Рішення № 14705279, 08.04.2011, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-378/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 14 березня 2011 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді ВАСИЛЮКА О.С.,

за участю секретаря - ПОНОМАРЬОВОЇ Т.А.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі цивільну справу за позовом Виробничо комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Виробничо комерційним підприємством ТзОВ «Торгсервіс»заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 148097.16 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТзОВ «Торгсервіс» та ОСОБА_1 23.02.2009 року був укладений договір позики за яким відповідач, ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 20 558 грн. для власних потреб з зобовязанням про повернення до 01.06.2009 року. 09.03.2009 року між ТзОВ «Торгсервіс»та ОСОБА_1 був укладений договір позики за яким відповідач, ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 100 000 грн. для власних потреб з зобовязанням про повернення протягом одного місяця з моменту отримання коштів. Однак, відповідачем умови укладених договорів позики не виконані, отриманні кошти у відповідні терміни не повернуті. Тому на підставі умов договорів позики від 23.02.2009 року та 09.03.2009 року та норм чинного законодавства стягненню підлягає: 120 558 грн. сума основного боргу; 13430,27 грн. пені; 3345,88 грн. 3% річних, та 10763,31 грн. інфляційних нарахувань. Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договорами позики становить 148097,16 грн.

Отже позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь виробничо комерційного підприємства ТзОВ «Торгсервіс»заборгованість за договорами позики в сумі 148 097,16 грн. та судові витрати у справі судовий збір в розмірі 1 480,97 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

В судове засідання представник позивача не зявився подавши заяву про слухання справи у його відсутність та підтримання позову в повному обємі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково пояснивши, що дійсно в 2009 році працював в ТзОВ «Торгсервіс»інкасатором. Підписав 2 договори на отримання позики від підприємства 23.02.2009 року та 09.03.2009 року на загальну суму 120558 грн. По першому договору отримав повністю суму позики в розмірі 20588 грн. підписавши відповідні чеки, по другому договору отримав лише 20000 грн. хоча підписав чеки на отримання 100000 грн. решту грошей не отримував, чеки підписував в бухгалтерії на вимогу адміністрації, яка мотивувала це необхідністю покриття нестачі грошей, запевняючи, що в подальшому врегулюють це питання. Отримані гроші в сумі 40558 грн. повернув, однак підтверджуючих чеків у нього немає. В позові просить відмовити.

Суд, зясувавши обставини справи приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів законодавства , а за відсутності цих умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок , а кредитор прийняти виконання особисто , якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Вимогами ст. 536 ЦК України встановлено , що за користування грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти , якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором)

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішення суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках , встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, н а що вона розраховувала при укладенні договору .

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики згідно з ст. 1050 ЦК України він зобовязаний сплатити грошову суму позикодавцю відповідно до ст. 625 ЦК України, а саме: сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено в ході розгляду справи між ТзОВ «Торгсервіс»та ОСОБА_1 23.02.2009 року був укладений договір позики за яким відповідач, ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 20 558 грн. для власних потреб з зобовязанням про повернення до 01.06.2009 року. 09.03.2009 року між ТзОВ «Торгсервіс»та ОСОБА_1 був укладений договір позики за яким відповідач, ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 100 000 грн. для власних потреб з зобовязанням про повернення протягом одного місяця з моменту отримання коштів. Отримання коштів підтверджується видатковими касовими ордерами на отримання грошей, які були підписані відповідачем власноручно, що ним визнано в судовому засіданні.

Відповідно до п. 5.4 даних договорів передбачено стягнення пені за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у разі порушення позичальником строку повернення позики.

Згідно представлених розрахунків сума нарахованої пені за прострочку платежів складає 13430,27 грн.; 3345,88 грн. - 3% річних та 10763,31 грн. інфляційних нарахувань.

Судом встановлено, що відповідач допустив істотне порушення умов укладених договорів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед ТзОВ «Торгсервіс»за договорами позики, яка становить 148097,16 грн., яка складається з наступного: 120 558 грн. - основної заборгованості; 13430,27 грн. пені; 3345,88 грн. - 3% річних та 10763,31 грн. інфляційних нарахувань.

Оскільки відповідач, як сторона у договорах позики, допустив істотні порушення їх умов, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, тому з ОСОБА_1 на користь ВКП ТзОВ «Торгсервіс»слід стягнути заборгованість за договорами позики в розмірі 148097,16 грн. Посилання відповідача на отримання ним лише частини суми позики та повернення її не підтвердженні будь якими належними доказами з його сторони і вважаються судом не доведеними.

При заявлені позову до суду позивачем було сплачено 1480,97 грн. судового збору, що стверджується платіжними дорученням № 1335 від 29.03.2010 року та 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що підтверджується платіжними дорученнями № 1336 від 29.03.2010 року зазначені судові витрати на підставі вимог ст. 88 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10,11,88, 209,212,214-215, 224-226 ЦПК України , ст. т. 526, 527, 536, 625, 651, 1049, 1050 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заявлений позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Виробничо комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» (р/р 260068185 СОД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»м. Суми МФО 337483, код ЄДРПОУ 30033501) заборгованість за договорами позики в розмірі 148097 ( сто сорок вісім тисяч девяносто сім) грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Виробничо комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» (р/р 260068185 СОД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»м. Суми МФО 337483, код ЄДРПОУ 30033501) 1480 (одну тисячу чотириста вісімдесят) гривень 97 копійок судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: О.С.ВАСИЛЮК