Вирок № 14701562, 07.04.2011, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 1-18/11

2011 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2011 р.м. Жмеринка Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.

секретаря Буга Р.М.,

з участю: прокурорів Бобир Д.Л.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ромни Сумської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з повною вищою освітою, не працюючого, військовозобов'язаного, одруженого, раніше судимого 02.03.2006 року Військовим місцевим судом Вінницького гарнізону за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в доход держави, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_4 біля 14:00 години 01.04.2006 року, керуючи автомобілем "Тойота Камрі", державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Космонавтів в м. Жмеринці, рухаючись із швидкістю біля 73-76 км/год., побачивши на проїзній частині дороги неповнолітню ОСОБА_5, яка з небезпечним боковим інтервалом рухалася на велосипеді в попутному напрямку, в порушення вимог п.1.7, 2,9 (а), 12.3, 12.4, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, проявив злочинну самовпевненість, не збавив швидкості руху, прийняв міри до обїзду, та з необережності вчинив наїзд на неповнолітню велосипедистку ОСОБА_5, внаслідок чого остання від отриманих травм загинула.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №69а від 12.06.2006 р. при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлено відкриту черепно-мозкову травму (садна в лівій скроневій ділянці на підборідді, крововилив під мякі покрови лівої скроні, тотальний субархноїдальний крововилив, перелом кісток основи черепа з забоєм головного мозку), садна тилу лівої кисті, передньої поверхні лівої гомілки, в проекції крила правої здухвинної кістки та по зовнішній поверхні лівого суглобу, які виникли від дії тупих твердих предметів, чи зіткнення з такими, можливо 01.04.2006 року в умовах дорожньо-транспортної приходи. Смерть ОСОБА_5 настала від набряку здавлення головного мозку через відкриту черепну мозкову травму, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, між нею та смертю прямий причинний звязок.

Згідно висновком судово-медичної експертизи від 12.07.2006 року №195 вбачається, що розташування ушкоджень на тілі трупа ОСОБА_5 з урахуванням ушкоджень на автомобілі "Тойота Камрі" та велосипеді свідчать про контакт лівою половиною тіла потерпілої з автомобілем та послідуючим його відкиданням на дорожнє покриття.

Дії підсудного органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України. Потерпілим заявлений цивільний позов.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 винними себе у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, проте уточнив, що вчинив його з необережності. Показав, що 01.04.2006 року, керуючи технічно справним автомобілем "Тойота Камрі", він рухався по вул. Космонавтів в м. Жмеринці, перетнувши перехрестя із вул. Київською, в напрямку руху до центра міста із швидкістю біля 60-65 км/год. на відстані біля 1-1,5 м від правого краю бордюру. На проїзній частині не було ніяких транспортних засобів в обох напрямках руху, пішоходи також були відсутні. На відстані приблизно 80 м попереду побачив, як дівчинка-велосипедист з відстані приблизно 1-2 м від бордюру здійснила розворот і почала рух у попутному з ним напрямку. Розуміючи, що це дитина, він привернув її увагу звуковим сигналом. Почувши сигнал велосипедистка стала рухатись ближче до краю проїзної частини на відстані біля 0,5-0,7 м від бордюру. З дистанції біля 40 м він почав збільшувати боковий інтервал для обїзду велосипедиста і ще раз посигналив для привернення її уваги. На відстані приблизно 30 м його автомобіль знаходився в процесі обїзду велосипедистки і при наближенні до неї боковий інтервал мав становити приблизно 3 м, за умови її прямолінійного руху. Зауважив, що раніше неодноразово зустрічав цю дівчинку на проїзній частині, керуючи власним автомобілем вільно розминався із нею у попутному та зустрічному напрямку руху. На відстані понад 20 м велосипедистка раптово та несподівано для нього почала виконувати маневр лівого розвороту. Він одразу ж застосував екстрене гальмування. Автомобіль із повернутими ліворуч передніми колесами продовжив рух по раніше заданій траєкторії, зміщуючись до лівого бордюру. Не зважаючи на прийняті ним заходи велосипедист вдарився у переднє праве крило, праву передню стійку та переднє вітрове скло автомобіля. Після цього автомобіль продовжив рух у загальмованому стані в напрямку лівого краю проїзної частини, зупинившись впритул до бордюру. ОСОБА_4 помістив дівчинку до свого автомобіля разом з чоловіком із сусіднього помешкання та одразу ж завіз потерпілу до лікарні. Заявив, що на момент ДТП він перебував у нормальному стані, був здоровий та тверезий. Вживання ним гіркої спиртової травяної настоянки в обсязі столової ложки, яку за особисто знайденим народним рецептом він вживав для заспокоєння власного психологічного стану, не впливало на його загальний фізичний стан. Зазначив, що дорожнє покриття під час ДТП було вологе. Уточнив, що безпосереднього розвороту потерпілої велосипедистки він не бачив, виїжджаючи з повороту побачив, як вона рухалась до бордюру, після чого дівчинка почала рух, збільшуючи швидкість у попутному з ним напрямку. Дитина внаслідок ДТП втратила свідомість. Повідомив, що здійснив грошовий переказ в сумі 3000 грн. на імя матері дитини, при перебуванні дитини в лікарні особисто здавав кров та залучив кількох донорів.

Крім того, 28.09.2010 року уклав з потерпілим договір про порядок відшкодування моральної та матеріальної шкоди на загальну суму 111700 грн., в той же день відшкодував потерпілому 70000 грн., і кожен місяць, починаючи з листопада 2010 року виплачує не менше 1000 грн.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 01.04.2006 року біля 14:00 год. він був в дома, коли почув звук гальмування покришок та глухий удар, побіг на вулицю, так як туди поїхала кататись на велосипеді його малолітня дочка. Вибігши, побачив, що дочка лежала посеред вулиці, велосипед відкинутий в стороні, також на дорозі стояв впертий в бордюр автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_4. Розвернувшись, потерпілий пішов за автомобілем, щоб завезти дитину до лікарні. Поки виїжджав, ні дитини, ні автомобіля підсудного на дорозі вже не було. Як зясувалось згодом, підсудний із сусідом потерпілого ОСОБА_7 завезли потерпілу дитину до лікарні. Потерпілий також прибув до лікарні, де зустрівся з підсудним. Додав, що того дня зранку пройшов невеликий дощ, вдень було сонячна погода та суха дорога, згодом при здійсненні замірів на місці ДТП знову пішов дощ.

Потерпілий та його представник просили залишити без розгляду заявлений цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, оскільки 28.09.2010 року підсудний з ним уклав договір про порядок відшкодування моральної та матеріальної шкоди на загальну суму 111700 грн., в той же день відшкодував потерпілому 70000 грн., з послідуючими виплатами в майбутньому.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що пораючись біля 14:00 год. дня у дворі власного домогосподарства він почув скрегіт автомобільних гальм та глухий удар. Вийшовши на вулицю побачив автомобіль, що вперся лівим переднім колесом в бордюр, та дівчинку, яка лежала на асфальті на відстані до 1 м від правої передньої двері автомобіля. Сусід ОСОБА_7, який підбіг до місця аварії раніше, підняв дівчинку на руки і крикнув батьку дитини, який в цей час вибіг на вулицю, щоб той швидше підганяв машину, однак, коли він побіг, дитину поклали в автомобіль підсудного і повезли з останнім до лікарні. Він залишився. Зауважив, що того дня зранку пройшов слабкий дощ, однак на час аварії всюди було сонячно і сухо, сухим було дорожнє покриття. На дорозі був помітний гальмівний слід автомобіля, який вимірювали працівники міліції, свідка залучили у якості понятого до цих вимірювань. Тримав в руках рулетку, довжиною 30 м, яку при замірі гальмівного сліду розмотали на всю довжину, після чого знадобилось задіяти ще частину рулетки відрізком 6 м. Гальмівний шлях пролягав по заокругленню дороги від одного краю проїзної частини до протилежного бордюру.

Свідок ОСОБА_7 показав, що 01.04.2006 року в обідній час він перебував вдома. Працюючи на подвірї, почув звук гальмування автомобіля, та глухий удар, одразу вибіг на вулицю. Побачив автомобіль "Тойота", що стояв упершись лівим переднім колесом в бордюр. З правої сторони автомашини в районі задньої двері лежала непритомна дівчинка. Підбігши до дитини він пощупав у неї пульс, який відчувався. В цей час на вулицю вибіг його сусід ОСОБА_2, якому він сказав, що б той брав автомобіль, аби завезти дівчинку до лікарні. Поки ОСОБА_6 пішов до себе додому, то свідок сказав, що б водій автомобіля "Тойота" з ним завіз дівчину в лікарню, на що останній погодився. Увесь час коли вони їхали в лікарню дівчинка не подавала ніяких ознак життя, але на території лікарні застогнала та знову затихла. Приблизно через 3-4 хв. в лікарню, після них, приїхав ОСОБА_6 і тоді свідок дізнався, що то його дитина.

Свідок ОСОБА_9 повідомив, що 01.04.2006 року в обідню пору навпроти його будинку відбулось ДТП, про яке він дізнався, повертаючись додому. Був запрошений у якості понятого працівниками міліції при огляді місця подій. При цьому вимірювалась довжина гальмівного сліду та складалась схема ДТП. Автомобіля на місці пригоди не було. На дорозі був велосипед та дитяча шапочка. Гальмівний слід починався із сторони правого бордюру по ходу руху автомобіля та закінчувався впритул до лівого бордюрного каменя. Довжина гальмівного сліду складала 36 м. Відмінність такого значення від вказаного у схемі ДТП від 01.04.2010 року пояснив тим, що він детально не вивчав всі вказані в ній цифрові значення, підписуючи її із довірою до працівників міліції.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 01.04.2006 року зранку пройшов невеликий дощ, а з обіду стало сухо і вона вийшла прибратись у власному квітнику. Працюючи, почула вітання від проїжджаючої по дорозі на велосипеді дочки потерпілого, а потім та повернулась назад і зупинившись біля її забору, злізла з велосипеда та встала на підмурок, деякий час вони розмовляли. Потім свідок відійшла у власних справах за ріг свого сараю та одразу ж почула сильний удар. Коли вибігла на дорогу, то побачила стоячу коло протилежної від її будинку бровки білу машину та дитячий велосипед на ближній стороні вулиці, також помітила червону куртку, згодом усвідомивши, що то лежала дитина на дорозі. Знервувавшись зайшла додому, щоб прийняти заспокійливі ліки, а коли вийшла на вулицю знову, то ні дитини, ні машини вже не було, а присутні пояснили, що дівчинку повезли до лікарні. Вказала, що того дня по проїзній частині потерпіла дівчинка каталась одна, батьки її не супроводжували.

Експерт ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він в даній кримінальній справі проводив судово-автотехнічні експертизи, а саме №305а від 15.09.2006 року, №456а від 28.12.2006 року, №200а від 25.06.2008 року. Висновки між собою в дечому різняться, по тій причині, що при призначенні експертиз слідчим в постанові задавалися різні вихідні данні для дослідження. Згідно останнього висновку №200а від 25.06.2008 року: з технічної точки зору боковий інтервал між автомобілем Тойота-Камрі та велосипедом, який був вибраний водієм ОСОБА_4, 0.55-0.6 м був небезпечним; в умовах даної пригоди водій автомобіля Тойота-Камрі мав технічну можливість попередити наїзд на велосипедиста терміновим гальмуванням з зупинкою автомобіля до смуги руху велосипедиста при допустимій для даних дорожніх умов швидкості руху транспортних засобів та при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи; в даній дорожній обстановці автомобіля Тойоита-Камрі ОСОБА_4 необхідно було діяти згідно з вимогами п.п.12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху; з технічної точки зору при технічних параметрах вказаних у вихідних даних постанови про призначення експертизи, в діях водія автомобіля Тойота-Камрі д.н.з. 841-11ВІ ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.п.12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху. Даний висновок повністю підтримує.

Експерт ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він в даній кримінальній справі проводив судово-автотехнічні експертизи, а саме №170а від 29.05.2006 року, №340а від 23.10.2006 року, №305а від 15.09.2006 року, №456а від 28.12.2006 року, №200а від 25.06.2008 року. Висновки між собою різняться, по тій причині, що при призначенні експертиз слідчим в постанові задавалися різні вихідні данні для дослідження. Згідно останнього висновку №200а від 25.06.2008 року: з технічної точки зору боковий інтервал між автомобілем Тойота-Камрі та велосипедом, який був вибраний водієм ОСОБА_4, 0.55-0.6 м був небезпечним; в умовах даної пригоди водій автомобіля Тойота-Камрі мав технічну можливість попередити наїзд на велосипедиста терміновим гальмуванням з зупинкою автомобіля до смуги руху велосипедиста при допустимій для даних дорожніх умов швидкості руху транспортних засобів та при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи; в даній дорожній обстановці автомобіля Тойоита-Камрі ОСОБА_4 необхідно було діяти згідно з вимогами п.п.12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху; з технічної точки зору при технічних параметрах вказаних у вихідних даних постанови про призначення експертизи, в діях водія автомобіля Тойота-Камрі д.н.з. 841-11ВІ ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.п.12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху. Даний висновок повністю підтримує.

Експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він в даній кримінальній справі проводив судово-автотехнічну експертизу №917/918 від 24.05.2007 року, висновок в якій дечому різниться з висновком експертизи №200а від 25.06.2008 року. Причиною слугують різні вихідні данні, задані слідчим в постанові про призначення експертизи. Висновок №917/918 він повністю підтримує. Разом з тим не заперечує і проти висновку №200а від 25.06.2008 року.

Крім визнання своєї вини підсудним, його вина, також, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: вищевикладеними показаннями свідків, потерпілого та експертів, рапортом від 01.04.2006 року про повідомлення до чергової частини міліції о 15:00 год. того дня щодо госпіталізації до реанімаційного відділення ОСОБА_5, 1994р.н., із черепно-мозковою травмою, отриманою внаслідок ДТП на вул. Космонавтів (Т. 1 а.с.2); протоколом огляду місця подій від 01.04.2006 року (Т. 1 а.с.3-12), із змісту якого, плану-схеми та фото №1, №2 вбачається наявність прямого суцільного гальмівного сліду, початок якого у сукупності із поясненнями самого підсудного визначає вчинення ним обгону іншого транспортного засобу (велосипеду, на якому з його слів рухалася у попутному напрямку потерпіла) із виїздом на смугу зустрічного руху на ділянці дороги із обмеженою оглядовістю; протоколом огляду транспортного засобу (Т. 1 а.с.13-18), з якого вбачається наявність пошкоджень правого переднього крила та вітрового скла автомобіля "Тойота Камрі", д.н.з. НОМЕР_1, слідів синьої фарби на правій частині бамперу, відсутність правого переднього покажчику повороту за фактом виявлення покажчику повороту при огляді місця ДТП; поясненнями ОСОБА_4 від 01.04.2006 року, копіями посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (Т. 1 а.с.28, 29), з яких вбачається правомірність керування підсудним ОСОБА_4 автомобілем "Тойота Камрі", д.н.з. НОМЕР_1; копією свідоцтва про народження потерпілої ОСОБА_5 (Т. 1 а.с.30); висновком судової автотехнічної експертизи від 21.04.2006 року №127а (Т. 1 а.с.56-59), з якого вбачається що пошкодження автомобіля "Тойота Камрі", д.н.з. НОМЕР_1, утворилось внаслідок контакту автомобіля з велосипедистом, технічних несправностей вказаного автомобіля не встановлено; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.05.2006 року (Т. 1 а.с.60-62); довідкою метеостанції Жмеринка від 12.05.2006 року (Т. 1 а.с.65) про відсутність опадів в період з 11 по 15 години дня, та опади напередодні вночі в обсязі 0,4 мм; копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 (Т. 1 а.с.66), з якого вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2; висновком судово-медичної експертизи від 12.06.2006 року №69а (Т. 1 а.с.109), з якого вбачається виявлення відкритої черепно-мозкової травми ОСОБА_5, садна тилу лівої кисті, передньої поверхні правої гомілки, в проекції крила правої здухвинної кістки та по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, які виникли від дії тупих твердих предметів, чи зіткнення з такими, можливо 01.04.2006 року в умовах дорожньо-транспортної пригоди; смерть ОСОБА_5 настала від набряку здавлення головного мозку через відкриту черепно-мозкову травму, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, між нею та смертю прямий причинний звязок; висновком судово-медичної експертизи від 12.07.2006 року №195 (Т. 1 а.с.127-128), з якого вбачається, що розташування ушкоджень на тілі трупа ОСОБА_5 з урахуванням ушкоджень на автомобілі "Тойота Камрі" та велосипеді свідчать про контакт лівою половиною тіла потерпілої з автомобілем та послідуючим його відкиданням на дорожнє покриття; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28.07.2006 року (Т. 1 а.с.136-137), з якого вбачається проїзд велосипедом вказаної підсудним траєкторії руху потерпілої ОСОБА_5 за інтервали часу 2,4 с., 2 с., 1,8 с., 1,6 с.; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28.07.2006 року (Т. 1 а.с.138-139), з якого вбачається, що оглядовість проїзної частини дороги за розташуванням автомобіля в момент потрапляння велосипедиста в поле зору водія автомобіля складає 80 м, відстань від осі переднього колеса автомобіля до осі заднього колеса велосипеда склала 62,40 м.; протоколами відтворення обстановки та обставин події від 20.04.2007 року (Т. 1 а.с.194-196, а.с.197-198), з яких вбачається визначення довжини гальмівного сліду за фактичними обставинами події ДТП довжиною 36 м.; висновком додаткової комісійної авто технічної експертизи від 25.06.2008 року (Т. 2 а.с.3-7), з якого вбачається, що з технічної точки зору боковий інтервал між автомобілем "Тойота Камрі" та велосипедом, який був обраний водієм ОСОБА_4, 0,55-0,6 м. був небезпечним, в умовах даної пригоди водій автомобіля "Тойота Камрі", д.н.з. НОМЕР_2 мав технічну можливість попередити наїзд на велосипедиста терміновим гальмуванням з зупинкою автомобіля до смуги руху велосипедиста при допустимій для даних дорожніх умов швидкості руху транспортних засобів та при технічних параметрах, вказаних в постанові про призначення експертизи, в даній дорожній обстановці водію автомобіля "Тойота Камрі", д.н.з. НОМЕР_2 необхідно було діяти згідно з вимогами п.12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору при технічних параметрах, вказаних у вихідних даних постанови про призначення експертизи, в діях водія автомобіля "Тойота Камрі", д.н.з. НОМЕР_2 вбачається невідповідність вимогам п.12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху; речовими доказами .

Вказані докази, окрім даних протоколу огляду місця подій від 01.04.2006 року щодо встановлення довжини гальмівного сліду в максимальному розмірі 31,3 м, суд приймає до уваги, так як вони зібрані із додержанням вимог закону, ніким не оскаржуються та не суперечать один одному.

Вказане визначення гальмівного сліду не приймається судом до уваги оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи і спростовується протоколами відтворення обстановки та обставин події від 20.04.2007 року, дані яких про дійсну довжину гальмівного шляху в розмірі 36 м. додатково підтверджені в судовому засідання поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 що є одностайними стосовно цієї обставини.

Суд не приймає до уваги висновки судових автотехнічних експертиз: №170а від 29.05.2006 року (Т. 1 а.с.77-89), №305а від 15.09.2006 року (Т. 1 а.с.147-152), №340а від 23.10.2006 року (Т. 1 а.с.161-170), №456а від 28.12.2006 року (Т. 1 а.с.176-185), №917/918 від 24.05.2007 року (Т. 1 а.с.202-209) з причин невідповідності фактичним обставинам справи вказаних до їх проведення вихідних даних щодо маси завантаження автомобіля, вологості дорожнього покриття та довжини гальмівного сліду автомобіля.

Суд не приймає до уваги протоколу медичного огляду від 01.04.2006 року №45 та його дублікат (Т. 1 а.с.19, 20), в якому вказано, що ОСОБА_4 перебуває у стані алкогольного спяніння на момент проведення огляду о 15:05 год. вказаного дня, адже вони по змісту різняться між собою. В оригіналі записано, що висновок зроблений на підставі індикаторної трубки, в дублікаті, того ж протоколу записано, що дослідження здійснено на підставі дослідження сечі підсудного. З даний протоколом ОСОБА_4 ознайомлений не був, копія його йому не вручалася, про що вказує відсутність його підпису у відповідній графі; свідчень завідуючої приймальним відділенням Жмеринській центральній районній лікарні ОСОБА_14, яка складала зазначений протокол, про те що ОСОБА_4 відмовився отримати копію протоколу №45, суд також не приймає до уваги, адже запис про це з засвідченням свідків в протоколі відсутній. На запитання, чому записи в оригіналі даного протоколу різняться з дублікатом, відповісти не змогла. Також пояснила, що індикаторну трубку при дослідженні особи на стан спяніння, вони не використовують.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що підсудний ОСОБА_4 керуючи механічним транспортним засобом порушив з власної необережності правила безпеки руху та експлуатації транспортного засобу, а тому він повинен нести кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 286 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення вказаних дій, що спричинили смерть потерпілого.

При призначенні міри покарання та виду покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та ступінь небезпечності вчиненого злочину, характеристику особи підсудного, обставин, що помякшують та обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_4 маючи непогашену судимість вчинив тяжкий злочин, проте на час розгляду справи в суді, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання (Т. 2 а.с.16), має гіпертонічну хворобу 2 ступеня. Потерпілий просив підсудного суворо не карати, адже підсудний свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, в судовому засіданні давав правдиві покази, чим активно сприяв розкриттю злочину; здійснив невідкладну доставку потерпілої безпосередньо після вчинення злочину до медичного закладу для надання їй професійної медичної допомоги; уклав договір про порядок відшкодування моральної та матеріальної шкоди на загальну суму 111700 грн., в той же день відшкодував потерпілому 70000 грн., а тому ці обставити суд визнає як такі, що помякшують покарання підсудного.

Обставину, що обтяжує покарання підсудного - вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, судом не враховується, адже цей факт був повністю спростований дослідженими доказами в судовому засіданні.

Інша обставина, що обтяжує його покарання - вчинення злочину щодо малолітньої особи, судом не враховується, оскільки вона не охоплюється обсягом предявленого обвинувачення.

Враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення підсудного, суд вважає можливим обрати йому покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів призначивши йому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням строком, з покладенням на нього обовязків, встановлених п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов щодо відшкодування майнової шкоди в розмірі 14163,32 грн. та моральної шкоди в розмірі 150000 грн. відповідно до заяви потерпілого та його представника в судовому засіданні підлягає залишенню без розгляду.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речовий доказ: автомобіль "Тойота Камрі", д.н.з. НОМЕР_1, слід залишити в розпорядженні ОСОБА_4 (Т. 1 а.с.32, 230); велосипед «Салют»синього кольору слід залишити в розпорядженні представника потерпілого ОСОБА_3.(Т. 1 а.с.31)..

З ОСОБА_4 слід стягнути судові витрати на користь НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області в сумі 300,48 грн. за проведення судової автотехнічної експертизи №200а від 25.06.2008 року.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим і призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді пяти років позбавлення волі.

За ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину, виконає покладені на нього обовязки.

За ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обовязки:

1.не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

2.повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, навчання чи роботи;

3.періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов залишити без розгляду.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речовий доказ: автомобіль "Тойота Камрі", державний номерний знак НОМЕР_1, залишити в розпорядженні ОСОБА_4; велосипед «Салют»синього кольору залишити в розпорядженні представника потерпілого ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Порика, 8, р/р №35227002000019 в УДК у Вінницькій області, МФО 802015, код 24525055) 300 (триста) грн. 48 коп. судових витрат за проведення судової автотехнічної експертизи №200а від 25.06.2008 року.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя А. М. Заярний