Рішення № 14695847, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/8614.03.11 За позовом          акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До                     комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»

Про                    стягнення 208 444,49 грн.

                                                                                                                         Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача                    Цурка Н.О. (дов. № Д07/2010/06/25-8 від 25.06.2010 р.),

                              Марковська В.В. (дов. № Д07/2010/12/29-8 від 29.12.2010 р.

від відповідача          Мотрончук Д.П. (за дов. № 110/905-3 від 05.01.2011 р.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулася акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» 208444,49 грн. заборгованості за договором № 7560270 від 15.05.2008 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, а саме: 185744,41 грн. основного боргу, 17667,86 грн. інфляційної складової боргу та 5032,22 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем свого обв’язку по оплаті наданих за умовами договору на постачання теплової енергії у гарячій воді послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 р. порушено провадження у справі № 17/86 та призначено її до розгляду на 09.02.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 р. розгляд справи відкладався на 23.02.2011 р., у зв’язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2011 р. розгляд справи відкладався на 14.03.2011 р., у зв’язку з необхідністю витребування доказів.

У судовому засіданні 23.02.2011 р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому відхилив позовні вимоги з підстав неналежного виконання позивачем взятих на себе зобов’язань щодо постачання теплової енергії згідно з температурним графіком, а також зважаючи на те, що відповідач лише забезпечує надходження оплат орендарів та мешканців за надані позивачем послуги, тому не отримує на свій рахунок коштів та не користується ними.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.05.2008 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальною компанією) та комунальним підприємством з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»(споживачем) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560270 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язується виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 2.2.1. Договору позивач зобов’язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності з відповідачем (додатки 3, 4) для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно з заявленими відповідачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Згідно з п. 2.3.1 Договору відповідач зобов’язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Згідно з п. 2.3.5 Договору відповідач зобов’язаний забезпечувати:

- своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію;

- своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок позивача за теплову енергію, спожиту орендарями.

Додатком 1 до Договору сторонами погоджені обсяги постачання теплової енергії.

Згідно з Додатком 2 до Договору (тарифи та порядок розрахунків):

- у разі встановлення у відповідача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії, кількість спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3, 4) (п. 2);

- у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії відповідача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначних цими приладами обліку, відповідачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3 Додатку 1 (п. 3);

- дата зняття відповідачем показників будинкових приладів обліку –по 25 число поточного місяця (п. 4);

- відповідач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає позивачу звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-1 –не пізніше 28 числа поточного місяця (п. 6);

- у разі відсутності у відповідача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення –як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7, з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання –як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7, з урахуванням температури теплоносія (п. 8);

- відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 число отримувати в МВРТ-2 за адресою: вул. Драгоманова, 406, оформлену позивачем платіжну вимогу –доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання (п. 9);

- відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком (п. 10).

Як підтверджується матеріалами справи за період з жовтня 2009 року по листопад 2010 року включно позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 611625,62 грн.

Факт отримання послуг на зазначену суму відповідачем не заперечується та підтверджується доданими до матеріалів справи копіями облікових карток за спірний період та підписаними відповідачем відомостями обліку теплової енергії за спірний період.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку заборгованості та наданої відповідачем довідки комунального підприємства Київської міської державної адміністрації «Головний інформаційно-обчислювальний центр»про зарахування грошових коштів на рахунок позивача за договором № 7560270, відповідач частково оплатив надані позивачем послуги, перерахувавши на його рахунок в рахунок оплати спірних послуг 425881,21 грн.

Отже, неоплаченою на дату звернення до суду залишилась поставлена за спірний період теплова енергія на суму 185744,41 грн.

Щодо посилань відповідача на те, що він не є споживачем спірних послуг, а є лише посередником щодо них між позивачем та мешканцями, і в повному обсязі виконує свій обов’язок по надходженню на транзитний рахунок КП ГІОЦ коштів, які після розщеплення надходять на розрахункові рахунки виробників послуг, в тому числі й позивача, а отже, відповідач в повному обсязі виконує свої обов’язки, слід зазначити наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 вказаного Кодексу встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною 1 ст. 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У даному випадку, за умовами Договору боржником є саме відповідач і саме він зобов’язаний забезпечити щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, а до 25 числа поточного місяця –сплатити вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком (п. 10 Додатку 2), а отже, він має зобов’язання вчинити на користь позивача (кредитора) дії по оплаті наданих послуги.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений права у встановленому законодавством порядку звернутись до позивача з пропозицією щодо внесення змін до Договору в частині оплати наданих за його умовами послуг.

Заперечення відповідача, щодо неналежного виконання позивачем взятих на себе зобов’язань щодо постачання теплової енергії згідно з температурним графіком не підтверджені належними засобами доказування, тому судом не беруться до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Факт наявності у відповідача заборгованості за надані за умовами Договору за період з жовтня 2009 року по листопад 2010 року включно послуги в сумі 185744,41 грн. належним чином доведений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та збитків від інфляції слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягають задоволенню в сумі 5032,22 грн., а інфляційні –в сумі 17667,86 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані належними засобами доказами, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (01004, м. Київ, Крутий узвіз, 3, рахунок 260031050 у Київській філії АБ «Полтава-банк» м. Київ, МФО 322562, код 31025659) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305, рахунок 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк» у місті Києві та Київській області, МФО 322669) 185744 (сто вісімдесят п’ять тисяч сімсот сорок чотири) грн. 41 коп. основного боргу, 17667 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 86 коп. інфляційних, 5032 (п’ять тисяч тридцять дві) грн. 22 коп. трьох процентів річних, 2084 (дві тисячі вісімдесят чотири) грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                 О.Г. Удалова

Рішення підписано 01.04.2011 р.