Рішення № 14699290, 06.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/6606.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сезар - М", м. Київ

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Рідний Дім Буд", м. Київ

Простягнення 28 578,34 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники :

Від позивачаОСОБА_1, Зарубін О.О. пред. по довір.

Від відповідачаПівак О.А. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 28 578,34 грн. заборгованості, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, пені за Договором купівлі-продажу № 151209 від 15.12.2009р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 02.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 23.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 06.04.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та надав суду письмовий відзив, в якому зазначив, що позивачем не виконано повністю умови договору, а тому строк для виконання зобовязання щодо повної оплати для відповідача не настав. В подальшому, відповідач надав суду письмове доповнення до відзиву, в якому змінив позицію та просив суд відмовити у задоволенні позову, у звязку з повним погашенням ним зобовязань щодо оплати.

В судовому засіданні 06.04.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу № 151209 від 15.12.2009р., відповідно до п. 1.1. якого позивач, як продавець, зобовязався продати і встановити відповідачу, як покупцю, конструкції (далі товар) відповідно до Специфікації № 1, рахунку-фактури, які є невідємною частиною даного Договору, за адресою Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Івана Богуна, б. 2, а покупець зобовязався прийняти вказані конструкції та роботи і своєчасно в повному обємі оплатити їх вартість.

На виконання умов п. 2.2.1., 2.1.2. Договору, позивач поставив відповідачу перегородки скляні для торгового залу згідно специфікації до Договору в кількості 332,12 кв.м. на загальну суму 220 116 грн. за видатковою накладною № 102 від 30.12.2009р. та надав послуги з їх установки.

Вказані обставини підтверджуються Актом виконаних робіт № 4 від 28.12.2009р. (дата підписання 30.12.2009р.), а також актом перевірки дверей та фурнітури від 04.03.2010р., які підписані повноважними представниками та скріплені печаткою позивача без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобовязань.

Суд не погоджується з доводами відповідача, щодо того, що акт з боку відповідача підписано неповноважною особою, оскільки, в подальшому відповідачем власними діями було підтверджено поставку та установку, а саме, шляхом здійснення часткової оплати.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи, оригінали доказів були предметом судового дослідження і відповідно приймаються судом як документальне підтвердження наведених фактів та обставин.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, фактично , станом на 22.12.2010р. сума заборгованості обліковується наведеними даними та розрахунком до позову і складає 22 116 грн.

Пунктом 2.2.3. сторони узгодили, що відповідач зобов'язаний прийняти товар та роботи з його установки відповідно до умов даного Договору.

Згідно з п. 4.2. Договору покупець зобов'язаний прийняти у продавця виконані роботи протягом 3-х робочих днів з моменту повідомлення про готовність відповідних робіт до приймання або в той же час надати продавцю вмотивовану письмову відмову від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, з переліком претензій до виконаних робіт.

Пунктом 4.3. Договору сторони встановили, що у випадку, якщо покупець протягом 3-х робочих днів не підписує акт здачі-приймання та не надає продавцю вмотивованої відмови від підписання такого акту, роботи вважаються прийнятими покупцем з виконанням всіх умов Договору продавцем, а акт вважається підписаним покупцем.

Відповідно до п. 5.4.2. Договору покупець зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок за поставлений товар та надані послуги протягом двох банківських днів після підписання акту здачі-приймання робіт.

Таким чином, строк виконання зобов'язань за договором настав 01.01.2010р.

15.03.2010р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою розрахуватись за Договором. Факт направлення даної претензії відповідачу та отримання ним даного поштового відправлення підтверджується квитанцією та повідомленням про вручення, копії яких долучені до матеріалів справи.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Порушення зобовязань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 3960,56 грн. (період з 01.01.2010р. по 10.01.2011р.).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд здійснив свій розрахунок пені, оскільки сума пені, що була нарахована позивачем є завищеною, а також, невірно встановлений період нарахування.

За розрахунком суду, розмір пені складає 2237,35 грн. (період нарахування пені становить з 10.01.2010р. по 11.07.2010р. (183 дні)).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком, а саме у розмірі 2237,35 грн.

Також, на суму боргу позивач нараховує 3% річних у розмірі 681,65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1820,13 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1) 01.10.2010р. укладено угоду про надання адвокатських послуг, за умовами якого адвокат взяв на себе зобовязання по захисту інтересів підприємства при розгляді в Господарському суді міста Києва, а позивач зобовязався оплатити надані послуги у розмірі 4 000 грн.

Платіжним дорученням №188 від 19.01.2011р. позивач сплатив адвокату 4 000 грн. за надання адвокатських послуг. Суд, дослідивши вищевказані документи, вважає, вимоги позивача щодо стягнення адвокатських послуг обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті державного мита та оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 655 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний Дім Буд»(03039, м. Київ, проїзд Саперно-Слобідський, 3, код ЄДРПОУ 32553445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезар-М»(03115, м. Київ, пр. Перемоги, 136, оф. 34, код ЄДРПОУ 36039210), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 22116 (двадцять дві тисячі сто шістнадцять) грн., три відсотка річних у розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 65 коп., пеню в розмірі 2237 (дві тисячі двісті тридцять сім) грн. 35 коп., інфляційні втрати у розмірі - 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 13 коп., витрати на послуги адвоката в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн., державне мито у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 55 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 07 квітня 2011 року.