Постанова № 14711901, 05.04.2011, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 2-а-2725/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 р. м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сєрікової О.О.

при секретарі Віслогузовій Т.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про стягнення недоотриманої разової компенсації як інваліду 3-ої групи, -

В С Т А Н О В И В :

22 березня 2011 року позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до Дружківського управління праці та соціального захисту населення, в якій вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно висновку МСЕК від 31.01.2011 року йому було встановлено 3-тю групу інвалідності, повязану з наслідками Чорнобильської катастрофи. У звязку з чим він набув право на одержання одноразової компенсації на оздоровлення у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат. Незважаючи на вимоги Закону, відповідач нарахував йому одноразову компенсацію в значно меншому розмірі у сумі 189 грн. 60 коп. Просить суд визнати дії відповідача незаконними та стягнути на його користь недоотриману суму одноразової компенсації на оздоровлення у розмірі 28230 грн.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином - судовою повісткою і не повідомив про причини не прибуття в судове засідання.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 належить (віднесений) до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням НОМЕР_1 від 01.02.2011 року (а.с.12).

Позивачу встановлена третя група інвалідності з 31 січня 2011 року безстроково. Причина інвалідності повязана з виконанням обовязків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК Серія ААА №048104 (а.с.14,15).

Судом встановлено, що 01 лютого 2011 року позивач звертався до начальника УПСЗН Дружківської міської ради про виплату йому компенсації як інваліду 3 групи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.

Згідно відповіді начальника УПСЗН м.Дружківка від 03.02.2011 року ОСОБА_1 була нарахована компенсація за шкоду заподіяну здоровю, як інваліду 3-ї групи у звязку з Чорнобильською катастрофою в сумі 189,60 грн. згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836. (а.с.16).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991 року, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоровя довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 4 частини 1 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується одноразова компенсація у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.

Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми виплат.

Встановлений у 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2008 рік, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Слід зазначити, що відповідно до підпункту 11 пункту 28 Розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, була викладена у новій редакції, згідно якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Однак, згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнанні неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.

Оскільки третя група інвалідності була встановлена ОСОБА_1 31 січня 2011 року, тобто після прийняття Конституційним Судом України рішення №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови позивачу у виплаті різниці у компенсації у звязку з встановленням позивачу вищої групи інвалідності з урахуванням положень ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» є незаконними.

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради повинно виплатити позивачу одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоровю у розмірі 30 мінімальних заробітних плат виходячи із суми мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення позивачу групи інвалідності з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідно до ст.53 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2011року склав 941 грн. на місяць.

Враховуючи, що на момент встановлення позивачу 3 групи інвалідності, тобто 31.01.2011 року мінімальна заробітна плата складала 941 грн., сума яка повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача, складає: 941х30-189,6 = 28040гривень 40 коп.

На підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст.6-12, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про стягнення недоотриманої разової компенсації як інваліду 3-ої групи задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму недоотриманої разової компенсації як інваліду 3-ої групи відповідно до статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у сумі 28040 (двадцять вісім тисяч сорок) гривень 40 коп.

Копію постанови направити сторонам протягом трьох днів з дня підписання постанови.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О. О. Сєрікова