Вирок № 14716798, 06.04.2011, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-115/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 року м.Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді: Бобрушко В.І.

при секретарі: Токар А.А.

з участю прокурора: Роман В.М.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

педагога ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, України, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого Хустським районним судом Закарпатської області від 27.05.2004 року за ст..121 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі, постановою Самбірського міськрайонного суду від 24 лютого 2006 року звільненого від покарання у виді позбавлення волі умовно-достроково на 2 роки 5 місяців 10 днів з переданням на навчання Кічерельській загальноосвітній школі Хустського району, Закарпатської області,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 186 ч. 1 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Драгово, Хустського району, мешканця АДРЕСА_2, України, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого Хустським районним судом Закарпатської області від 03.04.2009 року за ст..289 ч.3 КК України на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 9 травня 2010 року, близько 16-ї години, на подвір»ї свого будинку в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, відкрито заволодів золотим ланцюжком та підвіскою у вигляді хрестика, належних потерпілій ОСОБА_6, зірвавши їх з шиї потерпілої ОСОБА_6, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 598 гривень.

ОСОБА_5 22 червня 2010 року, близько 23-ї години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, таємно, діючи умисно, з корисливих мотивів, відсунувши засов на вхідних дверях літньої кухні, яка розташована на території дворогосподарства в АДРЕСА_3, проник всередину літньої кухні, звідки викрав мобільний телефон марки «Нокія 6230 І», вартістю 240 гривень та грошові кошти в сумі 100 гривень, належних потерпілому ОСОБА_7, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 340 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, не визнав та пояснив, що 9 травня 2010 року він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_8 та дівчатами ОСОБА_6 та ОСОБА_9 прийшли до нього додому в АДРЕСА_1. Його мати ОСОБА_10 спочатку не хотіла пускати їх до будинку, але почався дощ і вона їх впустила всередину будинку. В подальшому в будинку вони пили пиво та слухали музику. Через годину ОСОБА_9 пішла з будинку та не повернулася, а ОСОБА_6 залишилася. Потім він разом з ОСОБА_6 вийшли на подвір»я будинку і вона почала його просити провести її додому, але він відмовився, а тому вона почала плакати. Ніякої фізичної сили до ОСОБА_6 він не застосовував та золотий ланцюжок з підвіскою з її шиї він не зривав. Вказані золоті вироби ОСОБА_6 дала йому добровільно, так як вони домовилися з нею, що наступного дня він їх поверне їй. На другий день він зібрав речі та поїхав в Київ. На даний час золотий ланцюжок з підвіскою знаходяться в потерпілої ОСОБА_6 Просить його виправдати по даному обвинуваченню.

У вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 також не визнав та пояснив, що 22 червня 2010 року його в гості запросив знайомий ОСОБА_5, в якого вони випили пиво. Потім вони пішли до нього додому, де також випили пиво. Близько 23-ї години ОСОБА_5 запропонував піти в гості до їх знайомого ОСОБА_7, який проживає в АДРЕСА_3. Коли вони підійшли до будинку ОСОБА_7, то ОСОБА_5 постукав у двері, але вони були зачинені і їм ніхто не відкривав двері. Тоді ОСОБА_5 вирішив зайти до приміщення будинку через незасклене вікно, щоб розбудити ОСОБА_7 Як тільки ОСОБА_5 заліз до будинку, він почув крики матері ОСОБА_7, а через деякий час на вулицю вийшов ОСОБА_5, сказавши, що ОСОБА_7 в будинку не має і в ньому знаходиться тільки його мати. Після цього вони пішли до літньої кухні яка знаходиться навпроти будинку. Підійшовши до вхідних дверей, ОСОБА_5 відчинив їх та зайшов до приміщення літньої кухні. Так як всередині літньої кухні було темно, ОСОБА_5 попросив його, щоб він посвітив йому ліхтарем, що він і зробив. Коли він освічував кімнату, то побачив, що в даній кімнаті на ліжку знаходився ОСОБА_7 та спав. Що відбувалося в будинку він не бачив, так як весь час знаходився на подвір»ї. Просить його виправдати по даному обвинуваченню.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, не визнав та пояснив, що 22 червня 2010 року близько 11-ї години до нього додому прийшов його знайомий ОСОБА_4 і вони разом вживали алкогольні напої. Потім вони пішли до ОСОБА_4 і вже в нього вдома продовжили вживати алкогольні напої. Близько 23-ї години він запропонував піти до його знайомого ОСОБА_7, який проживає в АДРЕСА_3, так як той боргував йому гроші в сумі 2000 гривень. Коли вони підійшли до будинку ОСОБА_7, він постукав у вхідні двері будинку та спробував їх відчинити, але вони були зачинені і їм ніхто їх не відкривав. Через незасклене вікно він зайшов до приміщення будинку, щоб розбудити ОСОБА_7, однак його там не було. В будинку він почув як хтось ходить, після чого побачив матір ОСОБА_7, яка почала на нього кричати, але він їй пояснив, що раніше телефонував її сину ОСОБА_7, і вони з ним домовилися зустрітися в нього вдома. На це вона йому відповіла, що ОСОБА_7 в будинку немає і що він знаходиться в літній кухні. Вийшовши на вулицю, він разом з ОСОБА_4 пішли до літньої кухні, яка знаходиться навпроти будинку. Підійшовши до вхідних дверей літньої кузні, він відчинив засов на дверях і зайшов до приміщення літньої кухні. Так як в приміщенні було темно, він попросив ОСОБА_4, щоб той посвітив йому ліхтарем. Зайшовши всередину літньої кухні, він сів на ліжко біля ОСОБА_7, розбудив його та почав в нього запитувати, коли він поверне борг, так як йому потрібні гроші. На це він дав йому свій мобільний телефон марки «Нокія 6230 І»та грошову купюру номіналом 100 гривень. Також вони з ним домовилися, що коли ОСОБА_7 поверне борг, то він віддасть йому його мобільний телефон. Потім в літню кухню зайшла мати ОСОБА_7 і він вийшов з будинку. Також зазначив, що з приміщення будинку, де проживає ОСОБА_7, куди він зайшов спочатку, мобільного телефону марки «Нокія 6230 І»він не викрадав. Просить суд суворо його не карати.

Розглянувши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_7 від даних показань на досудовому слідстві відмовився та дав по справі непослідовні покази. Так, в судовому засіданні ОСОБА_7 пояснив, що в 2009 році ОСОБА_5 позичив йому грошові кошти в сумі 2000 гривень, які він йому не повернув до сьогоднішнього часу. 22 червня 2010 року, близько 21-ї години, ОСОБА_5 зателефонував йому та сказав, що прийде до нього за грошима. Близько 23-ї години він та його мати лягли спати. Він ліг спати в літній кухні, а мати лягла спати в будинку. Через деякий час його розбудили ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вони з ним привіталися та попросили в нього цигарки. Оскільки їх у нього при собі в літній кухні не було, він вийшов з літньої кухні та пішов принести їм цигарки з будинку. Так як двері в будинок були замкнуті, він постукав в них, але оскільки скло на дверях було не прикріплене, воно впало та розбилося. Зайшовши в будинок, він взяв цигарки та на вулиці віддав їх ОСОБА_4 Потім ОСОБА_5 почав запитувати в нього про борг, на що він відповів, що віддасть пізніше. Потім він дав ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Нокія 6230 І»і грошові кошти в сумі 100 гривень, так як домовилися з ним, що коли він поверне йому борг, то він віддасть йому телефон. Так як телефон був без сім-карти та акумулятора він зайшов до будинку, а тим часом мати двері закрила. ОСОБА_5 почав стукати в двері, але він крикнув з коридору, що наступного дня зателефонує йому, після чого хлопці пішли геть. Потім його мати розповіла йому, що чула як в будинку хтось ходив та попросила його подивитися чи з будинку нічого не зникло. Подивившись чи все на місці, він виявив відсутність мобільного телефону біля ліжка в літній кухні, який поставив на підлогу перед тим як лягти спати. Через три дні він знайшов свій телефон, який закотився під ліжко. У його відсутності мати виявила, що з серванту в кімнаті будинку зник його мобільний телефон марки «Нокіа 6230 І»без акумуляторної батареї та сім карти вартістю 400 гривень. Але не знаючи про його борг перед ОСОБА_5 та про те, що він віддав йому цей телефон на деякий час до тих пір, поки не віддасть борг, вона зранку пішла та розповіла все священнослужителеві, який сказав матері, що викличе працівників міліції. Просить суд суворо не карати підсудних.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 від даних показань на досудовому слідстві відмовилася та дала по справі непослідовні покази. Так, в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснила, що 9 травня 2010 року, близько 11-ї години, їй зателефонував ОСОБА_4 та сказав, що знаходиться в м. Хуст і може заїхати за нею в с. Велятино. Через кілька хвилин ОСОБА_4 разом зі своїм братом та ОСОБА_9 на автомобілі приїхали в с.Велятино і вона з ними поїхала в с. Драгово. Деякий час вони знаходилися у магазині «АБЦ»в присілку «Кічерели», де ОСОБА_4 замовив собі пиво, після чого до них підійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_5 Так як почався дощ, на пропозицію ОСОБА_4 вони всі пішли до нього додому, купивши по дорозі пиво. Всередині будинку у ОСОБА_4 хлопці вживали горілку та пиво, при цьому вона алкогольні напої не вживала. Потім до будинку прийшли також ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Через годину ОСОБА_9 пішла геть, а вона ще залишилася в будинку, так як ОСОБА_4 її не відпускав додому. Близько 16-ї години вона з ОСОБА_4 вийшла на подвір»я біля його будинку, де він попросив в неї поносити її золотий ланцюжок та підвіску у вигляді хрестика, на що вона погодилася і віддала йому ці золоті вироби на деякий час при умові, що він їх поверне з часом. Потім вона попросила ОСОБА_4, щоб той її провів до дороги, але він відмовився так як перебував в стані алкогольного сп»ягніння, в результаті чого вони посварилися. Після цього до неї підійшов ОСОБА_12 і вона попросила його провести її до центральної дороги, на що він погодився і вони пішли. Також ствердила, що ніяких тілесних ушкоджень того дня ОСОБА_4 їй не наносив, а тільки висловлювався нецензурними словами. Золотий ланцюжок з підвіскою у вигляді хрестика з її шиї він не зривав так як їх вона віддала йому добровільно. На даний час матеріальних та моральних претензій до підсудного ОСОБА_4 вона не має, а тому просить суд суворо його не карати та не застосовувати відносно нього покарання у вигляді позбавлення волі.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що 9 травня 2010 року її донька ОСОБА_6 сказала, що їй зателефонувала ОСОБА_9 та запросила її піти з ОСОБА_9 Близько 21 години 15 хвилин її донька ОСОБА_6 повернулась додому, але чи знаходився в неї на шиї золотий ланцюжок з підвіскою у вигляді хрестика вона не звернула увагу і про те, що їх в неї викрали вона їй нічого не казала. Про це вона дізналася від працівників міліції.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що 22.06.2010 року близько 23-ї години вони з сином лягли спати, при цьому її син ОСОБА_7 ліг спати в літній кухні, що розташована неподалік від їх будинку, а вона лягла спати в спальній кімнаті будинку. Близько через півгодини вона почула як хтось ходить по будинку і, проходячи по кімнатах будинку, в одній з них на дивані вона побачила ОСОБА_5 Спитавши в нього, що він робить у такий час в її будинку, ОСОБА_5 почав кричати і ображати її нецензурними словами, а тому вона його спочатку облила гарячою водою та кинула на нього тепел з печі, після чого виштовхала його на подвір»я так як ОСОБА_5 схопив її за руку та штовхнув, від чого вона впала на землю. На подвір»ї також знаходився ще один хлопець, обличчя якого вона не побачила. Закривши вхідні двері на замок, ОСОБА_5 з невідомим їй хлопцем почали стукати в двері, щоб вона їх впустила, під час чого розбилося скло на дверях, але вона їх все одно не пустила в будинок. Після того як хлопці пішли геть, вона про все розповіла сину ОСОБА_7, і він пішов дивитися, чи нічого не зникло з будинку. При цьому він виявив, що з серванта з будинку зник його мобільний телефон без акумуляторної батареї, а з літньої кухні пропав його мобільний телефон. Почувши це, вона вранці пішла до священнослужителя та розповіла йому про даний випадок, на що він сказав, що викличе працівників міліції.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що він працює священнослужителем в храмі в с. Кричево-Росоші. 23.06.2010 року, близько 5-ї години ранку, він знаходився в себе в дома і в цей час до нього додому прийшла мешканка с. Кричево ОСОБА_15, розповівши, що вночі до неї в приміщення будинку та літньої кухні зайшли ОСОБА_5 ще з одним невідомим їй хлопцем, і після того як вони пішли, вона разом зі своїм сином ОСОБА_7 виявили, що з приміщення будинку та приміщення літньої кухні зникли два мобільні телефони та 100 гривень. Почувши це він відразу поїхав до сільського голови с.Кричево та розповів йому про даний інцидент. Після цього голова села викликав працівників міліції, які затримали даних осіб.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що 09.05.2010 року вона знаходилась в себе вдома і близько 15-ї години додому прийшов її син ОСОБА_4 разом зі своїми друзями ОСОБА_8, ОСОБА_5 та двома невідомими їй на той час дівчатами на ім»я ОСОБА_9 та ОСОБА_6. Побачивши їх, вона спочатку їх не впускала до будинку, але на прохання свого сина ОСОБА_4 вона все ж таки впустила їх до будинку. Через деякий час до будинку прийшли також двоє друзів сина ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Після цього, дівчина ОСОБА_9 вийшла з будинку та пішла, а дівчина ОСОБА_6 ще залишилася в будинку. Гості, які знаходились в будинку, час від часу виходили на подвіря та повертались в будинок. Через деякий час біля будинку вона побачила, що ОСОБА_6 плаче та просить ОСОБА_12 провести її до центральної дороги, на що він погодився і вони пішли. Того ж дня вона побачила на шиї свого сина ОСОБА_4 золотий ланцюжок та підвіску, а тому спитала в нього, кому ці золоті вироби належать, на що він їй відповів, що даний ланцюжок та підвіску йому дала ОСОБА_6 при умові, що наступного дня він поверне їй ці золоті вироби. Наступного дня її син ОСОБА_4 зібрав речі та поїхав в м. Київ. Також зазначила, що в її присутності ніхто нікому тілесні ушкодження не завдавав.

Неповнолітній свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні ствердив, що 09.05.2010 року він разом зі своїм братом ОСОБА_13 проходили біля будинку, де проживає ОСОБА_4, та побачили своїх знайомих друзів ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які запросили їх в гості, на що вони погодились. Зайшовши до будинку, вони побачили двох незнайомих на той час дівчат ОСОБА_9 та ОСОБА_6 Через деякий час ОСОБА_9 пішла з будинку та більше не поверталася, а ОСОБА_6 залишилась у будинку. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вийшли разом на подвір»я. Потім він з братом ОСОБА_13 також вийшли на вулицю та побачили як ОСОБА_6 плаче і при цьому попросила їх провести її до центральної дороги с.Драгово, на що вони погодилися і пішли разом. Йдучи дорогою ОСОБА_6 плакала та розповіла йому, що ОСОБА_4 зірвав з її шиї золотий ланцюжок та підвіску і при цьому наніс їй один удар в область обличчя. Також зазначив, що в будинку в ОСОБА_20 він бачив на шиї в ОСОБА_6 золотий ланцюжок з підвіскою, а коли провадив її до дороги, цих золотих виробів в неї вже не було.

Неповнолітній свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що 09.05.2010 року він разом зі своїм братом ОСОБА_12 проходили біля будинку, де проживає ОСОБА_4, та побачили своїх знайомих друзів ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які запросили їх в гості, на що вони погодились. Вони зайшли до будинку, де побачили двох незнайомих на той час дівчат ОСОБА_9 та ОСОБА_6 Через деякий час ОСОБА_9 пішла з будинку та більше не поверталася, а ОСОБА_6 залишилась. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вийшли разом на подвір»я. Через півгодини він з братом ОСОБА_12 також вийшли на вулицю та побачили як ОСОБА_6 плаче і при цьому попросила їх провести її до центральної дороги с.Драгово, на що вони погодилися і пішли разом з нею. Про те, що ОСОБА_4 зірвав з шиї ОСОБА_6 золотий ланцюжок та підвіску і при цьому наніс їй один удар в область обличчя він дізнався від свого брата ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні ствердив, що 23.06.2010 року близько 14-ї години до нього додому прийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і ОСОБА_4 вийняв з кишені штанів поліетиленовий пакет, в якому знаходився золотий ланцюжок та підвіска, попросивши його передати їх мешканці с. Велятино ОСОБА_6, на що він погодився. Через кілька хвилин до нього додому прийшли працівники міліції і ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пішли разом з ними. 26.06.2010 року золотий ланцюжок з підвіскою він приніс в Хустський відділ міліції та добровільно видав їх працівникам міліції. Крім того пояснив, що 09.05.2010 року, близько 13 години, йому зателефонував ОСОБА_4 та попросив його підійти до магазину «АБЦ»в с. Драгово., куди він і прийшов разом з ОСОБА_5 В магазині також перебували дівчата з с. Велятино ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Випивши в магазині пиво, вони всі разом пішли додому до ОСОБА_4, де вживали спиртні напої, при цьому дівчата спиртні напої не вживали. Через дві години він разом зі своєю матірю ОСОБА_21 пішов додому.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 07.05.2010 року їй зателефонував невідомий хлопець, сказавши, що помилився номером телефону, але розпочав з нею розмову. Під час розмови по телефону та подальшої зустрічі з незнайомцем 08.05.2010 року в кафе «Фазан»в м. Хуст вони познайомились, і вона дізналася, що незнайомий хлопець є мешканцем с. Драгово ОСОБА_4 08.05.2010 року ввечері їй знову зателефонував ОСОБА_4 та запропонував поїхати з ним в с. Драгово на відпочинок, на що вона погодилася. Наступного дня, 09.05.2010 року, близько 13-ї години, ОСОБА_4 заїхав за нею в с. Велятино і разом з ними в с. Драгово також поїхала ОСОБА_6 В с. Драгово вони зайшли в магазин, де за столиком сиділи вже ОСОБА_8, ОСОБА_5 та інші хлопці та вживали спиртні напої. Через деякий час почався дощ і ОСОБА_4 запропонував усім піти до нього додому, на що всі погодилися. По дорозі хлопці купили горілку та пиво, які почали вживати в будинку в ОСОБА_4 Через деякий час вона вийшла з будинку та пішла додому. 10.05.2010 року вона прийшла до ОСОБА_6 і та їй сказала, що 09.05.2010 року ОСОБА_4 забрав в неї золотий ланцюжок з підвіскою, спричинивши їй тілесні ушкодження.

З протоколу огляду місця події від 23.06.2010 року з доданою до нього фото таблицею по епізоду крадіжки в потерпілого ОСОБА_7 встановлено місце вчинення злочину.

(а.с.3-7)

Актом добровільної видачі від 23.06.2010 року по епізоду крадіжки встановлено факт отримання від підсудного ОСОБА_5 викраденого мобільного телефону марки «Нокія 6230 І»та купюри номіналом 100 гривень.

(а.с.11)

Висновком судово-товарознавчої експертизи від 12.07.2010 року №1382 та доданими до неї фото-таблицями стверджено вартість викраденого мобільного телефону по епізоду крадіжки.

(а.с.106-111)

З протоколу огляду від 26.06.2010 року по епізоду грабежу відносно потерпілої ОСОБА_6 встановлено факт отримання від ОСОБА_8 золотого ланцюжка та підвіски у вигляді хрестика, які він отримав від підсудного ОСОБА_4

(а.с.121)

Висновком судово-товарознавчої експертизи від 19.07.2010 року №1478 та доданими до неї фото-таблицями стверджено вартість викрадених золотого ланцюжка та підвіски у вигляді хрестика по епізоду грабежу.

(а.с.175-180)

Таким чином, оцінивши зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст.186 ч.1 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Дії підсудного ОСОБА_5 по епізоду крадіжки мобільного телефону марки «Нокія 6230 І»з літньої кухні ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення.

Заперечення підсудним ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України і його доводи про те, що золотий ланцюжок з підвіскою з шиї потерпілої ОСОБА_6 він не зривав, а їх вона йому добровільно віддала при умові, що він ці золоті вироби наступного дня їй поверне, суд вважає безпідставними і такою версію підсудного надуманою, оскільки це суперечить зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні доказам, які узгоджуються між собою з іншими матеріалами справи, а саме даною підсудним ОСОБА_4 явки з повинною від 24.06.2010 року (а.с.120), де він зізнався у вчиненні грабежу золотого ланцюжка з підвіскою в потерпілої ОСОБА_6 , показанням свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також даним під час досудового слідства показанням самої неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6, в яких вона пояснила, що 09.05.2010 року ОСОБА_4 на території свого подвір»я в АДРЕСА_1, зірвав з її шиї золотий ланцюжок та підвіску, одягнувши при ній їх на себе.

Ці дані під час досудового слідства показання неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 у звязку із зміною нею показів оголошені і досліджені в судовому засіданні.

(а.с.172-173)

Не бере суд до уваги і заперечення своєї вини підсудним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України щодо крадіжки у потерпілого ОСОБА_7 мобільного телефону марки «Нокія 6230 І»та грошових коштів в сумі 100 гривень з приміщення літньої кухні, а його доводи про те, що потерпілий ОСОБА_7 добровільно віддав йому свій мобільний телефон марки «Нокія 6230 І»та грошову купюру номіналом 100 гривень в рахунок боргу, суд вважає надуманими, так як підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні дав по справі непослідовні покази щодо фактичних обставин справи, в яких він свою вину не визнав, оскільки це суперечить зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні доказам, які узгоджуються між собою з іншими матеріалами справи, а саме даним ним показанням на досудовому слідстві, де він зізнався у вчиненні крадіжки мобільного телефону марки «Нокія 6230 І»та грошових коштів в сумі 100 гривень з приміщення літньої кухні в потерпілого ОСОБА_7, даним на досудовому слідстві показанням потерпілого ОСОБА_7, показанням свідків ОСОБА_15. ОСОБА_17

Ці дані під час досудового слідства показання підсудного ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_7 у звязку із зміною ними показів оголошені і досліджені в судовому засіданні.

(а.с.91-92,74-76)

Органом досудового слідства підсудному ОСОБА_4 також пред»явлено обвинувачення в тому, що він, 22 червня 2010 року, близько 23-ї години 30 хвилин, в с. Кричево, за попередньою змовою з ОСОБА_5, з метою викрадення чужого майна, через відкрите вікно з лицьової сторони будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_7 проникли до середини приміщення вказаного будинку, звідки таємно викрали мобільний телефон марки «Нокія 6230 І»вартістю 240 гривень. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, вказані особи, відсунувши засов на вхідних дверях літньої кухні, яка розташована на подвір»ї вказаного будинку, проникли всередину літньої кухні, звідки викрали мобільний телефон марки «Нокія 6230 І», вартістю 450 гривень та грошові кошти в сумі 100 гривень, належних потерпілому ОСОБА_7, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 790 гривень.

Органом досудового слідства ці дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 185 ч.3 КК України за кваліфікуючими ознаками як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.

Оскільки ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не здобуто доказів того, що підсудний ОСОБА_4 22 червня 2010 року також приймав участь разом з підсудним ОСОБА_5 в крадіжці мобільних телефонів марки «Нокія 6230 І»та грошових коштів в сумі 100 гривень, належних потерпілому ОСОБА_7, з будинку та літньої кухні по АДРЕСА_3, суд вважає, що в діях підсудного ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ст. 185 ч.3 КК України, а тому за ст. 185 ч.3 КК України підсудного ОСОБА_4 слід виправдати.

Суд також виключає з об»єму обвинувачення ОСОБА_4 обставину, що обтяжує покарання підсудного - вчинення злочину повторно як обставину, що матеріалами справи не стверджено.

Органом досудового слідства підсудному ОСОБА_5 також пред»явлено обвинувачення в тому, що він, 22 червня 2010 року, близько 23-ї години 30 хвилин, в с. Кричево, за попередньою змовою з ОСОБА_4, з метою викрадення чужого майна, через відкрите вікно з лицьової сторони будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_7 проникли до середини приміщення вказаного будинку, звідки таємно викрали телефон марки «Нокія 6230 І».

Органом досудового слідства ці дії ОСОБА_5 по епізоду крадіжки мобільного телефону марки «Нокія 6230 І»з будинку ОСОБА_7 кваліфіковано за ст. 185 ч.3 КК України за кваліфікуючими ознаками як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.

Суд виключає з об»єму обвинувачення ОСОБА_5 викрадення мобільного телефону марки «Нокія 6230 І», належного потерпілому ОСОБА_7, з будинку по АДРЕСА_3, за попередньою змовою групою осіб, оскільки потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні ствердив, що один з викрадених мобільних телефонів марки «Нокія 6230 І»він знайшов в себе вдома через три дні після повідомлення в міліцію про крадіжку в нього телефонів, а доказів причетності підсудного ОСОБА_4 до вчинення даної крадіжки мобільних телефонів марки «Нокія 6230 І» ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не здобуто.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується посередньо, раніше судимого, обставини справи, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_4 суд визнає добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_4 є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, раніше судимого, обставини справи, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_5 суд не знайшов.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_5 є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння, рецидив злочинів.

При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно підсудного ОСОБА_4 з врахуванням думки потерпілої, яка просить суворо не карати підсудного та не застосовувати відносно нього міру покарання у вигляді позбавлення волі, суд бере до уваги ту обставину, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів і після звільнення з місць позбавлення волі знову вчинив умисний середньої тяжкості корисливий злочин, що свідчить про його стійку кримінальну поведінку, а тому суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_4 і попередження вчинення з його боку нових злочинів можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно обрати остаточне покарання в виді позбавлення волі на певний строк.

При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно підсудного ОСОБА_5, суд бере до уваги ту обставину, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення умисного злочину і до відбуття покарання за попереднім вироком знову вчинив умисний тяжкий корисливий злочин, що свідчить про його стійку кримінальну поведінку, а тому суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_5 і попередження вчинення з його боку нових злочинів можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно обрати остаточне покарання в виді позбавлення волі на певний строк.

Цивільного позову не заявлено.

Судові витрати покласти на ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Речові докази по справі: золотий ланцюжок з підвіскою, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6, слід залишити їй як власниці.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Нокія 6230 І» та грошову купюру номіналом сто гривень, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_15, слід залишити потерпілому ОСОБА_7 як власнику.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України і призначити йому покарання за ст.186 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік.

За ст. 185 ч.3 КК України ОСОБА_4 виправдати.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 24 червня 2010 року, тобто з моменту його затримання.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 до набуття вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 3 квітня 2009 року визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки і три місяці.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з 24 червня 2010 року, тобто з моменту його затримання.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_5 до набуття вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Цивільного позову не заявлено.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 278 гривень 64 копійки на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, банк -УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434, КЕКД - 25010100 за виконання товарознавчої експертизи.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 1338 гривень 64 копійки на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, банк - УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434, КЕКД - 25010100 за виконання товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі: золотий ланцюжок з підвіскою, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6, залишити ОСОБА_6 як власниці.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Нокія 6230 І» та грошову купюру номіналом сто гривень, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_15, залишити ОСОБА_7 як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Головуючий:Бобрушко В. І.