільний телефон. ОСОБА_1, з метою заволодіння чужим майном, діючи відкрито, приставив до шиї ОСОБА_2 ніж, тобто виражаючи погрозу застосувати насильство, яке є небезпечне для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, почав вимагати, щоб вона віддала йому телефон. Потім ОСОБА_1 не прибираючи від її шиї ножа, вирвав з руки ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Siemens A75»вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи 95 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператору звязку «Київстар», яка для потерпілої матеріальної цінності не представляє, де на рахунку знаходились гроші в сумі 1 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 96 грн. Після скоєння розбійного нападу ОСОБА_1 з місця скоєння злочинів зник, розпорядившись в подальшому викраденим телефоном на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою в скоєнні злочину передбаченого ст.121ч.1 КК України визнав частково, пояснивши, що він тілесні ушкодження заподіяв захищаючись, а не умисно, а за ст. 187 ч. 1 КК України не визнав повністю. При цьому пояснив, що 04.10.2010 року він разом зі знайомою ОСОБА_4 близько 12:00 години приїхали в с. М-Буда, де зустрічалися зі знайомими, а біля 19:00 години прийшли в будинок до ОСОБА_2 та її співмешканця ОСОБА_3 Там ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 почали вживати спиртне, а він спиртне в той день не вживав і був тверезий. Потім ОСОБА_3 який перебував в стані алкогольного спяніння, приревнував його до ОСОБА_2 і вони почали сваритися. При цьому ОСОБА_3 узяв столовий ніж, та почав ним розмахувати перед ОСОБА_1 ОСОБА_1 відвів руку з ножем ОСОБА_3 убік, а потім ударив його кулаком декілька разів в область тулуба. ОСОБА_3 тримаючи ніж у руці, забіг на кухню і кричав погрози. ОСОБА_1 пішов за ним на кухню. Там ОСОБА_3 махав в його сторону ножем, викрикуючи, щоб не підходив. ОСОБА_1 відбиваючи руку ОСОБА_3, порізався об ніж, який той тримав. Це розізлило ОСОБА_1, тому він схопив руку ОСОБА_3 з ножем, вихопив з руки ніж, і вирішив ударити його ножем, що той заспокоївся і більше не заподіяв йому шкоди. Він вихопивши ніж лівою рукою, стоячи лицем до ОСОБА_3, завдав йому удару в задню частину правого боку. Коли він забрав ніж у ОСОБА_3, то в того в руках більше нічого не було і життю та здоровю ОСОБА_1 нічого не загрожувало. ОСОБА_3 він не хотів сильно бити ножем, а хотів заподіяти ОСОБА_3 тілесне ушкодження і тим самим налякати його, щоб той більше нічого не робив, але з ударом, він трохи не розрахував і після удару ножем, ОСОБА_3 сів на підлогу. Після цього він залишив ОСОБА_3 на кухні, а сам вийшов з будинку та разом з ОСОБА_4 поїхали в Свесу. Мобільного телефона він у ОСОБА_2 не забирав.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України та невизнання вини в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.187 КК України, його винність у вчиненні злочинів за обставин, зазначених у описовій частині вироку, підтверджується сукупністю перевірених в судовому засіданні доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що 04.10.2010 року біля 19:00 годин до неї прийшла знайома ОСОБА_4 і ОСОБА_1, які знаходилися в стані алкогольного спяніння. Запросивши їх в будинок, всі сіли до столу де вживали спиртні напої. ОСОБА_2управлялася по господарству, тому вона час від часу виходила з кімнати на подвір`я. Коли повернулася до кімнати черговий раз, то ОСОБА_1 запропонував їй вийти з кімнати, щоб поговорити. ОСОБА_3 почувши це, приревнував її до ОСОБА_1 і почав нецензурно виражатися як в її адресу, так і в адресу ОСОБА_1 і ОСОБА_4 Вона вийшла в сіні, а коли повернулася до кімнати через декілька хвилин, то побачила як ОСОБА_1 бив ногами ОСОБА_3 в іншій кімнаті - на кухні, при цьому ОСОБА_3 лежав на підлозі. ОСОБА_1 бив ОСОБА_3 ногами в область голови і в область ребер. Щоб припинити це, вона сказала ОСОБА_1, що зараз по телефону викличе сюди матір ОСОБА_3, і вийшла в сіні. У сінях, тримаючи в руках мобільний телефон, почала набрати номер матері ОСОБА_3, і в цей момент в сіні вибіг ОСОБА_1, в руці якого знаходився їх столовий ніж з білою ручкою. ОСОБА_1 притиснув її до вхідних дверей, приставив до її шиї даний ніж і почав вимагати, щоб вона йому віддала свій мобільний телефон, а інакше її заріже. Потім він не прибираючи ніж від її шиї, схопив вільною рукою за її руку, де знаходився мобільний телефон і став вивертаючи руку, виривати мобільний телефон, та вимагати, щоб вона віддала йому мобільний телефон, бо він її заріже. ОСОБА_2 злякавшись за своє життя, та сприйнявши такі погрози реально, випустила з руки мобільний телефон, який ОСОБА_1 забрав у неї. В цей час в сінях знаходилася ОСОБА_4, і коли ОСОБА_1 відвернувся, то ОСОБА_2 вирвалася від нього, вискочила на вулицю і побігла до будинку свого брата ОСОБА_6, щоб від нього викликати міліцію. В цей час до будинку її брата підбіг ОСОБА_3, впав на ганку, та почав скаржитися, що йому боляче.При цьому він пояснив, що його ножем на кухні ударив ОСОБА_1

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 підтвердив, що 04.10.2010 року близько 19:00 годин коли він з співмешканкою ОСОБА_2 підійшли до свого будинку, то їх там чекала ОСОБА_4 і ОСОБА_1 Вони на вигляд знаходилися в стані алкогольного спяніння. Всі зайшли в будинок та розташувалися за столом в першій кімнаті, де вечеряли та вживали спиртне. Коли ОСОБА_1 попрохав ОСОБА_2 вийти з ним на вулицю поговорити, то ОСОБА_3 приревнував ОСОБА_2 до ОСОБА_1, і почав кричати і виганяти всіх з будинку. На що ОСОБА_1 ударив його двічі кулаком в обличчя, заподіявши фізичний біль. Розуміючи, що ОСОБА_1 сильніший за нього ОСОБА_3 почав, з метою залякування, викрикувати в його адресу погрози, що заріже його, якщо той не залишить будинок. ОСОБА_1 в цей момент дістав пістолет, як пізніше виявилося, то була запальничка, та направив в його бік . ОСОБА_3 сприйняв пістолет за справжню зброю, і з метою самозахисту, взяв зі столу столовий ніж та почав відходити на кухню, тримаючи його у руці. ОСОБА_1 пішов за ним, де вихватив у ОСОБА_3 з руки ніж, та порізав собі палець.Там ОСОБА_3 упав на підлогу в кухні, і ОСОБА_1 вдарив його в область тулуба ногами, а коли ОСОБА_3 почав підійматися на ноги з підлоги, і в цей час обернувся обличчям до ОСОБА_1, то відчув удар в праву частину спини в районі ребер і гострий біль. У нього відразу пішла кров з рота і він сів на підлогу. Після цього ОСОБА_1 його більше не бив, та вийшов з кухні. Потім ОСОБА_3 вийшов зі свого будинку і пішов до будинку ОСОБА_6, де на ганку йому стало погано. Коли приїхали працівники міліції, то ОСОБА_2 розповіла, що ОСОБА_1 в сінях, коли виходив з будинку, із погрозою застосування столового ножа, який приставляв до її шиї, відібрав у неї мобільний телефон.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердила, що 04.10.2010 близько 12:00 годин, вона разом зі знайомим ОСОБА_1 поїхали в с. М-Буда по справам. Спочатку вони зайшли в гості до її брата, у якого вони пробули близько 1 години і вживали там спиртне, потім в центрі села зустріли знайомих ОСОБА_1 в яких знаходилися до вечора, де також вживали спиртне. Біля 19.00 години вони прийшли до будинку її знайомої ОСОБА_2, яка проживає разом з співмешканцем ОСОБА_3 Знаходячись в будинку, в ході спільного розпиття спиртного ОСОБА_3 приревнував ОСОБА_2 до ОСОБА_1, та почав кричати на них. ОСОБА_1 при цьому, ударив ОСОБА_3 рукою. Потім ОСОБА_1 дістав з кишені пістолет-запальничку і направив убік ОСОБА_3 Пістолет-запальничка виглядав як справжній. ОСОБА_3 почав відступати на кухню, а ОСОБА_1 йшов услід за ним із запальничкою в руках, де в кухні ОСОБА_1 ударив ОСОБА_3 той впав на підлогу, а ОСОБА_1 почав бити його ногами по тулубу. Вона спробувала заспокоїти ОСОБА_1, але він її не слухав. ОСОБА_3 опору не чинив ОСОБА_1 В цей час ОСОБА_2 сказала, що зараз викличе по телефону матір ОСОБА_3, і вийшла в сіні. Через хвилину ОСОБА_1 вибіг з кухні, в сіні, залишивши ОСОБА_3 лежати на підлозі. ОСОБА_4 вийшла вслід за ним і побачила, що ОСОБА_2 була притиснута ОСОБА_1 в кутку сіней. Він приставив ніж, який тримав у руці, до шиї ОСОБА_2, а іншою рукою викручував з руки ОСОБА_2 мобільний телефон. Вирвавши мобільний телефон з руки ОСОБА_2, він поклав його до себе в кишеню куртки. Потім вони вдвох вийшли з будинку і на велосипеді поїхали в смт. Свеса. По приїзду в смт. Свеса, вони спочатку зайшли до чоловіка по прізвиську «ОСОБА_7», де вживали спиртне і там ОСОБА_1 дістав з кишені столовий ніж з білою пластмасовою ручкою, та зламав лезо, залишивши зламаний ніж на столі у «ОСОБА_7». Мобільний телефон, який ОСОБА_1 відібрав у ОСОБА_2, залишився у ОСОБА_1 Про те, що ОСОБА_1 ножем заподіяв тілесне ушкодження ОСОБА_3, вона дізналася 05.10.2010 року у відділенні міліції смт. Свеса.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердив, що в смт. Свеса його знають по прізвиську «ОСОБА_7». 04.10.2010 року увечері в період часу з 21 до 22 годин до нього додому прийшов ОСОБА_1 разом з незнайомою дівчиною.Вони знаходилися в стані алкогольного спяніння і принесли з собою пляшку спиртного, яке всі разом випили, і після цього пішли. Слідуючого ранку, коли він прибирав на кухні, то виявив на столі пластмасу довгастої форми світлого кольору, яка була схожа на рукоятку столового ножа, але без леза. Знайдену рукоятку із столу він викинув в мішок із сміттям.

Такі покази потерпілих та свідків суд вважає за необхідне покласти в основу вироку поскільки вони послідовні, незмінні протягом досудового та судового слідства і обєктивно підтверджуються іншими доказами по справі.А саме:

рапортом оперативного чергового Ямпільського РВ УМВС про звернення гр. ОСОБА_2, про спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень її співмешканцю ОСОБА_3 і відкритого викрадення належного їй мобільного телефону в с. М-Буда.(а.с.3)

Протоколом явки з повинною ОСОБА_1, де він зізнається в заподіянні тілесних ушкоджень ножем ОСОБА_3.(а.с.19)

Протоколом відтворення механізму спричинення тілесних ушкоджень з обвинуваченим ОСОБА_1 в ході якого він пояснив та показав показав механізм нанесення ударів ножем ОСОБА_3.(а.с.62-64)

Протоколом відтворення обставин вчиненого з потерпілою ОСОБА_2 в ході якого вона дательно пояснила та продемонструвала обставини заволодіння ОСОБА_1 у неї мобільного телефону із застосуванням ножа .(а.с.65-67)

Висновком СМЕ № 410 від 25.10.2010 року, в якій встановлено, що ОСОБА_3 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.(а.с.73-74)

Висновком СМЕ № 410/Д від 26.10.2010 року, в якій встановлено, що покази обвинуваченого ОСОБА_1 при проведення відтворення механізму спричинення тілесних ушкоджень відповідають тілесним ушкодженням ОСОБА_3.(а.с.79)

Висновком товарознавчої експертизи № 498 ТЗ від 27.10.2010 року в якій встановлена вартість викраденого мобільного телефону.(а.с.84-86)

Проаналізувавши всі зібрані у справі докази суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за наведених вище обставин доведена повністю.

Доводи підсудного ОСОБА_1 про те, що він заподіяв тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_3 не умисно, а з метою самозахисту, суд вважає безпідставними, і оцінює них, як вибраний спосіб захисту та намагання пом'якшити відповідальність і дані твердження спростовуються матеріалами справи, оскільки в ході судового розгляду не було встановлено, що потерпілий становив для ОСОБА_1 реальну загрозу, погрожуючи життю чи здоров`ю. Також і в своїх показах як в ході досудового слідства так і в суді ОСОБА_1 вказував, що «…коли забрав ніж у ОСОБА_3, то в руках того більше нічого не було і його життю та здоровю нічого не загрожувало.»

Також суд не погоджується з доводами підсудного про те, що він не забирав телефон у потерпілої ОСОБА_2 із застосуванням ножа в процесі нападу, оскільки потерпіла категорично наполягає на цьому, цей факт також був повністю підтверджений показами свідка ОСОБА_4 аналогічні покази потерпіла та свідок давали і під час досудового слідства.Їх пояснення стосовно обставин скоєного злочину повністю співпадають. Не довіряти цим показам у суду немає підстав. Також підсудний в ході досудового слідства при допиті в якості підозрюваного (а.с.47-48), обвинуваченого (а.с.57-58) та при очній ставці з ОСОБА_2 (а.с.61) не заперечував, що дійсно він забрав з рук ОСОБА_2 мобільний телефон .

Той факт, що ОСОБА_1 в момент скоєння злочинних дій знаходився в стані алкогольного спяніння, також було доведено в судовому засіданні показами потерпілих та свідків.

Твердження підсудного ОСОБА_1 про застосування до нього недозволених методів досудового слідства слідчим та органом дізнання, суд вважає безпідставними, бо ці твердження спростовуються постановами прокурора Ямпільського району про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно в.о.слідчого СВ Ямпільського РВ УМВС Мороз В.Л. та помічника дільничного інспектора Лишенка О.А. за відсутністю в їх діях складу злочину (а.с.199-201,238-240) . Вказані постанови підсудним не оскаржувались.

Враховуючи наведене, дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 121 ч. 1 КК України, так як він заподіяв потерпілому ОСОБА_3 умисні тяжкі тілесні ушкодження, тобто умисні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Та за ст. 187 ч.1 КК України, так як він скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаними із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілої ОСОБА_2, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 96 грн.

Обставиною, яка помякшує покарання для підсудного ОСОБА_1 суд визнає часткове визнання вини в скоєному злочині передбаченому ч.1 ст.121 КК України.

Обставини, які обтяжують покарання підсудному, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, рецидив злочинів.

Враховуючи обставини справи, тяжкість вчинених злочинів, які є тяжким злочинами, особу підсудного, який вину визнав частково, має постійне місце проживання, де характеризується посередньо, має слабке здоровя, однак він неодноразово судимий, злочини скоїв маючи не зняту і не погашену судимость та в період умовно-дострокового звільнення, ніде не працює, суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному у виді позбавлення волі, бо тільки такий вид покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Також призначаючи покарання суд враховує і те, що підсудний ОСОБА_1 раніше судимий 26.12.2006 року Ямпільським районним судом за ст.ст. 186 ч. 2, 71 ч. 1 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, згідно постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 14.07.2010 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 4 місяці 4 дні, новий злочин вчинив протягом невідбутої частини покарання, тому покарання йому в теперішній час необхідно призначити із застосуванням ст.71 КК України.

По справі були заявлені цивільні позови :

- потерпілим ОСОБА_3 на суму 5773,10 грн., з них 773,10 матеріальної шкоди, та 5 000 грн. моральної шкоди.,

- потерпілою ОСОБА_2 на суму 2096 грн., з них 96 матеріальної шкоди, та 2000 грн. моральної шкоди.,

- прокурором про стягнення 999,50 грн витрат на лікування потерпілого від злочину, в умовах стаціонару.

Підсудний цивільний позов потерпілого ОСОБА_3,визнав в частині матеріальної шкоди, а моральну шкоду потерпілого та всі позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 не визнав.

Цивільний позов прокурора визнав.

Суд, заявлені позови потерпілих щодо відшкодування матеріальної шкоди, а саме ОСОБА_3 на суму 773,10, та ОСОБА_2 на суму 96грн., вважає за необхідне задовольнити, бо заподіяння шкоди на такі суми, було підтверджено в судовому засіданні.

Щодо розміру моральної шкоди, то суд вважає за необхідне задовольнити такі вимоги частково, а саме потерпілому ОСОБА_3 на суму 2 500грн, потерпілій ОСОБА_2 на суму 1000грн, враховуючи при цьому, відповідно до вимог ст.23 ЦК України, ступінь вини підсудного та характер його дій, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_3 зазнав фізичного болю, та отримав тяжке тілесне ушкодження, знаходився тривалий час на стаціонарному лікуванні, в зв"язку з чим були порушені його життєві плани і він не міг утримувати свою сім`ю. Потерпіла ОСОБА_2 також зазнача моральних страждань від нападу з застосуванням ножа на неї ОСОБА_1 та втрати телефону. При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

Цивільний позов прокурора району про стягнення витрат на лікування потерпілого на суму 999 грн 50 коп. знайшов своє підтвердження в судовому засіданні і підлягає задоволенню, оскільки внаслідок протиправних дій підсудного ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_3 проходив лікування в умовах стаціонару і на його лікування закладом охорони здоров`я була витрачена дана сума (а.с. 127).

По справі є судові витрати за проведення товарознавчої експертизи на суму 103 грн. 20 коп.(а.с.84) У відповідності зі ст.93 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути ці витрати з підсудного.

По справі є речові докази : футболка ОСОБА_3 яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Ямпільського РВ УМВС.(а.с.103) Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121 КК України та ч.1 ст.187 КК України і призначити йому покарання :

за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років ;

за ч.1 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки ;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Ямпільського районного суду від 26.12.2006 року, у виді двох місяців позбавлення волі, і остаточно визначити ОСОБА_1 до відбування, покарання у виді позбавлення волі на строк шість років два місяці.

Запобіжний захід засудженому залишити до вступу вироку в законну силу- утримання під вартою і строк відбуття покарання рахувати з часу його затримання, тобто з 19 жовтня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на суму 103 грн. 20 коп. які необхідно перерахувати на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області: код 25574892, рахунок 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування шкоди 3273грн 10коп .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування шкоди 1096 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового Управління Ямпільської РДА 999 грн 55 коп., витрат , пов`язаних з лікуванням потерпілого в Ямпільській ЦРЛ.

Речові докази: чоловіча сорочка (футболка ОСОБА_3) яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Ямпільського РВ УМВС, знищити.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Сумської області, через Ямпільський райсуд, протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу, а засудженим в той же строк, з дня отримання копії вироку.

Суддя Ю.О.Філонова