Рішення № 14699053, 04.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/2604.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел профешнл груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Руфмедіа»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Арн медіа»

про стягнення 77024, 88 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача Стегній Л. М. –представник за довіреністю від 18.02.2011 року;

від відповідача Підпалова М. Л. –представник за довіреністю від 21.02.2011 року;

від третьої особи Антонова Г. І. –представник за довіреністю від 14.03.2011 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел профешнл груп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Руфмедіа» про стягнення заборгованості у розмірі 80000, 00 грн. –основного боргу, 12390, 14 грн. –пені, 2150, 14 грн. –3 % річних та 4160, 00 грн. –інфляційних нарахувань, що разом становить 98700, 28 грн.

          Вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам, укладеним між сторонами договору про надання рекламних послуг № РК-01-1111/09 від 15.02.2010 року відповідач не надав позивачеві послуги щодо розміщення реклами позивача на рекламних конструкціях протягом визначеного в договорі періоду, у зв’язку із чим останній, керуючись п. 3.2.14 цього договору, просить суд стягнути з відповідача здійснену позивачем передоплату у повному обсязі. Також, за несвоєчасне повернення відповідачем передоплати, позивач нарахував відповідачеві пеню, 3 % річних та збитки від інфляції.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 року було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.02.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 21.02.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

          Представник відповідача у судове засідання 21.02.2011 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 07.02.2011 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою суду від 21.02.2011 року відкладено розгляд справи на 28.02.2011 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 28.02.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі та подав витребуваний судом витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 22.02.2011 року.

          Представник відповідача у судовому засіданні 28.02.2011 року частково визнав позовні вимоги, а саме в частині сплати основної заборгованості у розмірі 43355, 84 грн. Зазначену суму відповідач обґрунтовує тим, що реклама позивача фактично розміщувалась з 01.03.2010 року по 10.03.2010 року, тому неопрацьованою в результаті демонтажу рекламного банеру залишилось 54193, 54 грн. З урахуванням часткової оплати в сумі 10837, 70 грн. сума основної заборгованості дорівнює 43355, 84 грн.

          Крім того, представник відповідача заявив клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Арн медіа»у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Заявлене клопотання відповідач обґрунтовує тим, що не може надати витребувану судом дозвільну документацію та документи, пов’язані з безпідставним демонтажем 10.03.2010 року банеру (панно), розміщеного на фасаді будинку № 13 по вул. Червоноармійська в м. Києві, оскільки вказані документи видавалися на ім’я Товариства з обмеженою відповідальністю «Арн медіа»як власника банеру. Крім того, у разі задоволення позову у відповідача виникне право звертатися до суду з позовом про відшкодування третьою особою завданих відповідачеві збитків, пов’язаних з неналежним виконанням договору про проведення рекламної кампанії № 0802/28-02 РК від 28.02.2008 року.

          Ухвалою суду від 28.02.2011 року залучено до участі у справі на стороні відповідача третю особу без самостійних вимог на предмет спору –Товариство з обмеженою відповідальністю «Арн медіа», розгляд справи призначено на 14.03.2011 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 14.03.2011 року надав письмові заперечення на відзив відповідача, у яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі з посиланням на те, що сторонами у договорі не передбачалася можливість розрахунків з урахуванням строку фактичного надання послуг, а навпроти закріплюється обов’язок відповідача у разі припинення рекламної компанії повернути грошові кошти, сплачені у якості передоплати, у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.03.2011 року підтримав викладені раніше в своєму письмовому відзиві заперечення у повному обсязі та відмітив, що у наявному у відповідача примірнику договору про надання рекламних послуг № РК-01-1111/09 від 15.02.2010 року пункт договору 3.2.14 викладений в редакції, відмінної від редакції договору, наданого позивачем, яка передбачає, що у випадку дострокового припинення розміщення банеру в зв’язку з пред’явленням претензій органами, виконавець зобов’язаний повернути замовнику оплачений аванс за період, коли банер фактично не розміщувався.

          Представник третьої особи у судовому засіданні 14.03.2011 року подав копії установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Арн медіа», довідку № 23235/07 з ЄДРПОУ, копію свідоцтва про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Арн медіа», протокол № 89 засідання комісії з демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 09.03.2010 року, додаток до протоколу (таблиця № 1), припис № 17573 від 10.03.2010 року, дозвіл № 23355-08 на розміщення об’єктів зовнішньої реклами від 23.02.2009 року із додатками.

                    Ухвалою суду від 14.03.2011 року відкладено розгляд справи на 29.03.2011 року, зобов’язано сторін надати для огляду оригінали договору про надання рекламних послуг № РК-01-1111/09 від 15.02.2010 року.

                    Представник позивача у судовому засіданні 29.03.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав витребуваний ухвалою суду договір.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.03.2011 року надав витребуваний ухвалою суду договір та подав письмове клопотання, відповідно до якого визнав позовні вимоги частково, а саме (з урахуванням часткової оплати в сумі 21 675, 40 грн.) у розмірі - 32518, 14 грн. та просив суд розстрочити виконання рішення щодо стягнення з відповідача заборгованості у зазначеному розмірі рівними частинами у тримісячний строк. Крім того відповідач зазначав, що надана ним редакція договору не містить положень щодо нарахування пені за порушення виконавцем строків повернення авансу, а тому пеня не підлягає нарахуванню.

Представник третьої особи у судовому засіданні 29.03.2011 року підтримав заперечення відповідача.

У судовому засіданні 29.03.2011 року оголошено перерву до 04.04.2011 року. Суд зобов’язав позивача надати уточнення до позовних вимог з урахуванням часткових оплат відповідача.

                    Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні 04.04.2011 року підтримали своє заперечення проти нарахування штрафних санкцій та відносно прийняття судом наданого позивачем примірнику договору № РК 01-1111/09 про надання рекламних послуг від 15.02.2010 року як того, на підставі якого позивачеві відповідачем надавалися послуги щодо розміщення реклами на рекламоносії. Відповідач в запереченнях посилався на те, що відповідно до листування між керівництвом позивача та відповідача на офіційних бланках підприємств, позивач, посилаючись на п. 3.2.14 договору в редакції, наданої відповідачем, погоджувався на повернення відповідачем грошової суми у розмірі 54193, 54 грн.

                    Представник позивача у судовому засіданні 04.04.2011 року у зв’язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості за договором, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 77024, 88 грн., з яких 58324, 60 грн. - основної заборгованості, 12390, 14 грн. - пені, 2150, 14 грн. - 3 % річних та 4160, 00 грн. - збитків від інфляції.

          Крім того позивач подав письмове заперечення, відповідно до якого зазначив, що відповідачем, всупереч вимог суду, не було надано до матеріалів справи належним чином підписаного сторонами (скріпленого печатками обох підприємств та підписаного їх уповноваженими представниками) оригіналу договору № РК 01-1111/09 про надання рекламних послуг від 15.02.2010 року, який за його твердженням є єдиною підставою взаємовідносин сторін щодо розміщення реклами позивача. Щодо наданого відповідачем до суду примірнику договору позивач зазначив, що останній підписаний тільки з боку відповідача, у зв’язку із чим не може братися судом до уваги. Крім того, позивач вказував на те, що договір відноситься до первинної документації, на відміну від офіційного листування, тому направлені представником позивача листи не можуть мати наслідків щодо відносин між сторонами за договором.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешнл Груп»(надалі за текстом - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Руфмедіа»(надалі за текстом - виконавець) було укладено договір № РК 01-1111/09 про надання рекламних послуг (надалі за текстом - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору, виконавець зобов’язується виконати/надати роботи/послуги з проведення рекламної(их) компанії(ій) у відповідності до умов договору та додатків до нього, а замовник зобов’язується оплатити надані виконавцем роботи/послуги.

Сторони в договорі (п. 1.2 –1.4) закріпили наступні терміни:

-          рекламоносій (рекламна конструкція) –спеціальна рекламна конструкція із зовнішнім підсвічуванням, робоча поверхня якої використовується для розміщення реклами, яка встановлена відповідно до вимог чинного законодавства України, та належить виконавцю на праві власності чи знаходиться в його розпорядженні на інших законних підставах.

-          банер –носій інформації (робоча поверхня рекламоносія), нанесеної на вінілову тканину (сітку) за допомогою широкоформатного поліграфічного друку, якій розміщується на рекламоносії.

-          рекламна компанія це розміщення реклами клієнта замовника на спеціальних рекламних конструкціях протягом визначеного періоду часу, включаючи технічне обслуговування та освітлення банерів та рекламоносіїв впродовж зазначеного періоду.

15.02.2010 між замовником та виконавцем було укладено додаток № 1 до договору, відповідно до п. 1, 2 якого, виконавець зобов’язується надати послуги з проведення рекламної компанії замовнику у наступних кількості, виду та розмірі: один банер-пано розмірами 29, 0 х 15, 0 м. загальною площею 435, 0 кв. м., що знаходитиметься за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 13, на фасадній стороні будинку.

Відповідно до п. 2.1.1 договору, строк виконання /надання робіт/ послуг з проведення рекламної компанії відповідає строку рекламної компанії, зазначеному у відповідних додатках до договору.

Згідно п. 4 зазначеного додатку № 1 до договору, строк рекламної компанії становить з 01.03.2010 року по 31.08.2010 року.

Відповідно до п. 3.2.4 договору, виконавець зобов’язується за власний рахунок, не пізніше 01.03.2010 року провести роботи з монтажу виготовленого банеру на рекламоносії.

Згідно п. 3.2.6 договору, виконавець зобов’язується забезпечити отримання або отримати власними силами та за власний рахунок всі та будь-які дозвільні документи та погодження, передбачені чинним законодавством України та муніципальними правилами для встановлення (розміщення) рекламних засобів та матеріалів, передбачених цим договором та додатками до нього.

03.03.2010 року виконавець розмістив рекламу позивача за встановленою в договорі адресою.

Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 1 статті 901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вартість послуг по проведенню рекламної кампанії, відповідно до п. 5.1 додатку № 1 до договору, становить 80000, 00 грн. за місяць, що на день підписання цієї додаткової угоди дорівнює 10000, 00 доларів США за курсом НБУ гривні до долару США.

Замовник до 20.02.2010 року на підставі рахунків виконавця зобов’язаний здійснити передоплату за перший місяць проведення рекламної кампанії у розмірі 100% суми, вказаної в п. 5.1 цього додатку за кожен місяць (п. 5.4.1 додатку №1 до договору).

Замовником 18.02.2010 була здійснена належна передоплата у повному обсязі, на підтвердження чого у матеріалах справи наявне платіжне доручення № 2893 від 18.02.2010 року на суму 80000, 00 грн.

Таким чином позивачем обов’язки за договором були виконані у повному обсязі.

09.03.2010 року Головою комісії з демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, протоколом №89 засідання комісії з демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу КМДА було вирішено провести демонтаж самовільно встановлених об’єктів зовнішньої реклами, серед яких міститься зазначений вище рекламоносій (вул. Червоноармійська, 13, власник ТОВ «Арн медіа»).

Приписом № 17573 від 10.03.2010 року Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було запропоновано усунути порушення шляхом демонтування зазначеної рекламної конструкції.

У зв’язку із демонтуванням рекламної конструкції, вихідним листом № 24-1103/10 від 11.03.2010 року виконавець повідомив замовника про те, що з 10.03.2010 року було демонтовано рекламоносій на якому розміщувалася реклама замовника згідно с договором.

Так, станом на 10.03.2010 року надання виконавцем послуг за договором було достроково припинено.

Пунктом 3.2.14 договору встановлено, що у випадку дострокового припинення розміщення банеру у зв’язку з пред’явленням претензій органами контролю за рекламною діяльністю передбаченими чинним законодавством України, відносно порушення виконавцем порядку розміщення реклами, виконавець зобов’язаний повернути замовнику у повному обсязі оплачений аванс на протязі 3-х днів з дати припинення розміщення банера.

Вихідним листом № 2501-10 від 25.01.2011 року замовником була надіслана претензія виконавцеві на загальну суму в розмірі 98335, 34 грн., у якій замовник, керуючись зазначеним вище положенням договору просив виконавця повернути суму здійсненої їм передоплати, у розмірі 80000, 00 грн.

Відповідач суму боргу позивачеві не повернув, у зв’язку із чим останній просить суд стягнути з відповідача перераховану передоплату за договором у розмірі 80000, 00 грн.

Заперечуючи проти позивних вимог відповідач зазначив, що в рахунок компенсації збитків позивача, безкоштовно розмістив рекламу позивача за іншою адресою. До того ж зазначив, що реклама позивача фактично розміщувалась з 01.03.2010 року по 10.03.2010 року, тому неопрацьованою в результаті демонтажу рекламоносія залишились 54193, 54 грн.

Дослідивши положення договору № РК 01-1111/09 про надання рекламних послуг від 15.02.2010 року суд встановив, що договором не передбачена зміна адресної програми реклами позивача в односторонньому порядку у разі його дострокового демонтажу.

Тому, розміщення відповідачем реклами позивача за іншою адресою є діями, не пов’язаними із договором № РК 01-1111/09 про надання рекламних послуг від 15.02.2010 року.

Крім того відповідач надав до матеріалів справи наявний у нього екземпляр договору № РК 01-1111/09 про надання рекламних послуг від 15.02.2010 року, у якому:

- п. 3.2.14 викладений у наступній редакції: «У випадку дострокового припинення розміщення банеру в зв’язку з пред’явленням претензій органами, відносно порушення виконавцем порядку розміщення реклами, виконавець зобов’язаний повернути замовнику оплачений аванс за період, коли банер фактично не розміщувався.»;

- п. 6.2.2 викладений у наступній редакції: «У випадку, коли порушення строків початку рекламної компанії зумовлене несвоєчасною оплатою послуг, що надає виконавець та/або несвоєчасним наданням банеру замовником, виконавець звільняється від відповідальності за порушення строків початку рекламної компанії на кількість днів прострочення оплати та/або надання банеру замовником.».

          На відміну від цього, як було вказано вище, пунктом 3.2.14 договору, наданого до матеріалів справи позивачем встановлено, що у випадку дострокового припинення розміщення банеру у зв’язку з пред’явленням претензій органами контролю за рекламною діяльністю передбаченими чинним законодавством України, відносно порушення виконавцем порядку розміщення реклами, виконавець зобов’язаний повернути замовнику у повному обсязі оплачений аванс на протязі 3-х днів з дати припинення розміщення банера.

Пунктом 6.2.2 договору, наданого позивачем закріплюється, що у випадку порушення виконавцем строків повернення авансу відповідно до п. 3.2.14 договору, замовник вправі стягнути з виконавця пеню в розмірі подвійної ставки НБУ що діяла в період прострочення виконання зазначеного зобов’язання від неповерненої суми за кожний день прострочення платежу, при цьому пеня нараховується за весь період такого прострочення.

Таким чином, у наданих сторонами примірниках договору № РК 01-1111/09 про надання рекламних послуг від 15.02.2010 року є відмінним положення, щодо розміру передоплати, належної до повернення замовникові у разі дострокового припинення розміщення банеру у зв’язку з пред’явленням претензій відповідними контролюючими органами, а також положення щодо нарахування виконавцеві пені за несвоєчасне повернення зазначеної передплати.

Як вбачається з наданої відповідачем редакції договору, остання підписана та скріплена печаткою лише Товариством з обмеженою відповідальністю «Руфмедіа».

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Наданий позивачем до матеріалів справи примірник договору, на відміну від примірника відповідача, підписаний представниками замовника та виконавця та скріплений печатками обох підприємств.

          Тому суд вважає дійсним наданий позивачем примірник договору, та не приймає до розгляду примірник договору, наданий відповідачем.

Відповідно, при вирішенні справи суд керується редакцією пункту 3.2.14 договору № РК 01-1111/09 про надання рекламних послуг від 15.02.2010 року, який було надано позивачем.

                    Щодо твердження відповідача про те, що відповідно до листування між керівництвом позивача та відповідача на офіційних бланках підприємств позивач з посиланням на п. 3.2.14 договору в редакції, наданої відповідачем, погоджувався на повернення відповідачем суми передоплати у розмірі 54193, 54 грн. (неопрацьована виконавцем сума) суд зазначає наступне.

Згідно п. 2, 3 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

                    Згідно п. 11.1 договору, дійсними й обов’язковими для сторін є тільки такі зміни і доповнення до договору, що підготовлені за спільною згодою в письмовій формі, і підписані повноважними представниками сторін.

                    Надані відповідачем листи не мають форми змін до договору, передбаченої законодавствам України та договором, тому суд не приймає їх у якості таких, що закріплюють зміни умов договору.

На виконання своїх обов’язків за договором щодо повернення передоплати позивачеві, відповідачем була здійснена часткова оплата, а саме - 21 675, 40 грн. (платіжні доручення № 252 від 14.02.2011 року, № 269 від 28.03.2011).

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором у розмірі 58 324, 60 грн. (80000, 00 грн. - 21 675, 40 грн.).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів оплати у повному обсязі заборгованості за договором до суду не надав.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв’язку із зазначеним вище, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 58 324, 60 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 14.03.2010 року по 03.02.2011 року у розмірі 12390, 14 грн.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося, пунктом 6.2.2 договору встановлено, що у випадку порушення виконавцем строків повернення авансу відповідно до п. 3.2.14 договору, замовник вправі стягнути з виконавця пеню в розмірі подвійної ставки НБУ що діяла в період прострочення виконання зазначеного зобов’язання від неповерненої суми за кожний день прострочення платежу, при цьому пеня нараховується за весь період такого прострочення.

Згідно перерахунку суду з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, пеня за період з 14.03.2010 року по 03.02.2011 року становить 12390, 14 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення передоплати за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 12390, 14 грн.

До того ж, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за період з 14.03.2010 року по 03.02.2011 року у розмірі 2150, 14 грн. та збитки від інфляції за період з 14.03.2010 року по 03.02.2011 року у розмірі 4160, 00 грн.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Беручи до уваги наведене, перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за період з 14.03.2010 року по 03.02.2011 року у розмірі 2150, 14 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Розмір збитків від інфляції за період з 14.03.2010 року по 03.02.2011 року, за перерахунком суду становить:

80000, 00 грн. х (100, 9 % х 99, 7 % х 99, 4 % х 99, 6 % х 99, 8 % х 101, 2 % х 102, 9 % х 100, 5 % х 100, 3 % х 100, 8 % х 101, 0 %) –80000, 00 грн. = 4960, 00 грн.

Таким чином, розмір збитків від інфляції за період з 14.03.2010 року по 03.02.2011 року складає 4960, 00 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог про стягнення збитки від інфляції не заявляв.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції суд вважає такими, що підлягають задоволенню в обсязі, заявленому позивачем до стягнення, а саме у розмірі 4160, 00 грн.

Відносно клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення та стягнення з відповідача заборгованості рівними частинами у тримісячний строк суд зазначає наступне.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 83 ГПК України, суд приймаючи рішення має право розстрочити або відстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 121 ГПК України, підставою для відстрочки чи розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

З огляду на те, що у заявленому клопотанні не наведено переконливих доводів про наявність підстав для розстрочки виконання рішення та не подано доказів на підтвердження зазначеного, суд, керуючись статтею 33 ГПК України, відхиляє клопотання про розстрочку виконання рішення.

          Згідно з статтею 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руфмедіа»(04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ризька, буд. 8-А; ідентифікаційний код: 34485440) з будь-кого рахунку, що буде виявлений державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел профешнл груп» (01004, м. Київ, Печерський район, вул. Кропивницького, буд. 18, оф. 34; ідентифікаційний код: 36387500) основну заборгованість у розмірі 58324 (п’ятдесят вісім тисяч триста двадцять чотири) грн. 60 коп., пеню у розмірі 12390 (двонадцять тисяч триста дев’яносто) грн. 14 коп., 3 % річних у розмірі 2150 (дві тисячі сто п’ятдесят) грн. 14 коп., збитки від інфляції у розмірі 4160 (чотири тисячі сто шістдесят) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 770 (сімсот сімдесят) грн. 25 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 17 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 07.04.2011 року