Рішення № 14696950, 05.04.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2011 р. Справа № 5016/148/2011(8/12)

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Миколаївбуд», 54015, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-А.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївенергостройсервіс», 54001, м. Миколаїв, вул. Шевченко, 71.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача

Годза Л.П., довіреність від 12.07.2010 р. № 34/02.

Від відповідача

Представник не з»явився.

ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом та з урахуванням наданих у судовому засіданні уточнень просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 23 489,18 грн., у тому числі 7743,55 грн. орендної плати, 611,20 грн. боргу за користування засобами зв’язку, 539,08 грн. пені, 242,15 грн. – 3% річних, 14353,20 грн. неустойки.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до наявної копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних –підприємців місцезнаходженням відповідача зареєстровано адресу: м. Миколаїв, вул. Шевченко, 71.

Ухвала про порушення провадження у справі була надіслана на адресу відповідача, проте повернута з поштовою відміткою щодо «збігу строку зберігання».

За таких обставин, суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,

встановив:

15.04.2009 року між ВАТ «Будівельна фірма «Миколаївбуд»(орендодавець) та ТОВ «Миколаївенергостройсервіс» (орендар) було укладено договір № 200 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець (позивач) зобов’язався передати орендарю (відповідачу) в орендне користування нежитлове приміщення в будинку по вул. Робоча, 2А в м. Миколаєві на 6-му поверсі, кімнату № 603 загальною площею 18 м2 для використання під офіс. А орендар (відповідач) зобов’язався прийняти вказане майно і користуватися ним відповідно до умов договору.

Як свідчить акт прийому –передачі орендованого майна від 15.04.2009 року, позивачем було передано, а відповідачем було прийнято в оренду майно згідно договору, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Робоча, 2А на шостому поверсі, кімната № 603 площею 18 м2.

У відповідності до п. 2.1., 2.2. договору розмір місячної орендної плати за цим договором складає 797,40 грн., не являється стабільною та може змінюватись за пропозицією орендодавця у зв’язку зі зміною цін і тарифів на послуги, енергоносії, матеріали.

Згідно п. 2.3. договору сторони передбачили, що орендар сплачує орендні та інші платежі, передбачені п. 2.1. договору щомісячно через установи банків платіжним дорученням не пізніше 10 числа поточного місяця.

Строком дії договору оренди сторони у відповідності до п. 6.1. договору обумовили період часу з дати підписання до 01.03.2010 року.

Проте відповідач взяті на себе за договором зобов’язання не виконав, орендну плату та оплату послуг зв’язку не здійснив.

Як свідчить наданий розгорнутий розрахунок (а.с. 37) позивачем за період з 15.04.2009 року по 01.03.2010 року було нараховано до сплати 8399,28 грн. орендної плати.

Проте в порушення умов договору відповідачем було сплачено 1222,68 грн. орендної плати, що підтверджено копією платіжного доручення № 130 від 15.05.2009 року, № 6 від 27.04.2009 року. У зв’язку з наведеним у відповідача утворилась заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 7176,60 грн.

Крім того, у відповідності до наявних в матеріалах справи рахунків (а.с. 14-19) відповідач має заборгованість за користування засобами зв’язку та за міжміські переговори в загальному розмірі 611,20 грн.

За приписами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 2.4. договору у випадку несвоєчасної оплати платежів, передбачених п. 2.1. даного договору, стягнення заборгованості здійснюється орендодавцем у встановленому законом порядку зі стягненням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент оплати, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

На підставі вказаного пункту договору, визначений позивачем розмір пені за період з 01.03.2010 року по 06.12.2010 року становить 539,08 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позивачем правомірно визначено розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що за період з 11.06.2009 року по 06.12.2010 року становить 242,15 грн., та суму боргу з урахуванням індексу інфляції за період з березня по жовтень 2010 року в розмірі 7743,55 грн.

За приписами п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За умовами п. 4.6. договору на орендаря був покладений обов’язок зі спливом строку дії договору повернути приміщення по акту прийому-передачі в тому стані, в якому воно було отримано.

Проте, як вказує позивач, хоч строк дії договору згідно п. 6.1. договору і закінчився 01.03.2010 року, відповідачем не був виконаний обов»язок з повернення орендованого приміщення за актом прийому-передачі.

У відповідності до п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на наведену норму позивачем визначено неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за період прострочення з 01.03.2010 року по 01.12.2010 року в сумі 14 353,20 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, матеріалами справи доведеними, та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 785 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївенергостройсервіс»(54001, м. Миколаїв, вул. Шевченко, 71, код 35835068) на користь Публічного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Миколаївбуд»(54015, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-А, код 01273036) 7743,55 грн. орендної плати з урахуванням індексу інфляції, 611,20 грн. боргу за користування засобами зв’язку, 539,08 грн. пені, 242,15 грн. –3% річних, 14353,20 грн. неустойки, 234,89 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко