Рішення № 14695816, 17.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/1517.03.11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Дайвер" до Закритого акціонерного товариства "Ніколь Моторс"

про стягнення 41 530,21 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

від позивача Дем’янюк В.П. –представник за довіреністю б/н від 05.05.10 р.

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Дайвер" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Ніколь Моторс" про стягнення 41 530,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору підряду № 33/06/08-НМ від 07.08.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010 р порушено провадження у справі № 8/15, призначено розгляд справи на 27.01.2011 р. в судовому засіданні, зобов’язано сторін виконати певні дії.

В судове засідання 27.01.2011 р. представники сторін не з’явилися, вимог ухвали не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 року, відкладено розгляд справи на 17.02.2011 р.

В зв’язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року, судове засідання призначено на 03.03.2011 року.

У судове засідання 03.03.2011 року представник відповідача не з’явився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення по справі та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В зв’язку з нез’явленням відповідача в судове засідання та неподанням відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

07.08.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Ніколь Моторс (надалі –замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Дайвер" (надалі - підрядник, позивач) був укладений договір підряду № 33/06/08-НМ (надалі –договір) на виконання робіт по влаштуванню полімерного покриття з попереднім виконанням підготовчих робіт по облаштуванню основи під полімерне покриття, за умовами якого підрядник зобов’язується виконати власними силами і засобами, на свій ризик, за рахунок замовника, вказані в кошторисі роботи (надалі - кошторис), а замовник зобов’язується прийняти якісно та належним чином виконані роботи і оплатити їх на умовах та в порядку передбаченому цим договором.

Договором передбачено, що «роботами», згідно договору та кошторису, визначається виконання робіт з повторенням мікрогеометрії основи на передбачуваній площі 1179 кв. м. по влаштуванню полімерного покриття із використанням полімерного матеріалу «Коутекс»з попереднім виконанням підготовчих робіт по облаштуванню основи під полімерне на об’єкті замовника –Автосалон з продажу автомобілів і запасних частин та дільниці з передпродажної підготовки автомобілів Закритого акціонерного товариства "Ніколь Моторс", що знаходиться за адресою: вул. Вишнева, 1 А, с. Софіївська Борщагівка, Києво - Святошинського району Київської області (надалі - об’єкт).

Відповідно до п. 7.1. договору вартість робіт, які підлягають виконанню підрядником, розрахована на момент підписання договору, зазначена в протоколі узгодження договірної ціни і складає 242 270,02 грн., в тому числі ПДВ 20% - 40 378,34 грн.

Відповідно до п. 7.3.1 договору на першому етапі виконання робіт замовник перераховує підряднику аванс в сумі 43012,50 грн. за три дні до початку виконання робіт. Після закінчення робіт по першому етапу, замовник підписує акт виконаних робіт і протягом п’яти банківських днів після підписання акту здійснює остаточний розрахунок за фактично виконані роботи.

На виконання умов договору, після отримання авансу позивачем були виконані роботи на загальну суму 87 576,00 грн., про що свідчить акт приймання виконаних підрядних робіт № 1 за вересень 2008 року від 22.09.2008 року.

Проаналізувавши зміст укладеного договору від 07.08.2008 року суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором підряду.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів повного виконання договору щодо оплати робіт не надав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7.2. договору, оплата виконаних підрядником робіт здійснюється за фактично виконані обсяги робіт на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт за формами КБ-2В та КБ-3.

Договором передбачено, що замовник протягом п’яти банківських днів після підписання акту приймання виконаних підрядних робіт здійснює остаточний розрахунок за фактично виконані роботи.

Проте, свої зобов’язання за договором відповідачем були виконані частково, а саме було перераховано позивачу лише аванс в сумі 43 012,50 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. та актом звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.2008 року по 16.12.2008 року станом на 16.12.2008 р. на вказану суму, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 44563,50 грн.

Відповідно до банківських виписок за 06.02.2009 р. на суму 1000,00 грн., за 26.06.2009 р. на суму 2000, 00 грн. відповідачем було частково погашено суму боргу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 84 від 29.09.2009 р. про сплату боргу за договором в сумі 44563,50 грн.

В подальшому, відповідно до банківських виписок за 09.10.2009 р., за 13.10.2009 р. відповідачем було частково сплачено суму боргу в розмірі 1000, 00 грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складала 31563,50 грн. станом на 13.10.2009 р.

Поряд з цим, позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 25 від 27.04.2010 р. з вимогою про сплату боргу.

Проте, станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не надіслав на адресу позивача відповіді на претензію та не розрахувався з позивачем, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконанні грошових зобов’язань.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 31 563,50 грн. за договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 31 563,50 грн. за договором підряду № 33/06/08-НМ від 07.08.2008 року правомірна та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 57,44 грн. за період з 13.10.2009 року по 13.04.2010 року з суми заборгованості в розмірі 31 563,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п. 7.5 договору, у випадку несвоєчасної оплати робіт згідно акту, замовник зобов’язаний виплатити підряднику пеню в розмірі 0,01% від суми належної до перерахування за кожен день понад терміну.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження повідомлених вище обставин, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконанні грошових зобов’язань.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, вимога позивача про стягнення пені з відповідача підлягає задоволенню, а саме в розмірі 57,44 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 2334,44 грн. та інфляційні витрати в сумі 7574,83 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, здійснивши перерахунок розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування в розмірі 7574,83 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 2334,44 грн.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6,11, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 614, 626, 837 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ніколь Моторс" (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 8; ідентифікаційний код 33694070) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дайвер" (02099, м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 107/11-А; ідентифікаційний код 33228021) 31 563 (тридцять одну тисячу п’ятсот шістдесят три) грн. 50 коп. основного боргу, 57 (п’ятдесят сім) грн. 44 коп. пені, 2 334 (дві тисячі триста тридцять чотири) грн. 44 коп. трьох відсотків річних, 7574 (сім тисяч п’ятсот сімдесят чотири) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 415 (чотириста п’ятнадцять) грн. 30 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяКатрич В.С. Дата підписання рішення 04.04.2011 року