Рішення № 14695916, 03.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/3103.03.11

за позовом закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона"

до комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 64 257,41 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Шмуйло А.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Купрієнко С.О., представник за довіреністю № 01/2011 від 04.01.2011

від відповідача: Солодовнік О.С., представник за довіреністю № 06-5/17 від 04.01.2011

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Крона" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 64 257,41 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за генеральним договором добровільного страхування наземного транспорту, добровільного страхування цивільної відповідальності власника транспортних засобів, добровільного страхування від нещасних випадків водіїв та пасажирів № 23 від 11.06.2008 року (далі - Договір) внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки власником транспортного засобу - тролейбусу «ЛАЗ», державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, є КП "Київпастранс", позивач просить стягнути з КП "Київпастранс" суму страхового відшкодування в розмірі 64 257,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011 порушено провадження по справі № 28/31 та призначено розгляд справи на 15.02.2011.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що не визнає вимоги позивача щодо стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 64 257,41 грн. в повному обсязі, з підстав порушення вимог чинного законодавства при проведенні експертизи та складенні відповідного звіту, а саме відсутності укладеного між субєктом оціночної діяльності та замовником договору на проведення експертизи та відсутності у експерта кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

До загального відділу суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 15.02.2011 розгляд справи було відкладено на 03.03.2011.

Як вбачається із заперечень позивача, поданих на відзив відповідача, між позивачем та експертною установою було укладено договір про надання оціночних та інформаційних послуг від 08.11.2005 (копія наявна в матеріалах справи), а також матеріали справи містять засвідчену належним чином копію свідоцтва Фонду Державного майна України № 7794 від 06.10.2009 про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів експерта, що проводив експертне дослідження, а тому, позивач заперечив щодо призначення судової автотоварознавчої експертизи.

В звязку з необґрунтованістю, суд відмовив відповідачу в задоволенні заявленого клопотання про призначення експертизи.

В судовому засіданні 03.03.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до розширеної довідки відділу ДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2010 у адміністративній справі № 3-9724/10, 22.07.2010 сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1, яким керував громадянин ОСОБА_1, із тролейбусом «ЛАЗ», державний номер НОМЕР_2, яким керував громадянин ОСОБА_2

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1.

ДТП сталася в результаті порушення Поліщуком Г.М. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2010.

Відповідно до звіту № 1714 від 16.08.2010 вартість матеріального збитку, завданого власнику Volkswagen Transporter, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 66864,97 грн.

Згідно рахунку-фактури №0041-10 складеного ПП «Рибачук А.С.»09.08.2010 розмір відновлюваного ремонту склав 64257,41 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі генерального договору добровільного страхування наземного транспорту, добровільного страхування цивільної відповідальності власника транспортних засобів, добровільного страхування від нещасних випадків водіїв та пасажирів № 23 укладеним 11.06.2008 між ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»(власник автомобіля Volkswagen Transporter) та ЗАТ "СК "Крона".

На підставі вказаного генерального договору добровільного страхування наземного транспорту, добровільного страхування цивільної відповідальності власника транспортних засобів, добровільного страхування від нещасних випадків водіїв та пасажирів № 23, Страхового акту ДНТ № 173 від 07.09.2010 та рахунку-фактури №0041-10, ЗАТ "СК "Крона" виплатила страхове відшкодування на користь страхувальника у розмірі 64257,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 04397 від 10.09.2010.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 64257,41 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб - тролейбус «ЛАЗ», державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Volkswagen Transporter, належить КП "Київпастранс" та знаходився під керуванням ОСОБА_2

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Як вбачається з матеріалів справи тролейбус «ЛАЗ», державний номер НОМЕР_2 за кермом якого перебував ОСОБА_2, який згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2010 у адміністративній справі № 3-9724/10 працює у КП "Київпастранс", що не заперечувалось представником відповідача.

Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації тролейбуса «ЛАЗ», державний номер НОМЕР_2 відшкодовується КП "Київпастранс".

16.11.2010 позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу на суму 64257,41 грн. (лист від 16.11.2010 вих. № 1520), яку згідно поштового повідомлення було доставлено 19.11.2010.

Згідно матеріалів справи відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, страхове відшкодування не виплатив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю Volkswagen Transporter було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; код ЄДРПОУ 31725604, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; код ЄДРПОУ 30726778) 64 257 (шістдесят чотири тисячі двісті пятдесят сім) грн. 41 коп. страхового відшкодування, а також 642 (шістсот сорок дві) грн. 58 коп. - витрати по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяО.С. Копитова