Рішення № 14697108, 23.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2011 р.Справа № 27-12-23-15-6-30-28-25/96-06-2358

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 (без належних повноважень); ОСОБА_2 (без належних повноважень)

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Кобзов М.О. (представник діючий за довіреністю);

від прокуратури: Доброжан Н.І. (за посвідченням);

від третіх осіб: не зявились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Істріан»

про визнання недійсним інвестиційного договору та зобов'язання повернути майно

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Істріан»

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закритого акціонерного товариства «Стіл Трейдінг»; Фонду державного майна України

про розірвання на майбутнє інвестиційного договору та визнання права власності на майно

за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси

ВСТАНОВИВ:

У 2006 році Відкрите акціонерне товариство «Холдингова компанія «Краян»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Істріан»про розірвання інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001 р., укладеного між позивачем та відповідачем, та про зобовязання відповідача повернути нерухоме та рухоме майно, отримане у позивача за інвестиційним договором № 02-С від 17.08.2001 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.03.2006 р. порушено провадження у справі № 25/96-06-2358.

В ході розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Істріан»звернулось із зустрічним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян»про розірвання на майбутнє інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001 р., укладеного між позивачем та відповідачем, та про визнання за ТОВ «Істріан»права власності на майно, передане на виконання інвестиційного договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2006 р. було прийнято до розгляду зустрічний позов ТОВ «Істріан»по справі № 25/96-06-2358.

Під час розгляду справи ВАТ «Холдингова компанія «Краян»уточнило позовні вимоги та просило суд визнати недійсним інвестиційний договір № 02-С від 17.08.2001 р. з моменту його укладення разом з актами приймання-передачі від 03.02.2003 р. та від 01.04.2003 р. та зобовязати ТОВ «Істріан»повернути ВАТ «Холдингова компанія «Краян»нерухоме та рухоме майно, отримане у користування від ВАТ «Холдингова компанія «Краян»згідно плану санації, затвердженого ухвалою арбітражного суду Одеської області від 08.06.2001 р. по справі № 17-2/1017, інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001 р. та актів приймання-передачі від 03.02.2003 р. та від 01.04.2003 р., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2 (стара заводська територія).

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.08.2006 р. по справі № 25/96-06-2358 позов ВАТ «Холдингова компанія «Краян»задоволено повністю, а саме: визнано недійсним з моменту укладення інвестиційний договір № 02-С від 17.08.2001р., укладений між ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та ТОВ «Істріан», з врахуванням актів приймання-передачі до нього від 03.02.2003р. від 01.04.2003р. та зобовязано ТОВ «Істріан»повернути ВАТ «Холдингова компанія «Краян»нерухоме та рухоме майно, отримане згідно інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001р. та актів приймання-передачі до нього від 03.02.2003р. від 01.04.2003р., яке знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Косовська, 2, а ВАТ «Холдингова компанія «Краян»зобовязано повернути ТОВ «Істріан»оплачені інвестиції згідно інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001р., в сумі 8285000,00 грн.; в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Істріан»відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2006р. по справі №25/96-06-2358 рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2006р. скасовано; у задоволенні позову ВАТ «Холдингова компанія «Краян»до ТОВ «Істріан»про визнання недійсним інвестиційного договору та зобовязання повернути майно відмовлено; зустрічний позов ТОВ «Істріан»задоволено, а саме: розірвано інвестиційний договір № 02-С від 17.08.2001р., укладений між ТОВ «Істріан»та ВАТ «Холдингова компанія «Краян», та визнано право власності ТОВ «Істріан»на майно, передане ВАТ «Холдингова компанія «Краян»до ТОВ «Істріан»за актами приймання-передачі від 03.02.2003р. та від 01.04.2003р. на виконання інвестиційного договору. При цьому в постанові суду апеляційної інстанції зазначено про вступ у справу заступника прокурора Малиновського району м. Одеси на стороні позивача з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2007р. рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2006р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2006р. у справі №25/96-06-2358 скасовано з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2007 р. справу №25/96-06-2358 прийнято до провадження судді Гуляк Г.І. та присвоєно справі № 8-25/96-06-2358.

Ухвалою Верховного суду України від 15.03.2007р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2007р. по справі №25/96-06-2358.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2007р. на підставі розпорядження першого заступника голови господарського суду Одеської області справу №28-25/96-06-2358 прийнято до провадження судді Рога Н.В. та присвоєно справі №30-28-25/96-06-2358. Також вказаною ухвалою суду від 19.04.2007р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство «Стіл Трейдінг».

03.05.2007р. приватне підприємство «Дід Василь»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Істріан»про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно. Також заявником була подана заява про розгляд зазначеного позову в межах справи №30-28-25/96-06-2358 та залучення ПП «Дід Василь»до участі у справі в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.05.2007р. №30/621-07 (суддя Рога Н.В.) позовну заяву і додані до неї документи були повернуті ПП «Дід Василь»на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2007р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2007р., ухвалу господарського суду Одеської області від 04.05.2007р. №30/621-07 по справі №30-28-25/96-06-2358 скасовано, справу передано до розгляду до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09 липня 2007р. справу №30-28-25/96-06-2358 прийнято до провадження судді Демешина О.А. та присвоєно справі №6-30-28-25/96-06-2358.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.07.2007р. по справі 6-30-28-25/96-06-2358 позов ВАТ «Холдингова компанія «Краян»задоволено повністю, а саме: визнано недійсним з моменту укладення інвестиційний договір № 02-С від 17.08.2001р., укладений між ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та ТОВ «Істріан», з урахуванням актів приймання-передачі до нього від 03.02.2003р. від 01.04.2003р. та зобовязано ТОВ «Істріан»повернути ВАТ «Холдингова компанія «Краян»нерухоме та рухоме майно, отримане згідно інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001р. та актів приймання-передачі до нього від 03.02.2003р. від 01.04.2003р., яке знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Косовська, 2, а ВАТ «Холдингова компанія «Краян»зобовязано повернути ТОВ «Істріан»оплачені інвестиції згідно інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001р., в сумі 8285000,00 грн.; у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Істріан»відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2007р. рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2007р. по справі №6-30-28-25/96-06-2358 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2008р. рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2007р. у справі №6-30-28-25/96-06-2358 скасовано з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою Верховного суду України від 13.03.2008р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 22.01.2008р. по справі №6-30-28-25/96-06-2358.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2008р. справу №6-30-28-25/96-06-2358 прийнято до провадження судді Петрова В.С. та присвоєно справі №15-6-30-28-25/96-06-2358.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.06.2008р. у задоволенні позову ВАТ «Холдингова компанія «Краян»відмовлено. Зустрічний позов ТОВ «Істріан»задоволено. Розірвано інвестиційний договір № 02-С від 17.08.2001р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Краян»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істріан». Визнано за ТОВ «Істріан»право власності на майно, передане ВАТ «Холдингова компанія «Краян»ТОВ «Істріан»за актами приймання-передачі від 03.02.2003р. та від 01.04.2003р. на виконання інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001р., стягнуто з ВАТ «Холдингова компанія «Краян»на користь ТОВ «Істріан»витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн.; витрати на ІТЗ у розмірі 118,00грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2008р. по справі №15-6-30-28-25/96-06-2358 рішення господарського суду Одеської області від 11.06.2008р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2009р. касаційну скаргу ВАТ «Холдингова компанія «Краян»задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 11.06.2008р. по справі №15-6-30-28-25/96-06-2358 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2008р. скасовано, справу передано для розгляду по суті до господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Ухвалою Верховного Суду України від 04.06.2009р. відмовлено ТОВ «Істріан»у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку скарги на постанови Вищого господарського суду України від 01.04.2009р. по справі 15-6-30-28-25/96-06-2358.

Ухвалою Верховного Суду України від 13.08.2009р. відмовлено Фонду державного майна України у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку скарги на постанови Вищого господарського суду України від 01.04.2009р. по справі №15-6-30-28-25/96-06-2358.

Ухвалою Верховного Суду України від 22.10.2009р. відмовлено ТОВ «Істріан»у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку скарги на постанови Вищого господарського суду України від 01.04.2009р. по справі №15-6-30-28-25/96-06-2358.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області справу передано на новий розгляд судді Степановій Л.В.

Згідно розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області Петрова В.С. №182-р від 19.07.2010р. у звязку з перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному справу №23-15-6-30-28-25/96-06-2358 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Цісельському О.В. та відповідно справі присвоєно №12-23-15-6-30-28-25/96-06-2358.

12.08.2010р. до господарського суду Одеської області за вх. №6869 надійшла позовна заява Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до відповідачів ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та ТОВ «Істріан»про визнання договору дійсним та визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2010р. (суддя Цісельський О.В.) вказану заяву Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 вх. №6869 від 12.08.2010р. залишено без розгляду.

26.08.2010р. Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_3 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу від 16.08.2010р. №12/904-10 по справі №12-23-15-6-30-28-25/96-06-2358 на підставі чого провадження у справі №12-23-15-6-30-28-25/96-06-2358 зупинено до розгляду зазначеної апеляційної скарги та повернення матеріалів справи №12-23-15-6-30-28-25/96-06-2358 до господарського суду Одеської області.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 16.08.2010р. у справі №12-23-15-6-30-28-25/96-06-2358 про повернення позовної заяви без розгляду скасовано та справу передано на розгляд місцевого господарського суду.

Згідно резолюції голови господарського суду Одеської області справу №12-23-15-6-30-28-25/96-06-2358 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Невінгловській Ю.М. та відповідно справі присвоєно №27-12-23-15-6-30-28-25/96-06-2358.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2010р. провадження у справі №27-12-23-15-6-30-28-25/96-06-2358 було зупинено до закінчення розгляду судом касаційної інстанції касаційної скарги ТОВ «Істріан»на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. та повернення справи до господарського суду Одеської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2010р. в задоволенні касаційної скарги ТОВ «Істріан»на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. відмовлено, а справу №27-12-23-15-6-30-28-25/96-06-2358 направлено на розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду від 11.01.2011 року, враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, усунено, провадження у справі №27-12-23-15-6-30-28-25/96-06-2358 було поновлено, а справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2011р. позовна заява Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Істріан»по справі №27-12-23-15-6-30-28-25/96-06-2358 повернута без розгляду.

Згідно наданих у судовому засіданні пояснень, позивач за первісним позовом ВАТ «Холдингова компанія «Краян»позовні вимоги підтримав та просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Істріан», при цьому позивач також просив суд відновити пропущений строк позовної давності до заявлених вимог про визнання недійсним інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001 р., укладеного між ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та ТОВ «Істріан».

Відповідач за первісним позовом ТОВ «Істріан»позовні вимоги ВАТ «Холдингова компанія «Краян»не визнає, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності на звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001 р., укладеного між ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та ТОВ «Істріан», та на необґрунтованість позовних вимог. Зустрічні позовні вимоги відповідач підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник прокуратури Малиновського району міста Одеси у судовому засіданні підтримав позовні вимоги ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та проти задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ «Істріан»заперечував, згідно до наявних у матеріалах справи письмових пояснень.

У судовому засіданні 23.03.2011р. судом було зазначено представникам позивача - ВАТ «Холдингова компанія «Краян»- ОСОБА_1, який представляв інтереси позивача на підставі довіреності №01-02 від 01.02.2011р., виданої керуючим санації ОСОБА_2, та присутньому в судовому засіданні ОСОБА_2, що згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, виданого станом на 15.03.2011р., керівником ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи визначено Приступу Миколу Пилиповича.

В звязку із встановленими обставинами, представникам позивача - ВАТ «Холдингова компанія «Краян»було розяснено, що вони не допускаються судом до ведення справи від імені ВАТ «Холдингова компанія «Краян», оскільки, згідно до вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю, яка видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи.

Відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ст. 16). А статтею 17 цього закону визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що представники позивача - ВАТ «Холдингова компанія «Краян»- ОСОБА_1 (довіреність №01-02 від 01.02.2011р., видана керуючим санації ОСОБА_2) та ОСОБА_2 присутні в судовому засіданні без належних повноважень, в звязку з чим не мають права користуватися процесуальними правами сторін, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне:

Ухвалою арбітражного суду Одеської області від 08.06.2001 р. (т. 2, а.с. 118) по справі № 17-2/1017 про банкрутство ВАТ «Холдингова компанія «Краян»був затверджений план санації ВАТ «Холдингова компанія «Краян», відповідно до п. 4.1.1 якого, ТОВ «Істріан»зобов'язалось не пізніше 10.12.2001р. перевести на спеціальний рахунок плану санації позивача 9000000 грн. і за умови виконання цих зобов'язань ТОВ «Істріан»як інвестор набуває права власності на майнові комплекси, належні позивачу, згідно наведеного в плані переліку. При цьому, набуття права власності ТОВ «Істріан»на майно ВАТ «Холдингова компанія «Краян»здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства. Підставою набуття інвестором права власності має бути відповідне рішення арбітражного суду.

17.08.2001 р. між ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та ТОВ «Істріан»був укладений інвестиційний договір № 02-С, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу погоджені сторонами майнові комплекси, а відповідач зобов'язався перерахувати на спеціальний рахунок санації позивача інвестиції в розмірі 10500000 грн. Пунктом 2.2. вказаного інвестиційного договору встановлений термін виконання інвестиційних зобов'язань інвестором - не пізніше 10.12.2001 р.

Згідно п. 1.2 інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001 р. позивач зобов'язався передати у власність відповідачу майно, що належить позивачу на праві власності та розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2. Термін виконання вказаного зобов'язання інвестиційним договором не визначений. Додатки № 1, 2 до інвестиційного договору, як встановлено судом, сторонами не складались та не підписувались.

24.09.2002 р. ухвалою господарського суду Одеської області по справі № 17-2/1017 була затверджена мирова угода, укладена між ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та її кредиторами, згідно п. 1.2. якої план санації, затверджений ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 08.06.2001р. по справі №17-2/1017, та інвестиційний договір №02-С від 17.08.2001 р. є невід'ємною частиною вказаної мирової угоди. Пунктом 3.1. мирової угоди визначено, що на момент її укладення та затвердження судом ТОВ «Істріан»виконало прийняті за інвестиційним договором зобов'язання та перерахувало позивачу інвестицій на суму 8225 000 грн., залишок невиконаних інвестиційних зобов'язань ТОВ «Істріан»становить 2 275 000 грн. Затверджена мирова угода є правовстановлюючим документом, на підставі якого має бути здійснена реєстрація права власності інвесторів, у тому числі ТОВ «Істріан»на об'єкти нерухомості, які повинні бути передані останньому ВАТ «Холдингова компанія «Краян», що визначено п. 6.1. цієї угоди.

Між тим, рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2003 р. по справі № 24-32/155-03-6572 вказану мирову угоду від 11.09.2002 р. по справі № 17-2/1017 в частині вимог ЗАТ «Одесводоканал»та Донецького облавтодора розірвано у зв'язку з тим, що ВАТ «ХК «Краян»не були виконані умови мирової угоди більш як на третину вимог кредиторів на суму 2997921,28 грн. Також, у вказаному рішенні, суд дійшов висновку, що відповідальність за невиконання умов мирової угоди повинна бути покладена і на ТОВ «Істріан», оскільки воно прийняло на себе зобов'язання ВАТ «Холдингова компанія «Краян»по задоволенню майнових вимог кредиторів на загальну суму 2125451,19 грн.

03.02.2003р. та 01.04.2003р. позивачем на користь ТОВ «Істріан» здійснена передача майна, визначеного п. 1.2. інвестиційного договору та п. 3.5. мирової угоди, про що складено відповідні акти приймання-передачі. В актах приймання-передачі вказується, що майно передається Компанією і приймається Інвестором з метою реалізації умов плану санації, інвестиційного договору та мирової угоди, затвердженої судом 24.09.2002 р. по справі №17-2/1017; на підставі даних актів ТОВ «Істріан» набуває право власності на передане майно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і обєктивно зясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків:

Відповідачем заявлено про пропущення позивачем строку позовної давності для звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним інвестиційного договору №02-С від 17.08.2001 р., укладеного між ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та ТОВ «Істріан». У судовому засіданні факт пропуску вказаного строку, було підтверджено обставинами та матеріалами справи, при цьому доказів поважності його пропуску та підстав для поновлення, пропущеного ВАТ «Холдингова компанія «Краян»строку на звернення до суду з вказаним позовом, суд не встановив.

Так пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. передбачено, що його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Також, відповідно до п. 6 Цивільного кодексу України, правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Згідно положень ст. 71 Цивільного кодексу УРСР та ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 83 Цивільного кодексу УРСР та ст. 268 ЦК України встановлено вичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, і до цього переліку не входять вимоги про визнання угод (правочинів) недійсними.

Загальна позовна давність згідно з приписами ст. 71 Цивільного кодексу УРСР та ст. 257 Цивільного кодексу України, встановлюється тривалістю у три роки. Норми ч.ч. 3, 4 ст. 258 Цивільного кодексу України, що визначають перелік видів вимог, до яких застосовується більш тривала позовна давність, не містять вимог про визнання угод недійсними.

Згідно ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, про що в письмовій формі укладається договір. Враховуючи вищенаведені положення законодавства та те, що позовна давність щодо інвестиційного договору №02-С від 17.08.2001 р. його сторонами - ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та ТОВ «Істріан»у передбаченому ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України порядку не змінювалась, до вимог про визнання вказаного договору недійсним застосовується загальна позовна давність тривалістю в три роки.

Статтею 78 Цивільного кодексу УРСР був визначений та ст. 263 Цивільного кодексу України встановлений перелік підстав, за наявності яких перебіг позовної давності зупиняється. Однак, докази наявності будь-якої з обставин, визначені законодавством, як підстави зупинення перебігу позовної давності позивачем до суду не надані. Отже, перебіг позовної давності щодо звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001 р. не зупинявся.

Також згідно ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності може перериватись, вчиненням дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, а також пред'явленням позову до одного із кількох боржників. Згідно ст. 79 Цивільного кодексу УРСР перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову в установленому порядку. Однак, доводи позивача у поясненнях до позовної заяви (т. 6 а.с. 7-8) про те, що ВАТ «Холдингова компанія «Краян»постійно знаходилося у стадії судових спорів відносно підтвердження або скасування умов мирової угоди та невідємних її частин плану санації та інвестиційних договорів, не можуть бути підставою для переривання перебігу строку позовної давності, оскільки предметом зазначених позивачем судових спорів не був спірний інвестиційний договір № 02-С від 17.08.2001 р.

Відповідно до ст. 76 Цивільного кодексу УРСР та ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатись про порушення її права. Таким чином, оскільки ВАТ «Холдингова компанія «Краян»в якості підстав для визнання недійсним інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001 р. посилається на невідповідність його положень, положенням ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та плану санації ВАТ «Холдингова компанія «Краян», затвердженому ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 08.06.2001 р. по справі № 17-2/1017, про порушення цим договором його прав та інтересів позивач у будь-якому разі дізнався одночасно з підписанням тексту цього договору. Отже, перебіг трирічної позовної давності, для визнання інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001 р. недійсним, почався саме 17.08.2001 р., а сплив 18.08.2004 р., тоді як до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним позивач звернувся у 2006 році, тобто з пропуском строку позовної давності. Факт пропуску строку для звернення до суду з вимогою про визнання недійсним інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001 р. визнається і самим позивачем, у звязку з чим останнім заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку.

Посилання позивача про поважність причини пропуску строку на звернення до суду, яке полягає у тому, що в період з 2002 по 2006 роки ВАТ «Холдингова компанія «Краян»постійно знаходилося у стадії судових спорів відносно розірвання мирової угоди та поновлення банкрутства не заслуговує на увагу, оскільки є необґрунтованим, оскільки ця причина не може бути віднесена до обставин, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності. ВАТ «Холдингова компанія «Краян»у будь-який час, у вказаний період, могло звернутися до суду за захистом свого порушеного права, проте не скористалось цією можливістю без поважних причин. Будь-яких доказів, які б свідчили про зворотне позивач не надав. За таких обставин, суд не вбачає підстав для поновлення позивачу пропущеного строку позовної давності. Відповідно до п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

До того ж, в обґрунтування заявлених вимог про визнання інвестиційного договору недійсним ВАТ «Холдингова компанія «Краян»послалось на ст. 215 та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину, не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно ч. 1 ст. 215 того ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, встановлених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, тобто суперечність змісту правочину Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Проте висновки позивача, щодо невідповідності умов інвестиційного договору положенням ч.1, ч. 3 та ч. 5 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не ґрунтуються на законі і не підтверджуються матеріалами справи.

Частина 1 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлює, що протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів план санації боржника. Частина 3 ст. 18 вказаного закону передбачає, що інвестор за умови виконання зобовязань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації .

Пунктом 4.1.1. плану санації, затвердженого ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 08.06.2001р. по справі №17-2/1017, визначено, що ТОВ «Істріан»набуває прав власності на майнові комплекси, що підлягають передачі, за умови виконання інвестиційних зобовязань. Набуття ТОВ «Істріан»прав власності на відповідне майно здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України. Підставою для набуття такого права є відповідне рішення Арбітражного суду.

Пунктом 2.5. інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001р. передбачено зобовязання ВАТ «Холдингова компанія «Краян»передати ТОВ «Істріан»погоджені сторонами майнові комплекси. Пунктом 2.6. договору передбачено, що право власності на відповідне майно переходить до ТОВ «Істріан»в порядку, встановленому чинним законодавством та планом санації. Передача відповідних майнових комплексів здійснюється за актами приймання-передачі (відповідно до п. 2.7. договору). Таким чином вказані положення договору відповідають приписам ч. 1 та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частина 5 ст. 18 вказаного закону передбачає, що керуючий санацією зобов'язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. У цій частині оскаржуваний договір також не суперечить положенням закону оскільки план санації боржника було погоджено з Фондом державного майна України та затверджено Ухвалою арбітражного суду Одеської області від 08.06.2001 р. (т. 2, а.с. 118) по справі № 17-2/1017. Питання ж укладення інвестиційного договору, на виконання затвердженого Плану санації, ч. 5 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»взагалі неврегульоване. Також не на користь позивача свідчить той факт, що оскільки ч. 5 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не встановлено, що уповноважений орган, яким у даному випадку є Фонд державного майна України, при погодженні плану санації боржника погоджує передачу майна боржника конкретній особі, що виступає інвестором, твердження позивача про невідповідність договору вимогам ч. 5 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є недоведеними.

Враховуючи вказане, суд доходить висновку про відповідність положень інвестиційного договору вимогам ч. 1, 3, 5 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», і вважає, що намагання ВАТ «Холдингова компанія «Краян»обґрунтувати зворотне не відповідає обставинам справи і законодавчо визначеним підставам визнання договору недійсним.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для визнання недійсним інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001 р., укладеного між ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та ТОВ «Істріан». Відповідно, відсутні підстави і для задоволення вимог позивача про повернення переданого відповідачу за договором майна в порядку двосторонньої реституції, передбаченої ст. 216 Цивільного кодексу України.

Щодо зустрічних вимог ТОВ «Істріан»до ВАТ «Холдингова компанія «Краян», суд зазначає наступне:

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його оспорювання. Частинами 1, 2 ст. 16 ЦК України визначено право особи на звернення до суду за захистом свого майнового права; захист такого права судом може бути здійснений шляхом визнання належного цій особі права. Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Право чином, на підставі якого у ТОВ «Істріан»виникло право власності на майно, що є предметом спору по справі, є Мирова угода від 24.09.2002р., затверджена ухвалою господарського суду Одеської області по справі № 17-2/1017. Рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2003 р. по справі № 24-32/155-03-6572 вказану мирову угоду було розірвано в частині вимог ЗАТ «Одесводоканал»та Донецького облавтодора, проте в силу приписів ч. 6 ст. 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів, а отже стосовно взаємних прав та обовязків ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та ТОВ «Істріан»вона є чинною. При цьому суд вважає необґрунтованими твердження представника позивача про те, що текст мирової угоди, на який посилається представник ТОВ «Істріан», як на обґрунтування своєї правової позиції є підробленим, оскільки жодних належних та допустимих доказів цього суду надано не було, більш того цей текст повністю відповідає тексту мирової угоди наданої самим позивачем (т. 1 а.с. 137-146).

Пунктом 1.2. Мирової угоди, передбачено, що план санації ВАТ «Холдингова компанія «Краян», затверджений ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 08.06.2001р. по справі №17-2/1017, та інвестиційний договір №02-С від 17.08.2001р. є невідємними частинами вказаної мирової угоди. Пунктом 6.1. мирової угоди визначено, що мирова угода є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності ТОВ «Істріан» на передані обєкти нерухомості. Майнові комплекси, належні до передачі ТОВ «Істріан»за п. 1.2. інвестиційного договору та п. 3.5. мирової угоди, були передані ТОВ «Істріан»03.02.2003р. та 01.04.2003р., про що сторонами складені відповідні акти, які є частиною мирової угоди тана підставі котрих ТОВ «Істріан»набуло право власності відповідно до їх змісту. Так у Акті від 03.02.2003р. та Акті 01.04.2003р., вказано, що на підставі даних актів інвестор, тобто ТОВ «Істріан», набуває право власності на майно, що в них вказано. З цих підстав суд дійшов висновку про набуття ТОВ «Істріан»права власності на нерухоме та рухоме майно, передане за актами приймання-передачі від 03.02.2003р. та 01.04.2003р., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника ТОВ «Істріан»про преюдиціальну силу рішення Приморського районного суду від 22.10.2010 року по справі № 2-11285/10 згідно з яким за ТОВ «Істріан»визнано право власності на частину обєктів нерухомого майно, що є предметом спору по даній справі, оскільки у справі що розглядалася у районному суді був інший субєктний состав, інший предмет спору, отже факти встановлені судом не мають значення для вирішення даної справи. При цьому суд не вважає встановленими фактами оціночні судження, зроблені районним судом при вирішенні іншої справи, а отже не надає їм преюдиціального значення.

Вимоги ТОВ «Істріан»щодо розірвання інвестиційного договору, є обґрунтованими з огляду на наступне:

З актів від 03.02.2003р. та 01.04.2003р., вбачається, що до загальної вартості переданого за ними майна включено майно, яке не було власністю позивача, а саме земельні ділянки під будівлями, спорудами, автодорогами, залізничними коліями та озеленіння. Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. інвестиційного договору, майно, що підлягає передачі ТОВ «Істріан», має належати ВАТ «Холдингова компанія «Краян»на праві власності. Також на користь відповідача не була здійснена передача інструментального цеху, експортної дільниці, пожежного депо, мереж.

З умов п. 3.7. мирової угоди випливає, що земельна ділянка, на якій розташовано майно, що підлягало передачі ТОВ «Істріан»у власність в обмін на інвестиції, знаходилась лише в користуванні позивача та не була його власністю на момент передачі майна. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні. Озеленіння, вартість якого також включена до загальної вартості переданого ТОВ «Істріан»майна, не було власністю ВАТ «Холдингова компанія «Краян»та взагалі його передача договором не обумовлена. Отже, вартість майна, переданого ТОВ «Істріан»у власність на виконання інвестиційного договору, є меншою ніж визначено актами приймання-передачі від 03.02.2003р. та 01.04.2003р.

Пунктом 3.1. мирової угоди визнано, що на момент її укладення та затвердження судом ТОВ «Істріан»свої інвестиційні зобов'язання виконало частково, а саме: ТОВ «Істріан»перерахувало на користь ВАТ «Холдингова компанія «Краян»грошові кошти в сумі 8225000 грн. Так, на момент виникнення судового спору інвестиційні зобов'язання виконані ТОВ «Істріан»на суму 8285000 грн. Решта часина інвестиційних зобов'язань ТОВ «Істріан»не виконана. Зазначені обставини сторони по справі не оспорюють.

Відповідно до аудиторського висновку № 28БСП від 09.09.2005р., копія якого міститься в матеріалах справи, загальна вартість переданого ТОВ «Істріан»на виконання договору майна за відповідними актами від 03.02.2003р. та 01.04.2003р. становить 7709537 гривень, що суттєво менше внесених відповідачем інвестицій.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ГК України господарське зобовязання може бути розірвано сторонами відповідно до правил ст. 188 ГК України, яка передбачає, що заінтересована у розірванні договору сторона може звернутись до суду з такою вимогою у випадку недосягнення сторонами договору згоди щодо його розірвання або неотримання протягом 20-ти денного терміну відповіді іншої сторони на пропозицію про розірвання договору. Враховуючи, що в матеріалах справи (т. 1 а.с. 2-5) міститься первісна редакція позову ВАТ «Холдингова компанія «Краян», в якій були заявлені вимоги саме про розірвання інвестиційного договору, а отже волевиявлення сторін договору щодо необхідності його розірвання співпадало, але сторони все ж таки не досягли згоди з цього питання, ТОВ «Істріан»правомірно звернулось до суду з відповідним позовом.

Статтею 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобовязання припиняється у разі його розірвання та до розірвання господарського зобовязання застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей Господарським кодексом України. Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є порушення стороною умов договору, коли внаслідок такого порушення друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. ТОВ «Істріан»при укладенні інвестиційного договору та виконуючи його умови перераховуючи ВАТ інвестиції на суму 8 285 000 грн., розраховувало на отримання майна рівноцінної вартості, чого так і не було зроблено.

За вказаних обставин вимоги ТОВ «Істріан»про розірвання інвестиційного договору №02-ОС від 17.08.2001р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову ВАТ „Холдингова компанія „Краян", з підстав його необґрунтованості, та про задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ „Істріан".

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені ТОВ „Істріан", підлягають стягненню з ВАТ „Холдингова компанія „Краян".

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства „Холдингова компанія „Краян” - відмовити.

2.Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Істріан” - задовольнити.

3.Розірвати інвестиційний договір №02-С від 17.08.2001 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством „Холдингова компанія „Краян” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Істріан”.

4.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Істріан” (65017, м. Одеса, вул. Косовська 2/1; код ЄДРПОУ 25047066) право власності на майно, передане Відкритим акціонерним товариством „Холдингова компанія „Краян” Товариству з обмеженою відповідальністю „Істріан” за актами приймання-передачі від 03.02.2003 р. та від 01.04.2003 р. на виконання інвестиційного договору № 02-С від 17.08.2001 р.

5.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Холдингова компанія „Краян” (65017, м. Одеса, вул. Косовська, 2; код ЄДРПОУ 05769299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істріан” (65017, м. Одеса, вул. Косовська 2/1; код ЄДРПОУ 25047066) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85/вісімдесят пять/грн. 00 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 28.03.2011р.