Ухвала суду № 1473535, 10.01.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: №22-а-3161\08 Головуючий у 1-й інстанції Морозов С.М.

Доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Бистрик Г.М.

суддів Бєлової Л. В.,

Малиніна В.В.,

при секретарі Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника позивача ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» Паньшиної О.П. і представника відповідача ДПІ у Солом*янському районі м.Києва Столярова В.М. на постанову Господарського суду м.Києва від 07.06.2007 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Господарського суду м.Києва від 07.06.2007 року позовні вимоги ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» задоволено частково.

Представник позивача не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити постанову Господарського суду м. Києва від 07.06.2007р. в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача щодо застосування штрафних санкцій за № 0000762301\3 від 21.11.2005р., за № 0000772301\3 від 21.11.2005р., та за № 0001912301\3 і № 0001922301\3 від 21.11.2007р..

Представник відповідача не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 07.06.2007р. з постановленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача і відповідача апеляційні вимоги підтримали та вїх обґрунтування зазначили, що судом першої інстанції неповно зясовано усі обставини справи, не надано належної оцінки доказам, а також порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний адміністративний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ВАТ „Трест „Київміськбуд-2" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 01.04.2006р.", за результатами якої було складено акт від 23.06.2006р. № 2658/2920/23-09-04012661 (далі - акт перевірки).

Висновками акта перевірки зазначено, що позивачем за перевірений період порушено п. п. 2, 3, 6 „Положення про збір за право на використання символіки міста Києва", що є додатком до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 09.04.1996 р. № 514 „Про внесення змін та доповнень до рішення XVI сесії XXI скликання Київської міської Ради народних депутатів від 15.02.94 р. № 7 „Про введення збору за право на використання символіки міста Києва", внаслідок чого занижено податкове зобов'язання зі збору за право використання місцевої символіки.

Такі висновки акта перевірки мотивовані тим, що „Київміськбуд" відповідно до рішення Київської міської Ради народних депутатів від 15.02.1994р. № 7 „Про введення збору за право використання символіки м. Києва" (зі змінами і доповненнями) та п. 76 „Переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відноситься до місцевої символіки", затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.1996р. № 39, є платником збору за право на використання символіки м. Києва. Оскільки назва позивача - ВАТ „Київміськбуд" містить слово „Київ", в акті перевірки зроблено висновок про використання позивачем у комерційній діяльності місцевої символіки та донараховано йому податкове зобов'язання зі збору за право використання місцевої символіки за період з І кв. 2005 р. по І кв. 2006 р. включно.

На підставі даного акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2006р. № 0002492312/0, яким позивачу, з посиланням на пп. „а" та „б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", ст. ст. 12,19 Декрету КМ України „Про місцеві податки і збори", п. 4.1, 6.2, 6.3 Положення до Рішення Київської міської ради від 05.02.94р. № 7 „Про введення збору за право використання символіки м. Києва" визначено суму податкового зобов'язання зі збору за право використання місцевої символіки у розмірі 98616,04 грн., в т.ч. 67607,10 грн. - основний платіж та 31008,94 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішеннями податкових органів в задоволенні скарг позивача на прийняте ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податкове повідомлення-рішення в межах процедури адміністративного оскарження було відмовлено і за результатами розгляду поданих в порядку адміністративного оскарження скарг позивача та на підставі рішень відповідача, прийнятими за результатами розгляду цих скарг, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 31.07.2006 р. № 0002492312/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі збору за право використання місцевої символіки у розмірі 98616,04 грн., в т.ч. 67607,10 грн. - основний платіж та 31008,94 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- від 26.09.2006 р. № 0002492312/2 (предмет спору в даній справі), яким позивачу також, з посиланням на п. п. „а" та „б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" та ст.ст. 11, 12 Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори" від 29.05.1993 р. № 56-93, пп. 17.1.1, 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", визначено суму податкового зобов'язання зі збору за право використання місцевої символіки у розмірі 98616,04 грн., в т.ч. 67607,10 грн. - основний платіж та 31008,94 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993 р. № 56-93, що збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з матеріалів справи не вбачається використання позивачем жодного із передбачених Декретом видів місцевої символіки, а саме - герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток.

В акті перевірки зазначено, що згідно з п. 76 „Переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відноситься до місцевої символіки", затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.1996р. № 39, назву „Київ" включено до переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку.

Частиною 4 статті 9 КАС України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Тому колегія суддів погоджується з твердженням Господарського суду про те, що „Перелік назв об'єктів та історичних пам'яток, що відноситься до місцевої символіки", затверджений розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.1996 р. № 39, не підлягає застосуванню у даному випадку в силу ч. 4 ст. 9 КАС України, оскільки він не відповідає ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993 р. № 56-93, який має вищу юридичну силу.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що Положення про збір за право на використання символіки міста Києва (в редакції, що затверджена розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 09.04.1996 р. № 514) та Перелік назв об'єктів та історичних пам'яток, що відноситься до місцевої символіки", затверджений розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.1996 р. № 39, які в розумінні Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи та інтереси громадян або носять міжвідомчий характер, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731, мають міжвідомчий характер, були зареєстровані в установленому чинним законодавством порядку.

Тому, оскільки матеріалами справи не підтверджується використання позивачем з комерційною метою визначеної у ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори" місцевої символіки, суд першої інстанції правомірно визнав таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, висновок акта перевірки про те, що позивач є платником збору за право використання місцевої символіки, і безпідставним, у зв'язку з цим, визначення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми податкового зобов'язання з цього збору у розмірі 67607,10 грн. та штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанова Господарського суду м.Києва від 06 червня 2007 рокуприйнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.

Доводи, наведені представниками позивача і відповідача в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційні скаргипредставника позивача ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» Паньшиної О.П. і представника відповідача ДПІ у Солом*янському районі м.Києва Столярова В.М. - залишити без задоволення .

ПостановуГосподарського суду м.Києва від 07.06.2007 рокупо справі №22-а-3161\08 - залишити без змін.

Справу №22-а-3161\08 повернути до Господарського суду м.Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий: підпис

Судді: підпис