Рішення № 14697394, 05.04.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 рокуСправа № 07/5026/297/2011

За позовом Черкаської міської ради

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 130268 грн. 25коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Ковба І.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 05.01.2011р.;

від відповідача: не зявився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 130268 грн. 25 коп. збитків у вигляді неодержаних позивачем доходів внаслідок використання відповідачем без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 6870 кв.м. під нежитловим приміщенням по вул. Оборонна, 8/1 у м. Черкаси та прилеглої до нього території за період з 29.09.2003р. по 31.03.2010р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за договором купівлі продажу нежитлового приміщення від 29.09.2003р. до відповідача перейшло право власності на нежитлове приміщення загальною площею 324,9 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_2 у м. Черкаси і з цього моменту відповідач використовував земельну ділянку Черкаської міської ради під цим приміщенням та прилеглою до нього територією площею 6870 кв.м. без документів, які посвідчують право на цю земельну ділянку, що унеможливило одержання Черкаською міською радою доходів від надання цієї земельної ділянки в оренду.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідачу за його місцем проживання, вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарським судом надсилалася рекомендованим листом ухвала 17.03.2011р. про відкладення розгляду справи на 12 годину 05.04.2011р. Проте цей лист не був вручений відповідачу, а був повернутий до господарського суду з відміткою пошти “по закінченню терміну зберігання”. В силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України вказана ухвала господарського суду вважається врученою відповідачу належним чином.

Незявлення відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 1999р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради була проведена державна реєстрація фізичної особи ОСОБА_1 як підприємця.

29 вересня 2003р. Черкаська обласна асоціація органів місцевого самоврядування, як продавець, і ОСОБА_1, як покупець, уклали договір купівлі продажу нежитлового приміщення, згідно з яким продавець продав, а покупець купив нежитлове приміщення літ. “А-1” загальною площею 324,9 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці АДРЕСА_2.

Того ж дня 29.09.2003р. цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстрований у реєстрі за №4205.

Відповідно до п. 4 договору купівлі продажу нежитлового приміщення від 29.09.2003р. фізична особа підприємець ОСОБА_1 набув право власності на придбане ним нежитлове приміщення з моменту нотаріального посвідчення цього договору, тобто з 29.09.2003р.

Довідкою від 20.09.2005р. управління Держкомзему у м. Черкаси повідомило фізичну особу підприємця ОСОБА_1 про те, що згідно з даними земельного кадастру земельна ділянка АДРЕСА_2 відноситься до міських земель не наданих у власність чи користування, частина до вулиць Черкаської міської ради.

29 березня 2010р. комісією, створеною виконавчим комітетом Черкаської міської ради для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси, був складений акт №21 про визначення збитків власнику землі. Згідно з висновками цього акту у період з 29.09.2003р. по 31.03.2010р. фізична особа підприємець ОСОБА_1 самовільно користувався земельною ділянкою АДРЕСА_2 площею 6870 кв.м. без документа, який посвідчує право на цю земельну ділянку, чим завдав власнику землі Черкаській міській раді збитки у вигляді неодержаної за вказаний період орендної плати за землю у сумі 130268 грн. 25 коп. Ця сума збитків була визначена комісією за чинними у період з 29.09.2003р. по 31.03.2010р. ставками орендної плати за землю, затвердженими рішеннями Черкаської міської ради від 04.12.2001р. №8-89, від 31.05.2007р. №2-613, від 22.04.2008р. №4-385, від 11.12.2008р. №4-724, виходячи із нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Рішенням від 08.09.2010р. №1465 виконавчий комітет Черкаської міської ради затвердив акт про визначення збитків власнику землі від 29.03.2010р. №21. Відповідач це рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради не оскаржував.

Згідно з ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від якості та місцеположення земельної ділянки виходячи з кадастрової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Пунктом “д” ст. 156 Земельного кодексу України встановлено, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Стаття 157 Земельного кодексу України передбачає, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року затверджено порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Пунктом 3 зазначеного вище порядку визначено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Даний порядок також визначає поняття “неодержаний доход” як доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно вищенаведеної Постанови Кабінету міністрів України розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.

Відповідач у період з 29.09.2003р. по 31.03.2010р. використовував земельну ділянку загальною площею 6870 кв.м. під нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 без документів, які посвідчують право на цю земельну ділянку, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. В цьому і полягала протиправність його поведінки, яка спричинила збитки позивачу у вигляді не отриманої ним орендної плати за землю у сумі 130268 грн. 25коп., яку він міг би отримати у разі укладення з відповідачем і державної реєстрації договору оренди землі. При цьому відповідач не довів, що збитки завдано позивачу не з його вини.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача у доход бюджету підлягає стягненню 1302 грн. 68 коп. державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18000, ) на користь Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, 36, 18000, ідентифікаційний код 25212542) 130268 грн. 25 коп. збитків.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18000):

- в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34503595) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, - 1302 грн. 68 коп. державного мита;

- у доход Державного бюджету України через Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (проспект Хіміків, 50, м. Черкаси) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31216264700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко

Повне рішення складено 08.04.2011р.