Ухвала суду № 14698938, 07.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07.04.11№ 05-5- 36 / 3886

Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг"

до Приватного підприємства "Транссервіс"

про стягнення 100 093,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У відповідності до вимог статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" підписана представником ОСОБА_1, за довіреністю № ЭЛ/УКР-04/11 від 15.02.2011р., неналежним чином засвідчену копію якої додано до матеріалів позовної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про нотаріат" з метою надання юридичної вірогідності фактів, що мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій обов'язок посвідчувати дані факти покладено на нотаріат, а в населених пунктах, де немає нотаріусів нотаріальні дії вчиняються іншими посадовими особами, які визначені даним Законом. Відповідно до п. 8 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" засвідчення вірності копій документів і виписок з них є нотаріальною дією.

Згідно ст. 76 Закону України "Про нотаріат" вірність копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана підприємством, установою, організацією, що видала оригінал документа. В останньому випадку копія документа повинна бути викладена на бланку даною підприємства, установи, організації з прикладенням печатки і з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться на даному підприємстві, в установі, організації. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що копія документу, який видано відповідним підприємством, мас бути засвідчена, зокрема, даним підприємством.

Оскільки ксерокопія довіреності № ЭЛ/УКР-04/11 від 15.02.2011р. щодо повноважень ОСОБА_1, яка додана до матеріалів позовної заяви, не засвідчена належним чином, оскільки засвідчена підписом самого ОСОБА_1, і за таких обставин, не може свідчити факт надання повноважень ОСОБА_1 щодо підпису позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" і доказом у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України не є, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

У позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Позивачем не зазначено доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини з наступних підстав:

Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

Судом встановлено, що надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені, оскільки відмітки про засвідчення копій не містять назви посади особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 25.03.2005р. внесено зміни до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. № 7-93 та визначено розмір ставки держмита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України у розмірі 1% ціни позову, але не менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру не менше п"яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, розмір державного мита за розгляд позовних заяв майнового характеру становить не менше 102,00 грн. та не більше 25 500,00 грн.

Розмір державного мита за розгляд позовних заяв немайнового характеру становить 85 грн. 00 коп.

Позивач у позовній заяві № 130 від 04.03.2011р. просить суд стягнути з відповідача 100 093,98 грн.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження сплати державного мита за розгляд позову, додане платіжне доручення № 568 від 14.03.2011р. на суму 1 000,93 грн.

Тобто державне мито сплачено в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством України, а саме Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в установленому порядку, оскільки листом Управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва № 1021-4/л від 23.06.2010р. повідомлено реквізити рахунку Управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва, на який зараховується сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що справляється з позовних заяв у справах, які розглядаються Господарським судом міста Києва, а саме:

- МФО - 820019;

- одержувач - УДК у Шевченківському районі м. Києва;

- банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України в м. Києві;

- код ЗКПО - 24262621;

- рахунок № 31218264700001;

- код платежу за бюджетною класифікацією 22050003;

- символ звітності - 095.

У рядку "призначення платежу" повинно бути зазначено назву платежу (за розгляд якої саме справи), код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Судом встановлено, що позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжне доручення № 567 від 14.03.2011р., в якому невірно зазначено реквізити для зарахування витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до державного бюджету України.

Крім того, відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

На поданому платіжному дорученні № 568 від 14.03.2011р. про сплату державного мита та на платіжному дорученні № 567 від 14.03.2011р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відсутні підпис відповідальних осіб платника та відбиток печатки платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Не подано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема п. 2 ч. 1 цієї статті визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового звязку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги та інше (п. 2.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.04.2008р. № 01-08/208).

Позивачем надано господарському суду опис вкладення у поштове відправлення від 09.03.2011р. та фінансовий чек № 3716 від 09.03.2011р., з яких вбачається, що позивачем було надіслано позовну заяву та додані до неї документи на адресу: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9. В той же час судом встановлено, що відповідач має ще одну адресу: 02099, м. Київ, вул. Сормовська, 18, кв. 5. Доказів надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу за зазначеною адресою позивачем суду не надано, що є порушенням вимог ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу у відповідності із ст. ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. п. 1, 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву без розгляду на дооформлення.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.

Суддя Трофименко Т.Ю.