Рішення № 14698777, 04.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/8004.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контент-провайдер перший альтернативний –Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтегрейшн Україна»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача Ткаченко Т.М. (довіреність № 1 від 21.01.2011р.);

від відповідача Раєнок В.А. (довіреність № 1 від 26.02.2011р.);

В судовому засіданні 04.04.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контент-провайдер перший альтернативний - Україна»(надалі ТОВ «Контент-провайдер перший альтернативний - Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтегрейшн Україна»(надалі ТОВ «Полігон Інтегрейшн Україна», відповідач) суми заборгованості за отримані послуги в розмірі 1094521, 96 грн., суми нарахованої пені в розмірі 149593, 39 грн., інфляційних збитків в розмірі 3855, 35 грн., 3% річних в розмірі 26420, 47 грн..

В ході розгляду справи, надавши нові розрахунки штрафних санкцій, позовні вимоги уточнені, згідно з поданою заявою від 24.03.2011р. на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за отримані послуги в розмірі 1094521, 96 грн., суми нарахованої пені в розмірі 143545, 46 грн., суми нарахованого індексу інфляції в розмірі 4039, 11 грн., суми 3% річних в розмірі 22956, 53 грн..

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання за договором №161/010109 від 01.01.2009 року щодо оплати наданих послуг згідно актів приймання-передачі наданих послуг від 03.03.2009р. та 30.04.2009р.. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку, нарахувавши при цьому суму пені, інфляційних збитків та 3% річних які також заявлені до стягнення.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов та обгрунтовані відсутністю підстав вважати порушеними права позивача з огляду на відкриття процедури ліквідації підприємства-відповідача.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009 року між ТОВ «Контент-провайдер перший альтернативний –Україна»та ТОВ «Полігон Інтегрейшн Україна»укладено договір №161/010109 згідно з яким, субконтент-провайдер (позивач у справі) відкриває доступ користувачам мереж оператора до своїх контент-послуг, перелік, специфікація та опис яких приведені у додатках до договору.

Додатками № 9 від 01.03.2009р., № 13 від 15.05.2009р., № 16 від 01.12.2009р., № 17 від 15.01.2010р., № 18 від 26.01.2010р. сторонами погоджено порядок визначення вартості контент-послуг субконтент-провайдера по коротким номерам доступу: 5011, 5012, 5013, 5014, 8770 (додаток № 9); 3830, 4170, 4171 (№ 13); 7373 (№ 16); 8770 (№ 17); 1121, 1131, 1141, 1899, 3545, 557 (№ 18).

Надання послуг з приводу оплати яких виник спір підтверджується складеними між сторонами актами приймання-передачі наданих послуг: від 03.03.2010р. за лютий 2010р. по оператору ЗАТ «Український мобільний зв’язок»на суму 918814, 08 грн., від 30.04.2010р. за квітень 2010р. по оператору ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем»на суму 4985, 80 грн., від 30.04.2010р. за квітень 2010р. по оператору ТОВ «Астеліт»на суму 170722,08 грн..

Акти підписані обома сторонами, скріплені печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття наданих послуг, виявлення недоліків у наданих послугах суду не надано. При підписанні актів сторони засвідчили, що послуги надані своєчасно та належної якості, контент-провайдер до субконтент-провайдера претензій не має.

В силу положень п.9.1, 9.2 договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2009 року; по закінченню строку дії договору вказаного у п. 9.1 сторони можуть продовжити строк дії договору шляхом підписання додаткової угоди…

Додатковою угодою №5/1 від 29.12.2009 року до договору №161/010109 від 01.01.2009 року сторони домовились продовжити дію договору до 31.12.2010 року. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період надання послуг згідно актів від 03.03.2010 року та 30.04.2010 року, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим такими підтверджено виконання позивачем договірних зобов’язань та надання послуг в межах укладеного договору.

Згідно з додатковою угодою № 6 від 21.01.2010р. у п. 5 сторони погодили, що підписавши додаткову угоду підтверджують, що всі фінансові зобовязання які виникли за період з 01.11.2009р. по 30.11.2009р. виконані належним чином і сторони не мають взаємних претензій як матеріального так і нематеріального характеру.

Вартість наданих послуг за актами від 03.03.2010 року та 30.04.2010 року відповідачем не сплачена, заборгованість перед позивачем складає 1094521, 96 грн. та у вказаній сумі станом на час розгляду спору не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу суду не представлено.

Згідно абзацу 2 ч.1. ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином у відповідності до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору (п. 4.1.3) контент-провайдер зобов’язувався оплатити субконтент-провайдеру отримані у звітному періоді контент-послуги протягом 30 робочих днів після підписання акта приймання-передачі наданих послуг у такому звітному періоді.

Враховуючи наведене, строк виконання зобов’язань по оплаті за послуги надані згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 03.03.2010р. на суму 918814, 08 грн. є таким що настав 15.04.2010р., послуги по актах від 30.04.2010р. в загальній сумі 175707, 88 грн. (4985, 80 грн. + 170722,08 грн.) мали бути оплачені не пізніше 16.06.2010р. (при врахуванні святкових вихідних –3, 4, 10 травня –оскільки 1, 2, 9 травня припадали на вихідний день).

З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звертався до відповідача з претензією (вих. №058-10 від 14.09.2010р.) у якій просив перерахувати суму основного боргу та нараховані суми штрафних санкцій, однак коштів в оплату наданих послуг позивачем не отримувалось, відповідачем доказів сплати таких на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати послуг надання яких підтверджено актами від 03.03.2010р., від 30.04.2010р., вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 1094521, 96 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому судом взяті до уваги заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, однак такі судом відхиляються при врахуванні наступного.

20 січня 2011 року за рішенням засновників (учасників) ТОВ «Полігон Інтегрейшн Україна»розпочата процедура ліквідації про що свідчить запис №1070110000906961 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч.2 ст. 60 Господарського кодексу України, орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Згідно з ч.4 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

21 січня 2011 року відповідачем розміщено повідомлення №4445 про ліквідацію ТОВ «Полігон Інтегрейшн Україна»в Бюлетені державної реєстрації №167(2) 2011 рік. В повідомленні міститься інформація про назву юридичної особи, код ЄДРПОУ, адреса місцезнаходження, дата рішення про ліквідацію та склад ліквідаційної комісії.

Про стягнення заборгованості, що виникла за договором №161/010109 від 01.01.2009р. позивач звернувся до суду 08.02.2011р., тобто на час коли строк для подання заяв і претензій в межах ліквідаційної процедури ще не міг закінчитись (ч. 2 ст. 60 ГК України). В свою чергу, жодних доказів які б підтверджували встановлення зазначеного строку, вирішення вказаного питання ліквідаційною комісією відповідача суду не представлено.

Порядок розрахунків з кредиторами у разі ліквідації субєкта господарювання на законодавчому рівні врегульовано у ст. 61 ГК України, ст. 112 ЦК України, та зокрема згідно з ч. 3 ст. 61 ГК України претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.

В даному випадку, зазначені положення закону не обмежують кредитора у праві на звернення до суду, у період коли розпочато ліквідаційну процедуру, з позовом про вирішення спору щодо стягнення боргу, оскільки визначають саме порядок розрахунків з кредиторами в межах ліквідаційної процедури.

25 лютого 2011 року позивачем подано відповідачу заяву №080-11 від 25.02.2011 року з вимогами до боржника щодо сплати заборгованості по оплаті наданих контент-послуг згідно договору №161/010109 від 01.01.2009р.. Отримання відповідачем даної заяви підтверджено написом «отримано 25.02.2011р.», який скріплений печаткою ТОВ «Полігон Інтегрейшн»та підписом представника.

Документів, які б свідчили про визнання або невизнання ліквідаційною комісією заявлених вимог щодо погашення заборгованості по оплаті наданих контент-послуг згідно договору №161/010109 від 01.01.2009р. суду не представлено, згідно з поясненнями позивача таких ним від відповідача не отримувалось.

Підставою вважати погашеними в силу закону вимоги кредитора, є незвернення кредитора у місячний строк до суду при отриманні повідомлення ліквідаційної комісії щодо відхилення претензії кредитора. Відсутність доказів щодо наявності вказаних обставин обумовлює вирішення даного спору по суті, оскільки порушені права позивача підлягають судовому захисту.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 5.10 договору №161/010109 від 01.01.2009р. за несвоєчасне виконання своїх платіжних зобов’язань по договору сторони несуть відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача згідно розрахунку суду у періоді з 16.04.2010р. по 16.10.2010р. по сумі прострочення за актом від 03.03.2010р., та з 17.06.2010р. по 17.12.2010р. по сумі прострочення за актами від 30.04.2010р. в розмірі подвійної облікової ставки встановленої Постановою НБУ № 468 від 10.08.2008р. (10,25%), Постановою НБУ № 259 від 07.06.2010р. (9,5%), Постановою НБУ № 320 від 07.07.2010р. (8,5%), Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. (7,75%), не більше шестимісячного строку встановленого законом, та складає 98903, 15 грн.:

В даному випадку, уточнений розрахунок пені позивачем проведено наростаючим підсумком по заборгованості яка є простроченою з 16.04.2010р. на суму 918814, 08 грн., та в періоді з 16.06.2010р. по сумі 1094521, 96 грн., однак у відношенні суми боргу 918814, 08 грн. нарахування пені припиняється за спливом строку –6 місяців, тобто в періоді з 17.10.2010р. по 17.12.2010р. нарахування пені слід проводити у відношенні суми боргу - 175707, 88 грн. за актами від 30.04.2010р.:

1094521, 96 грн. х (2х7,75%) : 365 х 68 (кількість днів прострочення в періоді з 10.08.2010р. по 16.10.2010р.) = 31606, 19 грн.

175707, 88 грн. х (2х7,75%) : 365 х 62 (кількість днів прострочення в періоді з 17.10.2010р. по 17.12.2010р.) = 4626, 17 грн..

В іншій частині суд приймає розрахунок позивача, оскільки не може виходити за межі заявлених вимог по нарахованій сумі пені в цьому періоді.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за надані послуги, прострочення оплати, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 4039, 11 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 22956, 53 грн. наданими позивачем і вважає такі обґрунтованими (розрахунки наведені в уточненнях позовних вимог від 24.03.2011р.).

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором №161/010109 від 01.01.2009р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 12650, 63 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог в сумі 12371, 16 грн..

В іншій частині витрати по сплаті державного мита не можуть бути покладені на відповідача, а відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтегрейшн Україна»(юрид. адреса: 01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 34, к.426, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33400628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контент-провайдер перший альтернативний - Україна»(юрид. адреса: 01103, м. Київ, вул.Кіквідзе, 18, ідент. код 35534603) 1094521, 96 грн. (один мільйон дев’яносто чотири тисячі п’ятсот двадцять одну гривню 96 копійок) основного боргу, 98903, 15 грн. (дев’яносто вісім гривень дев’ятсот три гривні 15 копійок) пені, 4039, 11 грн. (чотири тисячі тридцять дев’ять гривень 11 копійок) інфляційних збитків, 22956, 53 грн. (двадцять дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят шість гривень 33 копійки) 3% річних, 12371, 16 грн. (дванадцять тисяч триста сімдесят одну гривню 16 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 07.04.2011