Рішення № 14698906, 04.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/9604.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство

«Редуктор-Комплект»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біокрафт»

про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних збитків

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Ковалюк Г.В. (довіреність від 15.12.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

04.04.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Редуктор-Комплект»(надалі ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Редуктор-Комплект», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біокрафт»(надалі ТОВ «Біокрафт», відповідач) заборгованості у розмірі 104588, 38 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 5 від 05.11.2009р. не виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 07.02.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилались за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2009р. між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Редуктор-Комплект»та ТОВ «Біокрафт»укладено договір поставки № 5 за яким постачальник передає, а покупець приймає і оплачує продукцію.

Додатком до договору є специфікація у якій сторонами погоджено до поставки товар на суму 92112 грн., що відповідає п. 2.1 договору.

Поставка продукції з приводу оплати якої виник спір підтверджується накладною № 2312/1 від 23.12.2009р., про отримання товару відповідачем свідчить довіреність № 5 від 23.12.2009р..

Відповідно до положень п. 9.1 договору сторони погодились, що договір набирає сили з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р., а в частині взаєморозрахунків –до повного його виконання. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки за накладною від 23.12.2009р. суду не представлено, у зв’язку з чим така підтверджує виконання позивачем договірних зобов’язань та поставку товару в межах укладеного договору.

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 92112 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатковою угодою від 23.12.2009р. укладеною до договору № 5 від 05.11.2009р. сторони домовились, що постачальник передає, а покупець приймає та оплачує продукцію (штангу насосну ШН 19х8000) (п. 1 угоди); вартість товару складає 92112 грн. (п. 2 угоди); оплата за додатковою угодою № 1 до договору поставки № 5 від 05.11.2009р. повинна бути здійснена покупцем до 28 грудня 2009р. (п. 3 угоди).

З урахуванням наведених положень договору строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно видаткової накладної № 2312/1 від 23.12.2009р., яка залучена до матеріалів справи станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем у строк до 28.12.2009р..

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 92 112 грн. свідчить, зокрема: акт звірки складений станом на 31.12.2009р., який підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та залучений до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії. Доказів здійснення розрахунків за товар після підписання вказаного акту звірки відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Враховуючи відсутність доказів сплати товару поставленого за договором, вимоги про стягнення боргу в сумі 92112 грн. є такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 9387, 13 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 3089, 25 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором поставки № 5 від 05.11.2009р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 1045, 88 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біокрафт»(03151, м. Київ, вул. Волинська 48/50, р/р 2600207129 в АБ «Кліринговий дім»МФО 300647, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35295755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Редуктор-Комплект»(юрид. адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, пр-т. Кірова, б. 46, офіс 547, р/р 26006060193200 в КБ «Приватбанк» МФО 305299, ідент. код 36094486) 92 112 грн. (дев’яносто дві тисячі сто дванадцять гривень) заборгованості за товар, 9387, 13 грн. (дев’ять тисяч триста вісімдесят сім гривень 13 копійок) інфляційних збитків, 3089, 25 грн. (три тисячі вісімдесят дев’ять гривень 25 копійок) 3% річних, 1045, 88 грн. (одну тисячу сорок п’ять гривень 88 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 07.04.2011